З архіву: російські поставки, суддівські колядки, грипозні прибутки (2009)
За газову угоду з Путіним Юлію Тимошенко лають і досі – й лаятимуть ще більше з наближенням виборів. Бо це була поразка. А хіба не була поразкою втрата Криму чи окупація Донбасу? Чи трагедія під Іловайськом і здача Дебальцевого? Так це ж війна! – скажуть. А хіба перекриття Кремлем газового вентиля в січневі морози – не війна? Просто ми тоді це так не називали, а якщо й називали, то метафорично, бо не вірили, що це може бути прелюдією до гарячої війни. Як погано ми тоді розумілися на геополітиці, що спасіння від нищівної поразки сприймали як перемогу! А хіба пізніше не так? От про що змушують замислитися новини від Укрінформ того часу.
ГАЗОВІ УГОДИ ТИМОШЕНКО
21 січня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Учора, вранці «Газпром» почав постачання газу в Європу через Україну. Це стало можливим після підписання прем'єр-міністрами України і Росії довгострокових контрактів на транзит газу європейським споживачам і на поставки блакитного палива в Україну».
Довідково: У Москві на диспетчерському пункті під час історичного моменту пуску газу в трубу були присутні прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, а також глави «Газпрому» і «Нафтогазу».
Станом на 1 січня між Україною та Росією знову не було підписано річного контракту про постачання газу, і Газпром припинив поставки блакитного палива до України. 5 січня Господарський суд Києва своєю ухвалою заборонив НАК «Нафтогаз України» здійснювати в 2009 році транзит російського природного газу територією України до Європи. 7 січня Газпром повністю перекрив постачання транзитного газу в Україну. Українська газотранспортна система перейшла в автономний режим.
19 січня 2009 року Росія і Україна повідомили про врегулювання газового конфлікту. В присутності українського та російського прем'єрів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна керівники «Нафтогазу» та «Газпрому» підписали україно-російські газові угоди, в яких було передбачено перехід до прямих поставок від «Газпрому» до «Нафтогазу», ліквідацію посередника в особі РосУкрЕнерго. Разом із тим, базова ціна в контракті дорівнювала 450 доларів за тисячу кубів, що, до речі, було вище, ніж у більшості країн Європи. Водночас ціна газу для України прив'язувалась до цін на нафту та нафтопродукти на світових ринках. Також Україна зобов'язалась купувати мінімум 40 млрд кубів на рік (зі штрафними санкціями через некупівлю газу). І все це на 10 років.
І хоч на прес-конференції Юлія Тимошенко запевнила всіх, що ціна на газ для українських споживачів на весь рік становитиме 228,8 долара за тисячу кубометрів газу на кордоні, голова «Газпрому» сказав російському президентові, що в «першому кварталі 2009 року газ в Україну поставлятиметься за ринковою формулою ціни і базова ціна становитиме 450 доларів. Проте з урахування понижувального коефіцієнта в 20% ціна буде 360 доларів».
ОСТРІВ ЗМІЇНИЙ
4 лютого. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Міжнародний суд ООН визнав Зміїний островом, а також визначив берегову лінію України в зоні делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон у Чорному морі, яка утричі довша за румунську, що істотно посилює позицію України».
Довідково: Острів Зміїний розташований приблизно за 35 кілометрів на схід від узбережжя на широті дельти Дунаю. Його площа становить 20,5 га, а ширина між крайніми точками – 615 і 560 метрів. Найближчий населений пункт на узбережжі – румунське місто Сулина, а найближчий населений пункт України – місто Вилкове.
Коли багаторічні переговори між Румунією й Україною щодо острова зайшли в глухий кут, 16 вересня 2004 року Румунія подала меморандум до Міжнародного суду ООН із запитанням: вважати Зміїний островом чи скелею? Відповідь на це запитання була дуже важлива, оскільки якщо Зміїний – це скеля, то Україна не має права на встановлення територіальних вод і його місцезнаходження не впливає на проведення лінії кордону.
19 травня 2006 року Україна подала контрмеморандум, після чого в грудні 2006 року Румунія направила в суд репліку на нього. 2 вересня 2008 року Міжнародний суд ООН почав процес щодо острова Зміїний. З лютого 2009 року суд прийняв і оприлюднив рішення, що острів Зміїний – це острів, але такий маленький, що його не можна вважати береговою лінією України, як наполягала українська сторона. Суд поділив морський простір у співвідношенні 2,1:1 на користь України, а не 3:1 як хотів Київ.
Крім того, суд ООН визнав, що включення острова Зміїний до складу території СРСР було правомірним і відповідало положенням усіх міжнародних стандартів. Також румунам відмовили в підтвердженні того факту, що 12-мильна смуга морських вод навколо Зміїного буде багатоцільовою зоною, яка включає і територіальні води, і континентальний шельф, і прилеглу виключно економічну зону.
Суд віддав Румунії 79,34% спірних територій Чорноморського шельфу, на яких, за оцінками експертів, містяться 12 мільйонів тонн нафти і 70 мільярдів кубометрів газу. На думку українських дипломатів, цей вердикт був компромісним та вигідним і для України, оскільки найгіршим результатом у цій справі було б рішення, що Зміїний – це скеля. Тоді переділ був би такий: Україні – пляжі Зміїного і туристичні перспективи, а Румунії – уся нафта та газ. Бо морський шельф можна встановлювати тільки у 12-мильній зоні від кінцевої території, якою є тільки острів, але аж ніяк не скеля.
СУДДЯ-КОЛЯДНИК ЗВАРИЧ
11 березня. ЛЬВІВ. УКРІНФОРМ. «9 березня працівники підрозділу «Альфа» затримали колишнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду Львова Ігора Зварича».
Довідково: Після втечі з приватної лікарні й оголошення в розшук Зварич переховувався у квартирі. Під час затримання він знову намагався втекти.
Вночі 10 березня екс-суддю Зварича, якого звинуватили у хабарництві, доправили в Київ – у слідчий ізолятор ГПУ.
Справу проти Зварича Генеральна прокуратура відкрила ще у грудні 2008 року. Йому інкримінувалося хабарництво в особливо великих розмірах. Під час обшуків на місцях роботи і проживання голови суду і шести його підлеглих працівники СБУ і Генпрокуратури вилучили 1 млн доларів США та 2 млн грн. Під час допиту Зварич заявляв, що частина грошей потрапила до нього в кабінет під час «колядування», і він збирався передати їх церкві, а кошти, знайдені в кабінетах його колег, нібито призначалися на ремонт приміщення суду.
Завдяки Зваричу в політичному лексиконі українців закріпився сталий вираз «суддя-колядник», а авторитет суду і законників у мантіях впав до найнижчого за всі попередні роки Незалежності.
У вересні 2011 року Ігоря Зварича засудили до 10 років позбавлення волі. 11 січня 2016-го екс-суддя був звільнений на підставі так званого "закону Надії Савченко".
КУБОК УЕФА У «ШАХТАРЯ»
22 травня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Сильна команда «Вердер», але наш «Шахтар» сильніший. Тому заслужено і красиво переміг. І це справедливо. Тепер Україна і її футбол тріумфують».
Довідково: 20 травня. Стамбул. Стадіон «Шюкру Сараджоглу». 50,5 тис. глядачів. «Шахтар»–«Вердер». Перший тайм пройшов чудово: високі швидкості, сильна боротьба, українці більше володіли м'ячем, упевненіше атакували, проте цей тайм завершився нічиєю. Другий тайм відзначився рівнішою грою, команди пильніше діяли в обороні. Проте «Шахтар» твердо демонстрував свою гру – швидку, з упевненим триманням м'яча.
Але щоб визначити переможця, довелося грати додаткові півгодини. Більше сил залишилося в донетчан. «Шахтареві» знадобилося лише сім хвилин, щоб забити гол. Тріумфальний м'яч гри забив Жадсон, якого оргкомітет фіналу назвав найкращим гравцем матчу.
На трибунах стадіону разом із великим загоном українських уболівальників «Шахтар» палко підтримував і Президент України Віктор Ющенко, який одним із перших привітав футболістів з перемогою.
Приз гірникам вручив президент УЄФА Мішель Платіні. Шахтар став довічним володарем Кубка УЄФА, бо турнір із такою назвою вже не розігруватиметься. Починаючи з сезону 2009-2010 його замінила Ліга Європи.
«ДОНБАС АРЕНА»
30 серпня. ДОНЕЦЬК. УКРІНФОРМ. «29 серпня на День шахтаря та день міста в Донецьку офіційно відкрито стадіон «Донбас-Арена» – перший в Україні стадіон елітної категорії за акредитацією УЄФА та ФІФА».
Довідково: Стадіон «Донбас Арена» жителі міста небезпідставно назвали «Донецьким діамантом». Порівняння стадіону з діамантом цілком правомірне: увечері спортивна арена сяяла всіма своїми гранями, спалахувала тисячами вогнів на радість гостей.
В урочистому відкритті стадіону «Донбас Арена» взяв участь Президент України Віктор Ющенко разом із дружиною.
«Донбас Арена» – перший стадіон у Східній Європі, спроектований і побудований відповідно до повних вимог УЕФА категорії «Еліт» (п'ять зірок). В Європі налічуються лише 22 стадіони, які мають вищу категорію УЄФА «еліт». Наш стадіон став 23-м.
Місткість стадіону – 50 тисяч глядачів. Передбачалося, що він буде домашнім стадіоном футбольного клубу «Шахтар» і культурним центром столиці Донбасу. Крім того, стадіон розглядався як арена для проведення фіналів Ліги чемпіонів і Ліги Європи.
Загалом спорудження стадіону з благоустроєм прилеглих територій обійшлося президенту «Шахтаря» Ренату Ахметову в 400 млн доларів.
За церемонією відкриття, що мала назву «Гранд шоу», спостерігали 43 тис. глядачів і 3 тис. віп-персон, у тому числі президент Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, спікер Володимир Литвин та лідер Партії регіонів Віктор Янукович.
З 2014 року «Шахтар» у зв`язку з окупацією Донецька російськими військами припинив грати на «Донбас-Арені». У березні 2017 року власність Ахметова «експропріювали» російські найманці з так званої «ДНР».
ЕПІДЕМІЯ «СВИНЯЧОГО» ГРИПУ
31 жовтня. УКРІНФОРМ. «Учора, 30 жовтня офіційно визнано, що Україна ввійшла у світову пандемічну зону і в нас починається епідемія Каліфорнійського грипу, або грипу А/H1N1».
Довідково: Кабмін запроваджує карантин у дев'яти західних областях країни. Також діяв спеціальний режим, який передбачав обмеження перевезень людей з західних регіонів у інші області.
Президент України Віктор Ющенко звернувся по міжнародну допомогу в боротьбі з епідемією грипу. Глава держави вказав перелік необхідних препаратів і обладнання, яких потребувала держава для ефективної протидії епідемії.
Епідемія так званого «свинячого» або ж «каліфорнійського» грипу розпочалася із Західної України, де були зафіксовані численні смертельні випадки. Загалом в країні було зареєстровано приблизно 5,6 мільйона випадків захворювання на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), госпіталізовано 345 тисяч хворих, від ускладнень померли 1125 осіб.
Країну охопила паніка. Деякі фахівці пророкували новому штаму А(H1N1) долю зловісної «Іспанки», яка у 1918-1919 роках скосила близько 100 мільйонів людей. В Україні почали закриватися на тривалий карантин школи та виші, медики закликали не виходити з дому без марлевих пов'язок. В аптеках стали дефіцитом усі противірусні препарати.
Уряд Тимошенко в екстреному порядку закупив велику партію «Таміфлю» – єдиного препарату, який, на думку медиків, міг врятувати від вірусу. Згодом Тимошенко звинуватили в тому, що панічні настрої нагніталися штучно. За деякими дослідженнями, тільки у жовтні 2009 року український фармринок заробив на антивірусних медикаментах 1,5 млрд грн, а швейцарська фармакологічна компанія Roche, виробник «Таміфлю», в 2009-у заробила на ньому 2,6 млрд доларів.
(далі буде)
Хроніка попередніх років: 1918, 1919, 1920-1921, 1922-1923, 1924-1925, 1926-1927, 1928-1929, 1930-1932, 1933-1934, 1936-1937, 1937-1938, 1939, 1940, 1941-1943, 1944, 1945, 1946-1947, 1948, 1949, 1950, 1951, 1953, 1954, 1955-1956, 1957, 1958-1959, 1960, 1961, 1962-1963, 1964, 1965, 1966, 1967-1968, 1970, 1971, 1972, 1973-1975, 1976-1977, 1978, 1979-1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987-1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008
