З архіву: Як сцена не витримала «диких танців», а Ківалов не зміг «підрахувати» (2004)

З архіву: Як сцена не витримала «диких танців», а Ківалов не зміг «підрахувати» (2004)

Укрінформу 100
3107
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

2004 рік став переможним для Руслани Лижичко – вона виборола перше місце на Євробаченні, й для Ельбруса Тадеєва, який здобув золоту олімпійську медаль у вільній боротьбі. Але наскільки по-різному склалися їхні долі! Руслана стала символом Помаранчевої революції, Ельбрус – символом наступних років реакції. Руслана пройшла в ВР у складі «Нашої України», але швидко повернулася до музики; Тадеєв став депутатом від Партії регіонів, називав Януковича «богом і царем» і лупцював біля парламентської трибуни патріотів. Обоє засвітилися й на Євромайдані: 30-го листопада 2013 року, коли «Беркут» бив студентів під стелою і Руслана намагалася їх рятувати, Ельбрус Тадеєв сидів у кабінеті столичного мера Попова і спостерігав за «операцією» по монітору…

ПЕРЕМОГА РУСЛАНИ НА ЄВРОБАЧЕННІ

18 травня 2004 року. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «На Міжнародному конкурсі пісні «Євробачення» в Стамбулі перше місце завоювала українська співачка Руслана. Вона набрала 280 балів на підставі телеопитування, проведеного в 36 країнах».

На фото: За яскраву перемогу у Міжнародному конкурсі «Євробачення – 2004», високу виконавську майстерність, піднесення авторитету української культури у світі співачці Руслані Лижичко присвоєно почесне звання

Довідково: На 49-у пісенному конкурсі «Євробачення» Україну представляла Руслана (Руслана Лижичко) з піснею Wild Dance («Дикі танці»). Цей конкурс Україна відкрила для себе у 2003 році в Ризі. Тоді Олександр Пономарьов уперше поїхав підкорювати серця любителів європейської поп-музики. Співак зайняв лише 14 місце, а перемогу здобула туркеня Сертаб Еренер. Тому наступне Євробачення-2004 відбувалося в Стамбулі (Туреччина). У фіналі конкурсу, який 15 травня дивилися майже сто мільйонів телеглядачів у всьому світі, брали участь 24 країни. Трансляцію дивилися в 50 країнах.

На відміну від Олександра Пономарьова, який виконував пісню лише англійською мовою, Руслана частину своїх «Диких танців» співала українською. У тексті пісні значне місце посідає приспів «шидірідідана». Це звукосполучення справило непересічне враження на європейських слухачів.

Узагалі, Руслана справила надзвичайно приємне враження як на організаторів конкурсу, так і на численних глядачів: шалена енергія, відкритість, сяюча усмішка не могли не підкорити публіку. До того ж, досить вдало була побудована і піар-кампанія: на прес-конференції Руслани журналістів пригощали українською горілкою і салом, а ще навчали всіх бажаючих грі на трембіті. Навіть негативні обставини Руслана перетворювала на свою користь. Так, напередодні півфіналу під час репетиції її виступу сцена стамбульського музичного центру «Abdi Ipekci» не витримала шаленості Русланиних диких танців і тріснула. Довелося замінити підлогу із суперміцного скла, під яким було встановлено кілька телекамер. Туркам – клопіт, а Руслані – реклама. Після перемоги Руслану називали і Роксоланою, і «дівчиною-воїном», і «амазонкою».

«Перемога на Євробаченні у Стамбулі – лише трамплін», – сказала Руслана Лижичко. А також додала, що розмовляла з особами, які «здатні провести «Євробачення» в Україні на належному рівні». «Ви всі приїдете в Україну до мене. Я зроблю вас усіх щасливими, тому що це прекрасна країна», – зазначила співачка. 

На батьківщині Руслану зустрічали з усіма почестями: нескінченні інтерв'ю, вітання, зйомки. Президент Кучма прийняв співачку в Маріїнському палаці та присвоїв екстерном звання народної артистки України – Руслана до того й «заслуженою» не була. Іншим указом Президент присвоїв звання заслуженого діяча мистецтв України продюсеру (і чоловікові) Руслани, музичному керівникові балету «Життя» Олександру Ксенофонтову і звання заслуженого артиста України – керівниці цієї трупи Ірині Мазур. 

Тріумфальна перемога Руслани на Євробаченні зробила Україні чудову позитивну промоцію. А в Києві почали готуватися до ювілейного, 50-го пісенного конкурсу Євробачення-2005.

ЛІТНІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ В АФІНАХ

13 серпня. КИЇВ УКРІНФОРМ. «Сьогодні у столиці Греції відкриваються Олімпійські ігри-2004».

Українська спортсменка Яна Клочкова здобула золоту медаль у Афінах і стала триразовою олімпійською чемпіонкою. На фото: щаслива мить. - Зйомка 14 серпня 2004 року, Афіни. Фото Укрінформ.
Українська спортсменка Яна Клочкова здобула золоту медаль у Афінах і стала триразовою олімпійською чемпіонкою. На фото: щаслива мить. - Зйомка 14 серпня 2004 року, Афіни. Фото Укрінформ.

Довідково:  ХVІІІ літні Олімпійські ігри в Афінах проходили з 13 по 29 серпня. На них Україна посіла 12 місце в загальному неофіційному заліку, здобувши 9 золотих, 5 срібних та 9 бронзових нагород – усього 23 медалі. Першу медаль до скарбнички української збірної приніс Владислав Третяк, виборовши бронзу в фехтуванні на шаблях. А перше золото – Яна Клочкова, вона стала чотириразовою Олімпійською чемпіонкою та першою плавчинею, яка виборола золото двох Олімпіад на однакових дистанціях. Фінальним золотим акордом виступів спортивної України в Афінах стала перемога – легка й елегантна, з рахунком 5:1 багаторазового чемпіона світу з вільної боротьби 29-річного Ельбруса Тадєєва. У ваговій категорії до 66 кг він здобув перемогу над американцем Джамілем Келлі. Загалом же в нашій команді олімпійські нагороди отримали 48 спортсменів, 61 увійшов до шістки кращих.

ОТРУЄННЯ ВІКТОРА ЮЩЕНКА

21 вересня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Верховна Рада на початку сьогоднішнього ранкового засідання схвалила постанову про утворення тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин щодо отруєння кандидата на пост президента, народного депутата України Віктора Ющенка. За таке рішення проголосували 425 народних депутатів».

Верховна Рада на початку сьогоднішнього ранкового засідання схвалила постанову про утворення тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин щодо отруєння кандидата на пост президента, народного депутата України Віктора Ющенка. За таке рішення проголосували 425 народних депутатів. На фото: лідер фракції
Верховна Рада на початку сьогоднішнього ранкового засідання схвалила постанову про утворення тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин щодо отруєння кандидата на пост президента, народного депутата України Віктора Ющенка. За таке рішення проголосували 425 народних депутатів. На фото: лідер фракції "Наша Україна" Віктор Ющенко виступає у Верховній Раді України. - Зйомка 21 вересня 2004 року, Київ.

Довідково: ймовірним днем отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка вважається 5 вересня 2004 року. 6 вересня Ющенко відчув погіршення здоров'я і був вивезений до Австрії, де в одній із приватних клінік заявили, що Ющенка отруїли діоксином, причому, за їхніми висновками, отрута потрапила в організм пацієнта приблизно за п'ять днів до госпіталізації.

17 вересня про це було оголошено з трибуни Верховної Ради віце-спікером Олександром Зінченком. Причому, за словами Зінченка, кандидат у президенти був отруєний навмисне, і відбулось це під час вечері 5 вересня. Слід сказати, що «вечеряв» тоді Ющенко кілька разів. Спочатку разом із Давидом Жванією, Євгеном Червоненком, Олексієм Івченком у співвласника «Фокстрота» Володимира Шульги. Потім Ющенко та Жванія поїхали на дачу до заступника голови СБУ Володимира Сацюка, де ще був очільник СБУ Ігор Смешко.

Згодом, слідство схилялося до версії, що саме на дачі Сацюка й відбулось отруєння Ющенка. Проте, після декількох експертиз Генпрокуратура не змогла ані підтвердити, ані спростувати те, що Ющенко був отруєний саме діоксином. Розслідування кримінальної справи й досі не завершене.

Беззаперечним залишається одне: можливий замах на Ющенка мав широкий резонанс в українському суспільстві, й на думку деяких політологів, саме це стало одним із факторів його перемоги.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ В УКРАЇНІ

2 листопада. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Президентські вибори-2004 в Україні відбулися. Принаймні, перший їх тур. Цьогорічні вибори Президента України вирізнялися з-поміж усіх попередніх не лише найбільшою кількістю кандидатів, а й високою активністю виборців і прискіпливою увагою до виборчого процесу – як з боку українського суспільства, так і міжнародної спільноти». 

На фото: на виборчій дільниці N56 голосують воїни Одеського гарнізону. - Зйомка 21 листопада 2004 року. Одеса. Фото Укрінформ.
На фото: на виборчій дільниці N56 голосують воїни Одеського гарнізону. - Зйомка 21 листопада 2004 року. Одеса. Фото Укрінформ.

Довідково: 31 жовтня українці обирали нового президента. За підсумками першого туру симпатії виборців розподілилися таким чином: Ющенко – 39,26 % голосів, Янукович – 39,11%, Мороз – 5,82, Симоненко – 4,97%, Вітренко – 1,53%, Кінах – 0,93 %. Решта кандидатів набрали менше 1% голосів кожен. Влада не хотіла визнавати хоч мінімальну, але перевагу Ющенка в першому турі, тож остаточний підрахунок голосів затягувався. Прихильники опозиції, які перебували під ЦВК, запідозрили голову Центрвиборчкому Сергія Ківалова в фальсифікаціях і почали скандувати: «Ківалов, підрахуй!». Згодом цей «позивний» надовго закріпився за майбутнім ректором Одеської юридичної академії.

Однією з особливостей передвиборчої кампанії 2004 року стала велика кількість кандидатів на найвищу посаду в країні – понад двадцять. Проте головна передвиборча боротьба точилася між двома кандидатами: Януковичем і Ющенком. Після першого туру про підтримку Ющенка заявили Мороз та Кінах. У свою чергу Януковича підтримала Вітренко. 21 листопада пройшов другий тур виборів президента України, за результатами якого ЦВК оголосила переможцем у виборах Віктора Януковича. Його одразу ж привітав президент Росії Володимир Путін. Проте, екзитполи засвідчували перемогу Віктора Ющенка. Унаслідок цього опозиція зібралася на мітинг на центральній площі Києва – Майдані Незалежності. Наступного дня мітинг переріс у масову акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 року, і згодом дістала назву «Помаранчева революція» за кольором прапора політичної сили Віктора Ющенка.

ПОЧАТОК ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

24 листопада. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Усупереч попередженням скептиків, що холодна погода не сприяє активній життєвій позиції, перша «революційна» ніч на Хрещатику засвідчила протилежне. Крім мешканців наметового містечка, позаминулої ночі тут зібралося багато людей: журналістів, політиків, рядових киян...»

На фото: прихильники Віктора Ющенка мітингують біля українського парламенту. - Зйомка 7 грудня 2004 року. Київ. Фото Укрінформ.
На фото: прихильники Віктора Ющенка мітингують біля українського парламенту. - Зйомка 7 грудня 2004 року. Київ. Фото Укрінформ.

Довідково: 22 листопада 2004 року мітингом на Майдані Незалежності розпочалася Помаранчева революція – кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник – Віктор Янукович.

За п'ять хвилин до дев'ятої мітингувальники перекрили рух на Хрещатику і зайняли місце під майданівською сценою, яку спорудили напередодні. Завершувався ранковий мітинг уже 40-тисячним зібранням. Увечері на київський Майдан Незалежності прийшли майже 150-тисяч людей. Кияни підтримували пікетувальників не тільки теплим словом, а й гарячою кавою, чаєм, бутербродами, ковдрами і грілками. Частина мешканців спала в наметах, але більшість віддавала перевагу активному «дозвіллю»: спілкуванню з групами підтримки, скандуванню гасел, співам і навіть дебатам – чим закінчиться матч динамівців з італійцями. Попередження про можливий штурм «силовиками» відбилося на посиленій охороні табору. Для безпеки стягнули з усього Хрещатика лавочки та забарикадували ними містечко, мобільні загони «моніторили» прилеглі райони і передавали інформацію на Хрещатик. Вже наступного дня почали повсюдно з'являтися помаранчеві стрічки – символ тих революційних подій. Водії сигналили на підтримку пікетувальників. Навіть глибокої ночі безперервні гудки і гучні – сотнями голосів – гасла «Ющенко – наш президент», «Свободу не спинити» відлунювались на київських вулицях. На Банковій і Грушевського – теж.

Акції громадянської непокори набирали обертів і тривали до 26 грудня, коли у ході другого туру голосування стало відомо, що переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України. 23 січня 2005 року він офіційно склав присягу і заступив на посаду Президента України.

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990,  1991,  1992,  1993,  1994,  1995,  1996,  1997,  1998,  1999,  2000,  2001,  2002

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-