З архіву: дружба з Росією, партнерство з НАТО та гімн для Каденюка (1997)
Так часто буває в житті: ми не поспішаємо домовлятися з тими, з ким треба було б, натомість охоче простягаємо руку дружби тим, хто нас зрадить. І тільки з часом стає зрозумілою наша помилка. За часів Кучми багатовекторність, а насправді – намагання всидіти між двома стільцями, здавалися дуже виграшною політикою. За стислими рядками повідомлень Укрінформу (який тоді на деякий час було перейменовано в ДІНАУ) бринить нотка торжества – ми спромоглися дружити з усіма! І не помічали, як різнилося ставлення до нас із боку Заходу й Сходу: перші – тягнули в космос , другі – у «тайожний тупік».
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО – НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ
17 січня 1997 року. КИЇВ. ДІНАУ « ...16 січня 1996 року на ранковому засіданні Верховна Рада розглянула питання про вступ на посаду новообраного депутата Юлії Тимошенко».
Довідково: Юлія Тимошенко стала народним депутатом від округа на Кіровоградщині, оскільки попередній обранець – Василь Дурдинець був призначений першим віце-прем`єр-міністром. За Тимошенко тоді проголосували рекордні 92,3% виборців округу. На той час Юлія Володимирівна була президентом легендарної компанії ЄЕСУ, яка у 1997 році, за підрахунками експертів, контролювала 25% української економіки.
ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ З РОСІЄЮ
3 червня. КИЇВ. ДІНАУ. «В українсько-російських відносинах розпочалася нова ера. 31 червня Президент України Леонід Кучма та Президент Росії Борис Єльцин поставили свої підписи під «Договором про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією».
Довідково: Текст договору був парафований більш як два роки до цього, проте підписання і сам візит не раз відкладалися. Між двома найбільшими державами у Східній Європі виникало політичне напруження, яке заважало розв'язувати економічні, гуманітарні проблеми. Однак після візиту до Києва глави російського уряду В.Черномирдіна українська влада прозвітувала, що всі перешкоди (питання Чорноморського флоту) для переходу українсько-російських відносин у нову стадію знято. Саме під час візиту Черномирдіна було підписано три угоди, які визначали умови оренди та параметри розподілу ЧФ.
Із підписанням договору обидві сторони остаточно визнали кордони держав, що завершило дискусію про приналежність Севастополя.
Крім того, договір називали гарантією про ненапад, яку дають одна одній держави, що його уклали. В українсько-російському договорі також ідеться, зокрема, про повагу територіальної цілісності та принципу непорушності кордонів, що унеможливлює висування будь-яких територіальних претензій у майбутньому. Також було задекларовано зобов'язання сторін будувати свої відносини без застосування сили або загрози силою, враховуючи економічні та інші спроби тиску. «Жодна зі сторін не повинна допускати, щоб її територія була використана на шкоду безпеці іншої сторони», – говориться в договорі.
Договір був укладений на десять років, при цьому зазначалося, що він може буде продовжений, якщо жодна зі сторін не заявить про бажання припинити його дію.
ПАРТНЕРСТВО З НАТО
10 липня. ДІНАУ. «Вчора, 9 липня, у заключний день засідання Ради Північноатлантичного альянсу, відбулося підписання документу, який безпосередньо торкається нашої держави – Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО».
Довідково: Урочистій церемонії підписання Хартії передували двосторонні зустрічі нашого Президента з Канцлером Німеччини Гельмутом Колем, Президентом Болгарії Петром Стояновим, Прем'єр-міністром Великобританії Ентоні Блером, Генеральним секретарем НАТО Х.Соланою та іншими. Також Президент України взяв участь в урочистій вечері від імені Короля Іспанії Хуана Карлоса І та Королеви Софії.
Церемонія підписання Хартії відбулася в центральному залі Муніципального палацу Конгресів. Свої підписи під документом поставили Леонід Кучма, генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана, а також глави всіх держав-членів цієї організації.
Проте напередодні саміту доводилося чути різні коментарі щодо підписання документа. Особливо «ревниво» реагували російські ЗМІ. Найбільш поширеною була така оцінка: до рівня основоположного акту Росія–НАТО Хартія, мовляв, не дотягує, що жодної постійної ради для проведення консультацій у ній не передбачено, жодних односторонніх гарантій безпеки ні сьогодні, ні в майбутньому Київ не одержить.
Хартію було підписано. Цей історичний документ став ще одним переконливим свідченням того, що на Європейському континенті послідовно створюється нова архітектура безпеки на основі відкритості й партнерства.
Слід зазначити, що діалог між Україною та НАТО розпочався ще у 1992 році, коли Україна вступила до Ради євроатлантичного партнерства, а у 1994 році взяла участь у програмі «Партнерство заради миру». Після підписання Хартії почав діяти Комітет Україна–НАТО, разом з тим відбувалося багато різних зустрічей і робочих контактів. Щодо наміру України приєднатися до Північноатлантичного альянсу на офіційному рівні, вперше було заявлено у травні 2002 року на засіданні РНБО. А вже у жовтні того ж року у Верховній Раді відбулися парламентські слухання щодо НАТО, в результаті яких було ухвалено рішення: «Визначальним фактором успішного просування України цим курсом є підготовка України до членства в НАТО...».
У червні 2003 року парламент ухвалив закон «Про основи національної безпеки України», який підтвердив бажання українців інтегруватися в структури Північноатлантичного альянсу. А у 2004 році наміри України щодо приєднання до НАТО були викладені в новій редакції «Воєнної доктрини України». Проте, згодом пункти про співпрацю з НАТО були з Доктрини вилучені.
Під час президентства Ющенка Україна знову взяла курс на євроатлантичну інтеграцію. Незважаючи на це, на Бухарестському саміті НАТО 2008 року було прийнято рішення не запрошувати Україну до приєднання до Плану дій щодо членства. Прийшовши до влади, команда Януковича у 2010 році й взагалі вилучила з закону «Про основи національної безпеки України» формулювання щодо інтеграції України в НАТО. Попри те, впродовж цих років Україна залишалася країною-партнером НАТО та брала участь в усіх основних поточних миротворчих місіях під її керівництвом. Українські миротворці були залучені у виконанні завдань у складі Міжнародних сил безпеки в Косово, Тренувальної місії НАТО в Іраку, Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані.
Після російської анексії Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей співпраця між Україною й НАТО вийшла на новий рівень. У грудні 2014 року Верховна Рада ухвалила рішення про відмову України від позаблокового статусу, який не зміг урятувати від зовнішньої агресії.
У грудні 2015 року Україна і НАТО підписали дорожню карту з оборонно-технічного співробітництва. Цей документ визначає основні заходи співробітництва, розвитку України в сфері озброєння і військової техніки, досягнення сумісності з силами НАТО у цій галузі, а також надання допомоги Україні щодо переходу на технічні стандарти Альянсу.
6 червня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України», який одним із пріоритетів національних інтересів держави визначає членство в НАТО.
«ДИНАМО» - «БАРСЕЛОНА» – 4:0
12 листопада. КИЇВ. ДІНАУ. «Розбещена славою і популярністю не лише у своїй країні, «Барселона», мов ошатна каравела, що стоїть на рейді, зазнала сім важких «пробоїн» у корпусі, нижче ватерлінії, у підсумку двох зустрічей із динамівцями Києва».
Довідково: 5 листопада в Барселоні на стадіоні «Камп Ноу» київське «Динамо» завдало найбільшої домашньої поразки іспанському клубу «Барселона» за всю історію її виступів у єврокубках. Тоді команда Валерія Лобановського розгромила «Барсу» з рахунком 4:0. А за сумою двох зустрічей в груповому турнірі Ліги Чемпіонів українці й взагалі обіграли іспанців із приголомшливим рахунком – 7:0. Каталонія стала свідком бенефісу молодого Андрія Шевченка.
Обидва матчі – і київський 22 жовтня, і барселонський – можна сміливо назвати «золотою сторінкою українського футболу».
ПОЛІТ ЛЕОНІДА КАДЕНЮКА
19 листопада. КИЇВ. ДІНАУ. «Сьогодні на крилах американського корабля багаторазового використання «Шатл» гордо здійнявся над нашою планетою перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк».
Довідково: З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» (англ. Columbia) місії STS-87. Сам політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин і 1 секунду. Під час польоту він виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Окрім цих експериментів, у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості».
27 листопада відбувся перший зв'язок з Україною. Уперше з космосу українець вів діалог саме зі своєю державою.
День в Україні починається з Гімну. Тому Леонід Костянтинович замовив його для сигналу пробудження екіпажу, який транслювався із Центру управління польотом на борт «Колумбії». Кожен член екіпажу обирав мелодію за власним вподобанням. Таким чином Гімн нашої держави два рази пролунав у космосі над всією планетою.
(далі буде)
Хроніка попередніх років: 1918, 1919, 1920-1921, 1922-1923, 1924-1925, 1926-1927, 1928-1929, 1930-1932, 1933-1934, 1936-1937, 1937-1938, 1939, 1940, 1941-1943, 1944, 1945, 1946-1947, 1948, 1949, 1950, 1951, 1953, 1954, 1955-1956, 1957, 1958-1959, 1960, 1961, 1962-1963, 1964, 1965, 1966, 1967-1968, 1970, 1971, 1972, 1973-1975, 1976-1977, 1978, 1979-1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987-1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996