З архіву: конституція Кучми, гривня Ющенка і доля Щербаня (1996)

З архіву: конституція Кучми, гривня Ющенка і доля Щербаня (1996)

Укрінформу 100
1784
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Середина 90-х була дивною епохою. З одного боку – держава розвивалася, в обіг було введено гривню, ухвалено Конституцію, переможно для нас завершилася Олімпіада в Атланті. З іншого – загострилася війна бандитських кланів за владу. Боротьба між етнічними угрупованнями Савлохова і Авдишева, розпочата в 1994 році перестрілкою з гранатометів у спальному районі столиці, завершилася в 1996 році перемогою першого – не без підтримки адміністрації Кучми. В липні цього ж року кортеж прем`єра Павла Лазаренка намагаються підірвати на Рибальському острові під залізничним мостом. Легко поранений Лазаренко оголошує замовником замаху на себе найбагатшого донецького бізнесмена Євгена Щербаня, якого розстріляли на летовищі трьома місяцями пізніше… Народжувалася і обростала  силовими структурами нова олігархічна держава.

«ФАРАДЕЙ» ПЕРЕДАНО УКРАЇНІ

8 лютого. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «...Українською і британською сторонами підписано Заключний акт передачі британської антарктичної станції «Фарадей» уряду України».

Українська станція «Академік Вернадський» - на карті Антарктиди. Зйомка 29 березня 2004 року, Київ
Українська станція «Академік Вернадський» - на карті Антарктиди. Зйомка 29 березня 2004 року, Київ

Довідково:  У листопаді 1993 Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації. Боротьба за «Фарадей» не була для нас легкою – претендентів на станцію вистачало.

Чому британці надали перевагу Україні? По-перше, вони досить добре знали наших науковців – фахівців дуже високої кваліфікації. По-друге, добре пам'ятали легендарні українські снігоходи «Харків'янка» (виріб 404 С) із тягачем, які в складі 4-ї радянської антарктичної експедиції здійснили безпрецедентний похід протяжністю 2 700 км, і досягли в грудні 1959 року Південного полюсу в районі станції Амундсена-Скотта. Ті важкі гусеничні снігоходи в світі називали «сніговими крейсерами» й вироблялися вони українцями на ХТЗ ім. Малишева.

Гроші під проект «Україна повертається в Антарктиду» виділив соросівський фонд «Відродження». Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 років на ст. «Фарадей» прибувають дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб починає роботу.

6 лютого 1996 року відбулась передача станції – й Україна стала антарктичною державою. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно їй нове ім'я – «Академік Вернадський». Передали станцію на конкретних умовах: десять років українські дослідники надавали британцям всю інформацію, яку ті самі раніше отримували зі станції.

На сьогодні станція працює цілорічно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне її призначення – проведення наукових досліджень (кліматичних, геологічних, біологічних) на Шостому континенті.

Щороку «Академік Вернадський» відвідують більше 4 тисяч туристів. Завдяки цій антарктичній станції Україна входить до переліку 29 країн, які мають право голосу та вето при міжнародних рішеннях щодо Антарктиди.

МОНУМЕНТ КНЯГИНІ ОЛЬЗІ

28 травня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Міська адміністрація на «іменини» подарувала Києву мармурові статуї княгині Ольги, Андрія Первозданного, Кирила та Мефодія».

Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві нині. З фондів Укрінформу
Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. З фондів Укрінформу

Довідково: 25 травня у Києві на Михайлівській площі відкрито відновлений монумент княгині Ользі. Відбулося це під час святкування дня Києва. Вперше пам'ятник було відкрито 4 вересня 1911 року, однак у 1919 році його зруйнували більшовицькі вандали.

Такий вигляд мав колишній пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. Репродукція з фондів Укрінформу
Такий вигляд мав колишній пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. Репродукція з фондів Укрінформу

Скульптори Ростислав Сенько, Микола Білик, Віталій Шишов і Олександр Дяченко відтворили композицію початку століття скульптора Івана Кавалерідзе.

КОНСТИТУЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

29 червня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Вчора о 10 годині ранку Верховна рада прийняла Конституцію України – Основний Закон нашої незалежної і демократичної держави».

Тільки-но на табло з'явилася цифра, що засвідчила волю конституційної більшості, як зала встала і зааплодувала. Не розділили цієї радості лише комуністи. 28 червня 1996 року. Київ. Із фондів Укрінформу
Тільки-но на табло з'явилася цифра, що засвідчила волю конституційної більшості, як зала встала і зааплодувала. Не розділили цієї радості лише комуністи. 28 червня 1996 року. Київ. Із фондів Укрінформу

Довідково: Історичне засідання парламенту розпочалося в четвер 27 червня, коли народні депутати, реагуючи на повідомлення про наміри Президента Леоніда Кучми оголосити всеукраїнський референдум, вирішили піти на компроміс із очільником держави. До вечора  27-го були узгоджені найбільш дискусійні  пункти законопроекту – щодо Автономної Республіки Крим, мови, символіки, власності й організації влади.

Голова ВР О.Мороз, відкриваючи вранці 28 червня засідання, запропонував працювати без перерви аж до прийняття Конституції. І вже вранці 29 червня під бурхливі оплески 315 голосами «за» було прийнято Конституцію України.

За кілька хвилин до прийняття останньої статті в залі з'явився Л.Кучма  і, як згадує Петро Осадчук, вибачився перед депутатами «за те, що не зовсім коректно стимулював цей процес». Він же запропонував нагородити усіх причетних вищими нагородами України.

12 липня 1996 року в Білій залі Маріїнського палацу Президент України Леонід Кучма та голова Верховної Ради Олександр Мороз в урочистій обстановці підписали Закон «Про прийняття Конституції України і введення її в дію».

ОЛІМПІАДА В АТЛАНТІ

20 липня. УКРІНФОРМ. «19 липня в Атланті (США) розпочалися XXVI літні Олімпійські ігри. Вперше в історії цих змагань виступатиме команда незалежної України».

Українські спортсмени на відкритті XXVI Олімпійських ігор в Атланті. США, липень 1996 року. Фото Валерія Соловйова. Із фондів Укрінформу
Українські спортсмени на відкритті XXVI Олімпійських ігор в Атланті. США, липень 1996 року. Фото Валерія Соловйова. Із фондів Укрінформу

Довідково:  5 липня в Києві на Майдані Незалежності відбулися урочисті проводи до Атланти першої групи олімпійців України. Кілька тисяч киян прийшли привітати спортсменів, які вперше окремою командою виступали на Олімпійських іграх.

Уперше вітчизняне телебачення мало можливість вести незалежну трансляцію Олімпіади. Про це Національна телекомпанія уклала договір з Євробаченням.

Україна на змаганнях в Атланті була представлена 235 спортсменами, які виступали у 25 видах спорту. Дебют виявився успішним. Це були перші та, поки що, найрезультативніші літні ігри для збірної незалежної України. Наша олімпійська збірна посіла високе 9 місце за числом здобутих медалей – 9 золотих, 2 срібні й 12 бронзових – і з першої спроби увійшла до елітного олімпійського клубу.

Олімпійське золото для України вибороли: Євген Браславець, Володимир Кличко, Інеса Кравець, Ігор Матвієнко, В'ячеслав Олійник, Лілія Подкопаєва, Катерина Серебрянська, Тимур Таймазов і Рустам Шаріпов.

Цікавим фактом є те, що тодішній заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Омельченко запевнив, що міська адміністрація кожному киянину, який завоює на Олімпіаді «золото», «срібло» чи «бронзу», подарує квартиру в столиці.

ГРИВНЯ СТАЛА НАЦІОНАЛЬНОЮ ВАЛЮТОЮ

29 серпня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «З метою сприяння проведенню радикальних ринкових реформ, забезпечення економіки стабільною національною валютою Президент України Леонід Кучма 25 серпня підписав Указ «Про грошову реформу в Україні».

Гривні двох зразків (з музею Банкнотно-монетного двора Нацбанку України). Із фондів Укрінформу
Гривні двох зразків (з музею Банкнотно-монетного двора Нацбанку України). Із фондів Укрінформу

Довідково: Днем народження гривні стало 2 вересня, коли Національний банк увів її до обігу на всій території України. Грошова реформа в нашій державі проводилася з 2 до 16 вересня 1996 року. Героєм дня став тодішній голова Нацбанку Віктор Ющенко, який роздавав численні інтерв`ю і розписувався на 50-гривневих купюрах просто в телестудіях.

Обмінювали нову грошову одиницю за курсом – 100 тисяч карбованців до 1 гривні. Два тижні, до 16 вересня, гривня і купоно-карбованці ходили паралельно, але решту при купівлі давали тільки в гривнях. За цей період було вилучено з обігу майже 320 трлн купоно-карбованців.

Автором дизайну першої серії українських гривень став художник Василь Лопата.

Зразки гривні. 1996 рік. З фондів Укрінформу
Зразки гривні. 1996 рік. З фондів Укрінформу

Уперше про необхідність запровадження власної грошової одиниці йшлося і в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, і в законі «Про економічну самостійність Української РСР» від 3 серпня 1990 року. Але шлях до введення національної валюти був непростим. Після схвалення Верховною Радою Української РСР 10 грудня 1991 року Акту проголошення незалежності України Президія Верховної Ради України прийняла Постанову «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України», а 2 березня 1992 року – Постанову «Про розмінну монету України». Цими документами було визначено, що грошовою одиницею України є гривня, а її сотою частиною – копійка. Втім знадобилося ще 4 роки, аби мрію про українські гроші втілити в життя.

УБИВСТВО ЩЕРБАНЯ

5 листопада. ДОНЕЦЬК. УКРІНФОРМ. «У неділю 3 листопада в Донецькому аеропорту вбито народного депутата, президента корпорації «АТОН» Євгена Щербаня».

Довідково: О 12 годині 15 хвилин, коли Щербань спускався трапом літака в супроводі дружини, сина, а також групи охоронців, до трапу під`їхав автомобіль марки «Жигулі», з якого троє невідомих відкрили по них вогонь із автоматів. Поранення отримали сам Щербань і кілька його охоронців. Проте він зміг утриматися на ногах і кинувся до автомобіля, що чекав на нього. Тоді нападники вискочили з автомобіля і впритул розстріляли депутата з автоматів. Від отриманих поранень Є.Щербань помер на місці, а пізніше, дорогою до лікарні померла його дружина – Надія Нікітіна, авіатехнік і бортмеханік. Син Щербаня – Руслан, який прилетів разом із батьком з Москви, залишився живий, хоча також отримав поранення. Поранення отримав й один зі співробітників митниці аеропорту, який у той момент перебував на злітній смузі.

Після злочину вбивці втекли на автомобілі, проте пізніше авто знайшли спаленим.

На початку 90-х Євген Щербань вважався одним із найбагатших в Україні та найвпливовішим донецьким бізнесменом. У 1994 році його бізнес-імперія перебувала на піку розквіту: в неї входило понад 300 компаній, оборот яких складав сотні мільйонів доларів.

У 2003 році Апеляційний суд Луганської області визнав винними у вбивстві Щербаня та його дружини Вадима Болотських і Геннадія Зангеліді – членів донецької «банди Кушніра». Перший був звинувачений також і за вбивство Брагіна і Момота та засуджений на довічне ув'язнення. Зангеліді ж був убитий ще в кінці 1997 року. Замовником убивства українська прокуратура називала Павла Лазаренка.

Бізнес-імперія Щербаня не набагато пережила свого засновника. Так корпорація «АТОН» і компанія «Фінансист» були ліквідовані. Металургійна компанія «Індустріальний союз Донбасу» опинилася під контролем Сергія Тарути і Віталія Гайдука. А мережа автозаправок «Гефест» і оператор мобільного зв'язку DCC відійшли до Ахметова.

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990,  1991,  1992,  1993,  1994,  1995

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-