З архіву: упевненість Кравчука і фокінський захист від ринкових відносин (1991)

З архіву: упевненість Кравчука і фокінський захист від ринкових відносин (1991)

Укрінформу 100
1495
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Цей рік був багатим на новини. Але давно вже українці так не прикипали очима до офіціозу, як у ті дні. Розвалювалася на частини могутня ядерна країна, і цей процес викликав жах у всьому світі. Водночас на її уламках народжувалася нова держава – Україна, яка ще за два роки до цього багатьом  її громадянам-неофітам здавалася просто неможливою. Укрінформ, як нам здається, тоді гідно виконав свою роль державницького часопису – залишивши для нащадків достовірну хроніку буремних подій.

ПЕРША СЕСІЯ КУРУЛТАЮ КРИМСЬКИХ ТАТАР

1 липня 1991 року. СІМФЕРОПОЛЬ. УКРІНФОРМ. «...збори представників кримсько-татарського народу – курултай – обрали меджліс, який є найвищим повноважним представницьким органом народу».

Довідково: Цей своєрідний національний парламент наділений правом укладати угоди і договори, володіти власністю, мати рахунки у вітчизняних і зарубіжних банках. Його діяльність була спрямована на ліквідацію наслідків геноциду проти кримських татар та відновлення їхніх політичних прав.

Другий Курултай (національний з'їзд) відкрився 26 червня 1991 року в Сімферополі у місцевому Палаці профспілок і тривав до 30 червня. Це була перша за всі роки існування радянської влади  сесія кримськотатарського національного парламенту. Бо ж перший Курултай був скликаний ще у листопаді 1917 року і тоді на ньому був обраний національний уряд.

30 червня 1991 року на Курултаї з числа делегатів був обраний Меджліс кримськотатарського народу, що складався з 33 осіб, а також голова Меджлісу – Мустафа Джемілєв та його заступник – Рефат Чубаров. Вже 6 липня 1991 року відбулося перше засідання Меджлісу, на якому була затверджена його структура.

Для фінансування Меджлісу було створено національний фонд «Крим». Делегати також ухвалили декларацію про національний суверенітет кримських татар, постанови «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу» та «Про перехід на латинську графіку».

ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У ЗВ'ЯЗКУ З ПРОГОЛОШЕННЯМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

28 серпня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Відтепер наша республіка – незалежна демократична держава».

Довідково:  У Зверненні Президії Верховної Ради України до громадян України всіх національностей також йшлося про те, що на території України проживає більше як 110 національностей, які разом з українцями складають п`ятдесятидвохмільйонний народ України. «В попередні роки проводилась політика гноблення духовного життя націй, їх мов і культур. Ми зазнали важких деформацій і викривлень, свавілля і беззаконня в національному бутті народів. Віднині наступає нова доба в розвитку міжнаціональних відносин в Україні. Президія Верховної Ради республіки бере на себе відповідальність, що проголошення незалежності України ніякою мірою не призведе до порушення прав людей будь-яких національностей».

24 серпня ввечері на позачерговій сесії Верховної ради України було прийнято Постанову та Акт проголошення незалежності України. За Постанову проголосував 321 депутат, за Акт – 346 депутатів.

На фото: не менші пристрасті вирують у стінах Верховної Ради під час прийняття Акту проголошення незалежності. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів УКРІНФОРМу.
На фото: не менші пристрасті вирують у стінах Верховної Ради під час прийняття Акту проголошення незалежності. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів УКРІНФОРМу.

Прийняття Акта відбувалося в умовах, коли під дією зовнішніх чинників суверенітет України опинився під реальною загрозою. Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року виявила повну залежність союзних республік-держав від розвитку подій у Москві, їх критичну беззахисність. Тільки повний провал московського путчу зберіг Україну від втрати національного суверенітету та повернення її до тоталітарних часів.

З огляду на це 24 серпня 1991 року в Києві розпочала роботу позачергова сесія Верховної Ради УРСР. Саме на ній надвечір 24 серпня за активної позиції проукраїнських сил й було ухвалено Акт незалежності України. Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторкану територію, на якій діють виключно Конституція і Закони України. Вона сама здійснює захист і охорону своєї державності, гарантує всім своїм громадянам права і свободи, виключно сама розпоряджається своїми природними багатствами, самостійно веде свою економіку, має свою валютно-фінансову систему і грошову одиницю, сама проводить міжнародну політику і встановлює рівноправні стосунки з сусідами, сама розвиває науку, освіту, культуру.

На фото: на вулицях біля будівлі Верховної Ради багатолюдно, кожен вітає проголошення незалежності України. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів Укрінформу
На фото: на вулицях біля будівлі Верховної Ради багатолюдно, кожен вітає проголошення незалежності України. Київ, 24 серпня 1991 року. Із фондів Укрінформу

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ ТА ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА

6 грудня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «1 грудня 1991 року народ України вільним волевиявленням підтвердив «Акт проголошення незалежності України, схвалений Верховною Радою України 24 серпня цього року».

Довідково: В цей день понад 90 відсотків учасників референдуму висловилися за незалежну Україну. 4 грудня Центральна виборча комісія по виборах Президента України та з всеукраїнського референдуму підбила підсумки і постановила: Акт проголошення незалежності України вважати підтвердженим та вважати обраним Президентом України Леоніда Кравчука.

Виборці отримують бюлетені на виборчій дільниці під час голосування на Всенародному референдумі і виборах Президента України. 1 грудня 1991 року. Із фондів Укрінформу.
Виборці отримують бюлетені на виборчій дільниці під час голосування на Всенародному референдумі і виборах Президента України. 1 грудня 1991 року. Із фондів Укрінформу.

Після голосування на дільниці Кравчук сказав: «Я впевнений, що сьогодні народ України стане незалежним. І як тільки це станеться, її визнають США, Канада і Європейські країни».

Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла б підтримки більшості громадян. Зокрема, в Криму за незалежність проголосували 54,19 відсотка громадян, у Севастополі – 57,07 відсотка, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80 відсотків громадян. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95 відсотків громадян.

Вже наступного дня, 2 грудня незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія.

На сесії Верховної Ради Леонід Кравчук прийняв присягу Президента України на вірність народу України. Із фондів Укрінформу.
На сесії Верховної Ради Леонід Кравчук прийняв присягу Президента України на вірність народу України. Із фондів Укрінформу.

5 грудня на урочистому засіданні Верховної Ради Леонід Кравчук склав присягу народові України. Цього ж дня Головою Верховної Ради було обрано Івана Плюща. Також ВРУ прийняла звернення «До парламентарів і народів світу», в якому наголошувалося, що договір 1922 року про утворення СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим.

УГОДА ПРО СНД

9 грудня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «У Біловезькій пущі під Брестом 7-8 грудня відбулася зустріч Президента України Л.М. Кравчука, Президента Росії Б.М. Єльцина і Голови Верховної Ради Республіки Бєларусь С.С. Шушкевича, на якій було підписано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав».

Довідково: Розповідаючи про підсумки зустрічі, Президент України зазначив, що підписання угоди означає, що республіки, як засновники Союзу РСР 1922 року, прийняли рішення про його ліквідацію. Звідси випливає, що всі рішення і акти союзних органів не діють більше на території цих трьох держав, а всі вони є незалежними.

Через те, що уряд Росії хотів здійснювати комплекс економічних реформ, а саме перехід від державного ціноутворення до системи вільних ринкових цін, які неминуче торкнулися б й інших республік, крім прийняття політичної угоди було закладено основні підвалини економічного співробітництва. В економічній угоді було передбачено, що всі дії, пов'язані з реформою ціноутворення, з методами переходу до ринку, з цілим рядом інших економічних проблем мають бути координовані. Країни-члени СНД повинні повідомляти одне одного про свої заходи і наміри. Як зазначив прем`єр-міністр В.Фокін: «Ми будемо захищати свій український ринок. Спільність наша не означає, що ми всі в один день однаково чинитимемо. Кожен буде вирішувати свої проблеми самостійно, але ті які стосуються усіх, – їх треба узгоджувати, щоб не завдати шкоди іншим».

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-