З архіву: 11 шибениць для друзів Гітлера та голод «по-хрущовськи» (1946 -1947)

З архіву: 11 шибениць для друзів Гітлера та голод «по-хрущовськи» (1946 -1947)

Укрінформу 100
4095
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Радянська пропаганда Нюрнбергський трибунал завжди подавала як заслугу СРСР. Однак Уїнстон Черчілль у своїх мемуарах згадує, що насправді до цієї думки вони прийшли удвох з Рузвельтом після того, як Сталін запропонував «швидкий і дієвий» спосіб убезпечити світ під подальших воєн – розстріляти в один прийом 50 тисяч німецьких офіцерів. Суд у Нюрнбергу насправді був покликаний не стільки покарати винних, як захистити від переслідувань тих німців, кого визнають невинними.

Можливо, колись так само судитимуть за воєнні злочини і керівництво РФ. А отже, рядовим росіянам нема чого боятися.

Вирок Нюрнберзького трибуналу

1 жовтня 1946 року. Київ. РАТАУ. «Оголошено вирок головним німецьким воєнним злочинцям. Закінчились засідання Міжнародного військового трибуналу, які протягом десяти місяців привертали до Нюрнберга, де відбувався процес, увагу всього людства».

Довідково: Міжнародний воєнний трибунал був створений чотирма союзними державами для суду над головними воєнними злочинцями Другої світової війни. Він розпочав діяльність 20 листопада 1945 року і протягом майже десяти місяців розглядав обвинувачення, висунуті двадцяти чотирьом особам, які належали до вищого керівництва III Рейху. Їх звинувачували в тому, що з метою встановлення світового панування Німеччини вони розв'язали і вели агресивні війни, організували і здійснили найтяжчі злочини проти людства.

Загалом відбулося 403 відкритих засідання трибуналу, було допитано 116 свідків, розглянуто понад 5 тисяч документальних доказів, зокрема, так звані «секретні протоколи» до пакту Молотова-Ріббентропа. На процесі було викрито безпрецедентні злочини в концентраційних таборах і тюрмах як на території Німеччини, так і захоплених нею територіях.

Водночас, в ході процесу була знята низка звинувачень. Зокрема, союзники не підтримали спроб радянської сторони перекласти на нацистів вину за розстріли полонених польських офіцерів у Катині та засудження Організації українських націоналістів і Української повстанської армії як злочинних організацій і поплічників нацизму.

1 жовтня 1946 року вирок трибуналу був оголошений: 12 чоловік було засуджено до смертної кари через повішання (одного з них - Мартіна Бормана так і не знайшли), троє - до довічного ув'язнення, четверо - до тривалих термінів ув'язнення; троє підсудних були виправдані.

Страти злочинців відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 у будинку Нюрнберзької в'язниці. Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 1950-х років.

Нюрнберзький процес став першим в історії випадком засудження кримінальних діянь державного і світового масштабу - злочинного правлячого режиму, його каральних інститутів, вищих політичних і військових діячів.

Члени суду слухають представника США. Фото: Twitter
Члени суду слухають представника США. Фото: Twitter

Згодом Генеральна Асамблея ООН затвердила (резолюціями від 11 грудня 1946 року і 27 листопада 1947 року) ті засадничі принципи, які були покладені в основу діяльності цього міжнародного судового органу.

У 2002 році в Гаазі (Нідерланди) почав діяти постійний Міжнародний кримінальний суд, створений також під егідою ООН.

Силові хлібозаготівлі і голод

27 березня 1947 року. РАТАУ поширило доповідь Микити Хрущова на Пленумі ЦК «Про заходи піднесення сільського господарства в післявоєнний період», в якій, зокрема, говорилося: «Минулий рік (1946 - ред.) був несприятливим за кліматичними умовами. Але, незважаючи на посуху, яка охопила територію значно більшу, ніж у 1921 році, колгоспи зібрали урожай вищий, ніж одноосібні селянські господарства в 1921 році... Проте  наслідки посухи були тяжчі там, де погано керували сільським господарством... Ми мали великі хиби в роботі багатьох колгоспів, багато колгоспів України опинились у великому боргу перед державою, не виконали плану хлібозаготівель».

 Охоронці врожаю у колгоспі ім. Сталіна, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua
Охоронці врожаю у колгоспі ім. Сталіна, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua

Довідково: після Другої світової війни, яка двічі прокотилася територією України, панувала розруха - на руїни перетворилося 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл. Українське сільське господарство було у вкрай важкому стані. Не зважаючи на це, плани хлібозаготівель ставали дедалі вищими.

Для України державний план хлібозаготівель на 1946 рік через посуху виявився непосильним. Однак, незважаючи на це, у липні план поставок зерна для 23-х областей був ще й піднятий. А через місяць під тиском Москви керівництво УРСР його підвищує знову. Втім, республіка змогла зібрати лише 62,4% від запланованого.

Виплата авансу за трудодні, Львівська область, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua
Виплата авансу за трудодні, Львівська область, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua

Як завжди в СРСР, винними в Москві зробили українське керівництво, саботаж колгоспників, «розбазарювання» і «розкрадання» хліба. Хліб почали відбирати насильно, і селяни на вироблені трудодні  не отримували майже нічого. Все це спричинило голод, пік якого припав на першу половину 1947 року.

Біда вразила майже всю Україну, за винятком ряду західних областей. На заході, де селяни зібрали непоганий урожай, загони УПА організовували опір вивезенню зерна, і, разом з тим, закликали населення допомагати голодуючим, які приїжджають туди по хліб.

За офіційними, далеко неповними даними, в загальна кількість голодуючих досягла  в Україні 2,7 млн. чол., померло від недоїдання від 300 тис. до 1 мільйона.

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-19231924-19251926-19271928-1929, 1930-19321936-1937,1939, 1940, 1941-1943,1944, 1945

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>