З архіву: Клінтон і Шевченко, Кучма і Гонгадзе, «чемодан» і Росія (2000)

З архіву: Клінтон і Шевченко, Кучма і Гонгадзе, «чемодан» і Росія (2000)

Укрінформу 100
1506
Ukrinform
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Серед подій останнього року Другого тисячоліття найрезонанснішими були: всеукраїнський референдум, коли більшість українців підтримали ідею скорочення чисельності депутатів ВРУ, позбавлення їх недоторканості й право Президента на розпуск парламенту; візит Клінтона; вбивство Георгія Гонгадзе; початок акції «Україна без Кучми»; закриття Чорнобильської АЕС; українська ракета класу «Земля-Земля», яка  влучила в житловий будинок у Броварах; освячення збудованого «з нуля» Успенського собору Києво-Печерської лаври. А ще восени вперше на офіційному рівні було відзначено День пам'яті жертв голодомору; у Львові любителі російського шансону до смерті забили композитора-пісняра Ігоря Білозіра; на екрани країни вийшов фільм Олеся Янчука «Нескорений» із Григорієм Гладієм у ролі Тараса Чупринки (Шухевича). Про все це писав Укрінформ.

КЛІНТОН ЗНОВУ В КИЄВІ

6 червня 2000 року. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Лише п'ять годин перебував учора в українській столиці Президент США Білл Клінтон. Відбулися його переговори з Президентом України Леонідом Кучмою, а також україно-американські переговори в розширеному складі та підписання двосторонніх документів».

Довідково: Це були другі відвідини України Клінтоном. Уперше він побував на українській землі в травні 1995 року. Спочатку планувалося, що в Києві Клінтон пробуде два дні, але візит скоротили до 5 годин – очільник США поспішав на похорони колишнього прем'єр-міністра Японії. Як і годиться, до прийому високого гостя старанно готувалися: оголосили конкурс малюнків, чепурили вулиці столиці, «Київзеленбуд» висадив чимало квітів, головні автомагістралі міста помили й перекрили, на дахах розташувалися снайпери.

Офіційна частина візиту відбулася в Маріїнському палаці. Головною темою переговорів було закриття Чорнобильської АЕС. Американці виділяли додаткові 78 мільйонів доларів для Чорнобильського фонду «Укриття». Крім того, в знак підтримки розвитку малого бізнесу надавали 25 мільйонів доларів на його розвиток. Були також скасовані квоти на запуск українських супутників ракетоносіями і на експорт феросплавів. А за кілька днів до візиту, випадково чи ні, суд присяжних міста Сан-Франциско оголосив про висунення звинувачень Павлові Лазаренку – хоча й ухвалив рішення про це ще 18 травня. Українське керівництво у відповідь спромоглося на перші кроки у захисті прав інтелектуальної власності, що було однією з головних вимог американців до України.

Кульмінацією візиту став виступ Клінтона з промовою на площі перед тільки-но відбудованим Михайлівським Золотоверхим собором. Перед виступом президента США відбувся майже 3-годинний концерт українських виконавців. У своїй промові Клінтон закликав українців розвивати принципи демократії, процитував українською Шевченка: «Борітеся – поборете!», чим викликав шквал аплодисментів та схвалення, а закінчив класичним: «Слава Україні!»

Видовищне американське шоу на українській землі вдалося на 100%. Аж біля Софійської площі сиротливо стояв пікет КПУ з антиамериканськими гаслами. Їхні червоні прапори зливалися з червоними наметами, де продавали «Кока-колу». До початку першої серйозної політичної кризи часів незалежності залишалися лічені місяці.

ЗНИКНЕННЯ ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ

30 листопада. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Заява, оприлюднена народним депутатом України Олександром Морозом щодо звинувачення деяких високих посадових осіб у зникненні журналіста Георгія Гонгадзе, є відкритим наклепом, який не має під собою жодної підстави. Усе сказане ним потрібно сприймати спокійно, по-філософському і навіть з гумором. Це зазначив глава Адміністрації Президента України Володимир Литвин під час розмови з журналістами».

Таким Георгій Гонгадзе залишився у пам'яті рідних, близьких, друзів. - Зйомка 16 вересня 2005 року. З фондів Укрінформу
Таким Георгій Гонгадзе залишився у пам'яті рідних, близьких, друзів. - Зйомка 16 вересня 2005 року. З фондів Укрінформу

Довідково: 16 вересня зник український опозиційний журналіст, один із засновників видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе. 2 листопада у лісі під Таращею, приблизно за 100 км від Києва, знайдуть його обезголовлене тіло. Те, до чого Володимир Литвин закликав ставитись «по-філософському і навіть з гумором», для рідних і близьких Георгія Гонгадзе стало невимовним болем і трагедією всього життя.

28 листопада Олександр Мороз оприлюднив у парламенті аудіозаписи, зроблені співробітником служби охорони президента Миколою Мельниченком. Напередодні колишній голова ВРУ завбачливо відправив майора за кордон. Як свідчать аудіозаписи, у бесідах беруть участь Кучма і його найближчі помічники – глава адміністрації президента Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко і голова СБУ Леонід Деркач, які обговорюють діяльність Гонгадзе і вирішують – що з ним робити. Заява Мороза збурила українське суспільство, ставши поштовхом до консолідації опозиційних сил і початку акції «Україна без Кучми» з вимогою проведення ретельного розслідування у справі Гонгадзе.

На фото: під час протестних акцій на Майдані Незалежності і біля Верховної Ради з приводу повільного розслідування справи зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. З фондів Укрінформу
На фото: під час протестних акцій на Майдані Незалежності і біля Верховної Ради з приводу повільного розслідування справи зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. З фондів Укрінформу

15 грудня 2000 року в Києві розпочались акції протесту з нагоди 3 місяців із дня зникнення журналіста. Лідери 24-х українських партій підтримали акцію. В одній шерензі опинилися такі різні люди, як Чемерис, Луценко, Симоненко, Матвієнко, Семенюк та багато інших. До антипрезидентських протестів приєдналася також і партія «Батьківщина», очолювана Юлією Тимошенко. Вже наступного року до акції приєднався й звільнений із посади прем'єр-міністра Віктор Ющенко. Кілька тисяч чоловік практично з усіх областей України зібралися на столичному майдані Незалежності, вимагаючи відставки Президента України Леоніда Кучми.

Сам Леонід Кучма наприкінці грудня подався до Москви з робочим візитом. У столиці РФ президент України назвав ситуацію, яка склалася, «брудною провокацією» і заявив, що вбачає за нею «українських, доморощених професіоналів».

ВІДКРИТТЯ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ

29 серпня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Знову засяяв заново збудований красень Успенський собор Києво-Печерської лаври, перлина православ'я, наша національна святиня».

Успенський собор Києво-Печерської лаври. З фондів Укрінформу
Успенський собор Києво-Печерської лаври. З фондів Укрінформу

Довідково: Указ про відновлення Успенського собору і Михайлівського золотоверхого монастиря було видано президентом Кучмою 9 грудня 1995 року. Ідея про відбудову головного храму Києво-Печерської лаври, підірваному в 1941 році під час нацистської окупації Києва, виникла ще за часів існування СРСР. За дозволом про відбудову собору українська делегація їздила до Москви на початку 80-х років, утім так його й не отримала.

Єдиної думки щодо доцільності відновлення зруйнованої пам'ятки древнього зодчества серед українців не було. Багато хто вважав, що варто все залишити як є. Але наполегливість та віра тих, хто мріяв про відбудову храму – перемогла. Архітектори відновили собор у тому вигляді, яким він був у ХVІІІ столітті, в добу українського бароко – так само, як і Михайлівський Золотоверхий. Значна частина реставраційно-будівельних робіт була оплачена коштами міста. Зрештою семиглавий храм із позолоченими куполами гармонійно вписався в лаврський ансамбль. Хоча й по сьогодні не вщухають критичні коментарі щодо якості його будівництва. У храмі є на що подивитися. Особливо вражає величезний іконостас, довжиною 25 метрів і висотою 22,5 метра, вирізьблений полтавськими майстрами.

Успенський собор. Київ. Фото з архіву Укрінформу
Успенський собор. Київ. Фото з архіву Укрінформу

У день відкриття шлях до храму пролягав через міліцейські кордони. Прочан пускали за спеціальними перепустками. Прихильникам патріарха Філарета відвели місце за межами Лаври. Освячував відновлений храм митрополит Володимир (Сабодан). На церемонію прийшли майже всі найвищі посадові особи держави й міста. Виступали з промовами про те, як важливо гуртувати український народ довкола храму, обіцяли не передавати храм жодному з патріархів. Президент Кучма подарував Свято-Успенському собору ікону Богородиці Успенської, а столичний голова Олександр Омельченко – ікону Спаса Нерукотворного. На виході з Лаври вирував натовп: молодь із червоно-чорними прапорами і тризубами на куртках, поважні пані у вишиванках і капелюшках. Тут теж були лозунги: «Успенський собор збудували наші предки у 1070-1085», «Пане-отче Сабодане! Час збирати чемодани: За «Единой» ностальгия? – Чемодан – вокзал – Россия!».

(далі буде)

Фото вгорі: Президент Сполучених Штатів Америки Білл Клінтон під час промови-звернення до українського народу на Михайлівській площі Києва. З фондів Укрінформу

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990,  1991,  1992,  1993,  1994,  1995,  1996,  1997,  1998,  1999

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-