З архіву: «Збочена закономірність» Скнилова та запізнілі підписи Ющенка (2002)

З архіву: «Збочена закономірність» Скнилова та запізнілі підписи Ющенка (2002)

Укрінформу 100
Укрінформ
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Над Україною вже витало передчуття Помаранчевого майдану. Вибудувана Медведчуком система темників і цензури після оприлюднення плівок Мельниченка затріщала по швах. Колишній висуванець президента і підписант «антифашистського листа чотирьох» Ющенко  приєднався до опонентів влади. Надії оточення Кучми на його можливий третій строк розбилися об скандал із кольчугою. Але Україна все більше ставала європейською – в усякому разі, 2002 року її фільм був представлений на Берлінському кінофестивалі, а футбольний клуб із Донецька очолив італійський тренер.

«ШАХТАР» ЧЕМПІОН

13 червня 2002 року. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Шахтар» – чемпіон України. Уперше донеччани видали на-гора золотий дубль, обігравши в останньому турі ужгородське «Закарпаття» з рахунком 1:0».

Довідково: Донецький «Шахтар» уперше за свою 66-річну історію зумів стати чемпіоном країни з футболу, перервавши дев'ятирічну гегемонію київського «Динамо». Виступаючи з 1938 року у вищій лізі радянського футболу, «Шахтар» двічі був за крок від золотих медалей (у 1975 і 1979 роках), останні сезони незмінно ставав срібним призером першості України.

Матч між фаворитом і аутсайдером, що зібрав величезну, як для областного центра, аудиторію, не став видовищним: обидві команди надто хвилювалися, щоб грати у власне задоволення. Перший тайм пройшов у рівній боротьбі, й біля воріт було створено обмаль небезпечних моментів. Проте через кілька хвилин після перерви лідер підтвердив своє реноме: на 56-й хвилині після передачі з флангу Олексій Бєлік гарним ударом переправив м'яч у сітку. В подальшому небезпечні моменти виникали в обох команд, але футболісти промахувалися з вигідних положень.

З приходом на посаду головного тренера «Шахтаря» Невіо Скали донбасівці заграли в прагматичний футбол, той, який сповідував Валерій Лобановський. Динамівці, втративши у травні свого тренера – Валерія Лобановського, стали срібними призерами одинадцятого чемпіонату.

Тож наступного сезону Україну в Лізі чемпіонів представляли два клуби – «Шахтар» і «Динамо».

СКНИЛІВСЬКА ТРАГЕДІЯ

30 липня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Знову кривава прикрість, пов'язана з військовою технікою. Досвідчені пілоти, замість того, щоб порадувати око численних глядачів авіашоу під Львовом, спричинили трагедію. За якоюсь  збоченою закономірністю машина вийшла з-під контролю людей не далеко за трибунами, а над ними. Грізний винищувач врізався безпосередньо в натовп».

На фото: Скнилівська трагедія забрала 77 людських життів. /Фото з архіву Укрінформу.
На фото: Скнилівська трагедія забрала 77 людських життів. /Фото з архіву Укрінформу.

Довідково: Суботнього дня 27 липня 2002 року на військовому летовищі «Скнилів» у Львові під час авіашоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України, сталася одна з найжахливіших катастроф на авіашоу в Європі. Внаслідок падіння літака Су-27 загинуло 77 людей, в тому числі 28 дітей. Ще понад 500 людей були визнані судом постраждалими. На аеродромі на момент катастрофи перебувало близько 10 тисяч осіб. Фігури вищого пілотажу виконували досвідчені пілоти першого класу полковник Володимир Топонар і другий пілот полковник Юрій Єгоров. Обидва пілоти встигли катапультуватися й зазнали лише незначних травм.

На місці катастрофи побував Президент України Леонід Кучма та інші високопосадовці. Одразу було створено державну комісію з розслідування обставин трагедії, яку очолив секретар РНБО України Євген Марчук, та обласну – для надання допомоги родинам потерпілих. Кабмін виділив 10 мільйонів гривень для сімей потерпілих. Область у свою чергу додала 130 тисяч гривень позабюджетних коштів.

Розслідуванням авіакатастрофи займалися Генеральна прокуратура України і спеціальна комісія Міністерства оборони. До відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнуто 10 осіб, з яких 5 були виправдані. Осіб, причетних до авіашоу, та льотчиків було визнано винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. Ніхто зі звинувачених власної вини в трагедії не визнав. Результатами розслідувань залишились незадоволеними постраждалі в трагедії, адже винуватці не були покарані належним чином, неналежною була й компенсація, крім того, не дочекалися громадяни й вибачень від держави. Скнилівська трагедія, яка стала фатальним поєднанням прикрого випадку з фактором людської безвідповідальності та недбалості, назавжди залишиться чорною датою в сучасній історії України.

 «ПОВСТАНЬ, УКРАЇНО!»

18 вересня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Учасники акції «Повстань, Україно!» хвилиною мовчання вшанували пам'ять журналіста Георгія Гонгадзе, який рівно два роки тому все ще загадково зник з життя».

На фото: під час мітингу на Європейській площі. Фото: Укрінформ.
На фото: під час мітингу на Європейській площі. Фото: Укрінформ.

Довідково: Україну продовжувало лихоманити від протестів. Влада, як могла, оборонялася, укріплюючи позиції, а опозиція, гуртуючись, наступала. 16 вересня 2002 року в Україні розпочалася безстрокова акція громадянської непокори «Повстань, Україно!». За даними правоохоронців, того дня під час мітингу в Києві на Європейську площу, за офіційними даними, прийшли близько 15 тисяч чоловік. Учасники акції наполягали на більшій кількості – до 40 тисяч. Приєднання до трійки організаторів акції – «бютівців», соціалістів і комуністів – ще й «нашоукраїнців» на чолі з Віктором Ющенком стало очевидною сенсацією тодішньої політичної осені. Організатори акції назвали зібрання на столичній площі Всеукраїнськими зборами, а саму акцію виміряли координатами «від Києва до Сімферополя, від Луганська до Львова».

На фото: Під час мітингу на столичній Європейській площі лідери опозиційних партій - БЮТ, соціалістів та комуністів запевняли у необхідності зміни в Україні системи влади. Фото: Укрінформ.
На фото: Під час мітингу на столичній Європейській площі лідери опозиційних партій - БЮТ, соціалістів та комуністів запевняли у необхідності зміни в Україні системи влади. Фото: Укрінформ.

На очах багатотисячного гурту мітингувальників, що зібралися на Європейській площі столиці, лідер «Нашої України» підписав усі жорсткі звернення, ухвалені цими всеукраїнськими зборами. Серед вимог були: створення парламентської більшості на базі політичних сил, які одержали найбільше голосів у виборах-2002, усунення Леоніда Кучми від виконання президентських обов'язків, проголошення дострокових виборів президента України тощо. Між іншим, саме цього дня на українських телеканалах відбулася «масштабна запланована профілактика».

Активна фаза протестів в Україні тривала протягом наступного півроку. Навряд чи можна було говорити про якусь єдність цих ідеологічно чужих одна одній політичних сил. Скоріш за все, кожна з них використовувала протести для мобілізації власного електорату. Як зазначали згодом політологи, ця акція стала для опозиції своєрідною підготовкою до президентських виборів 2004 року.

«КОЛЬЧУЖНИЙ» СКАНДАЛ

28 вересня. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «Україна запрошує Організацію Об'єднаних Націй надіслати міжнародних експертів для розслідування звинувачень у можливому порушенні санкцій проти Іраку. Про це заявив Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, який терміново прибув до Нью-Йорка».

 На фото: українські РЛС «Кольчуга». Фото: Укрінформу.
На фото: українські РЛС «Кольчуга». Фото: Укрінформу.

Довідково: 20 вересня в британський пресі з'явилось повідомлення, що Україна продає до Ірану комплекси радіотехнічної розвідки «Кольчуга». За даними тижневика, кількість «Кольчуг», замовлених Іраном, точно не відома, однак вартість кожного комплексу складає близько 25 млн доларів.

Як з'ясувалося, ще в квітні 2002 року майор держохорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско, розповівши, що в його записах зафіксована розмова дворічної давнини про те, як Президент України Леонід Кучма і керівник Укрспецекспорту Валерій Малєв нібито обговорюють деталі щодо можливого продажу в Ірак чотирьох станцій «Кольчуга». 24 вересня США заявили, що вважають автентичними записи колишнього охоронця президента України Мельниченка. У зв'язку з цим Сполучені Штати заморозили частину фінансової допомоги Києву. 1 жовтня в Україну для обговорення цих звинувачень прибула делегація Держдепартаменту і Міноборони США на чолі з заступником держсекретаря США Елізабет Джонс. Потім до України було направлено групу експертів, які мали розслідувати звинувачення у постачанні «Кольчуг» в Ірак на місці. Зрештою, 9 жовтня США повідомили, що не виноситимуть на розгляд Ради Безпеки ООН це питання. Зацікавленість США була зрозумілою, бо на той час вони готували військову операцію проти Іраку, яка розпочалася в 2003 році. Вже через рік після того держсекретар США у справах Європи та Євразії Стівен Пайфер заявив, що «Кольчуг» в Іраку не знайдено. Проте, цей скандал завдав надзвичайно потужний удар не тільки по Кучмі, а й по міжнародному іміджу України в цілому.

«МОЛИТВА ЗА ГЕТЬМАНА МАЗЕПУ»

23 листопада. КИЇВ. УКРІНФОРМ. «У столичному кінотеатрі «Україна» відбувся прем'єрний показ довгоочікуваного фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу».

На фото: Юрій Іллєнко під час зйомок чергового епізоду фільму «Молитва за гетьмана Мазепу». Фото: Укрінформу.
На фото: Юрій Іллєнко під час зйомок чергового епізоду фільму «Молитва за гетьмана Мазепу». Фото: Укрінформу.

Довідково: Фільм «Молитва за гетьмана Мазепу» був знятий наприкінці 2001 року, але кінорежисеру знадобилося ще чимало часу аби довести кінострічку до бажаного результату. Саме тому його прем'єра відбулась у листопаді 2002-го. У головній ролі – Богдан Ступка, який перед тим блискуче зіграв гетьмана Богдана Хмельницького у «Вогнем і мечем» (1998) Єжи Гофмана і гетьмана Івана Брюховецького в українському міні-серіалі «Чорна рада» (2000). «Молитва...» стала першим повнометражним і великобюджетним фільмом часів української незалежності. 12 мільйонів доларів були чималими грошима, але коштів все одно не вистачало. Остаточно фільм було завершено лише у лютому 2010 року. У фільмі знімалися дружина режисера Людмила Єфіменко та син – Пилип Іллєнко, нинішній очільник Державного агентства з питань кіно (він грав Мазепу в молодості). Сам Юрій Іллєнко був не тільки головним режисером фільму, а й автором сценарію, оператором, а також знявся в ролі маршала Жука. 

У 2002 році фільм був представлений у позаконкурсній програмі Берлінського кінофестивалю і викликав дискусії в середовищі кінокритиків, більшість з яких, звісно, не була знайома з контекстом українсько-російських відносин та історичних перипетій. У Росії фільм офіційно заборонили, назвавши «відверто антиросійським». Особливо «Молитва...» обурила українсько-московських священиків, які виступали, де тільки могли, з гнівними промовами. Екзистенційна драма, запакована в надто яскраву обгортку бурлескно-барокового міфу, припала до смаку не всім, утім стала помітним явищем в культурному житті 2000-х.

(далі буде)

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956,  1957,  1958-1959,  1960 1961,  1962-1963,  1964,  1965,  1966,  1967-1968,  1970,  1971,  1972,  1973-1975,  1976-1977,  1978,  1979-1980,  1981,  1982 1983,  1984,  1985,  1986,  1987-1988,  1989,  1990,  1991,  1992,  1993,  1994,  1995,  1996,  1997,  1998,  1999

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-