2020 рік. Події, які сколихнули Україну

2020 рік. Події, які сколихнули Україну

Укрінформ
Всесвітню пандемійну драму супроводжувало чимало інших резонансних епізодів

Сказати, що 2020 рік був насиченим подіями, це нічого не сказати. Він - у череді тих в нашій історії, які безповоротно змінили наше життя. Він розділив час на доковідний і той, в якому ми змушені існувати в одному просторі із смертельним вірусом. І всі інші події в цьому просторі-часі набувають зовсім іншого звучання.

Укрінформ вирішив нагадати читачам хронологію подій, які сколихнули Україну в 2020 році.

1.КАТАСТРОФА ПАСАЖИРСЬКОГО ЛІТАКА В ІРАНІ

8 січня 2020 року невдовзі після вильоту з аеропорту Тегерана, двома ракетами класу «земля-повітря» був збитий пасажирський літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажири).

Спочатку іранська сторона стверджувала, що аварія сталася через технічну проблему літака та заперечувала можливість збиття лайнера. Лише 11 січня в Ірані офіційно визнали свою провину (це сталося під тиском оприлюднених провідними країнами світу доказів), а саме те, що український пасажирський літак був помилково збитий бійцями «Корпусу вартових Ісламської революції».

Згодом також стало відомо, що в літак МАУ поцілили двома ракетами зенітно-ракетної системи «Тор-М1», яку Іран отримав з Росії. Ця обставина, а також те, що Тегеран досі відмовляється передати Києву «чорні скриньки», викликала сумніви у деяких експертів щодо того, чи справді український літак збили випадково.

Спочатку в Ірані заявляли, що не можуть розшифрувати інформацію з «чорних скриньок» літака , але передавати їх іншим країнам не мали наміру. Проте 18 липня Тегеран відправив таки «скриньки» до Парижа. Пізніше заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін повідомив, що «чорні скриньки» від PS752 були успішно прочитані та розшифровані, а стенограма підтвердила факт незаконного втручання у політ літака.

30 липня в Києві за участю іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсації за збиття Іраном літака PS752. Другий раунд їх пвідбувся 19-20 жовтня. Раніше Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до винуватців збиття літака в судах. Україна відкинула таку пропозицію.

Крім того, Іран так і не передав свій технічний звіт іншим потерпілим країнам, аби цей звіт міг бути оприлюднений протягом року, згідно із додатком 13 Чиказької конвенції щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів.

Наприкінці листопада 2020 року стало відомо, що Іранський уряд має намір закласти в державний бюджет 200 мільйонів євро на виплату компенсацій родинам жертв катастрофи літака МАУ в січні наступного року. Кошти буде виділено з Фонду національного розвитку Ірану. Точний обсяг компенсацій для кожної з осіб поки що не визначено.

9 грудня стало відомо, що Іран відкликав пропозицію щодо виплат сім’ям загиблих в авіакатастрофі літака МАУ у Тегерані, оскільки кошти на компенсації хотіли виділити із фонду нацрозвитку.

2.ПЕРШІ ВИПАДКИ COVID-19 В УКРАЇНІ

3 березня Україна оголосила про перший підтверджений випадок коронавірусу COVID-19 у чоловіка з Чернівців, який прибув з Італії до Румунії літаком, а потім дістався в Україну автомобілем. 12 березня офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом. Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях.

Фото: Xinhua
Фото: Xinhua

Як відомо, перший випадок зараження коронавірусом в китайському місті Ухань зафіксували в листопаді 2019 року. До 15 грудня загальна кількість заражень становила 27, а до 20 грудня це число досягло 60 осіб. 11 січня від нової хвороби вперше померла людина – 61-річний чоловік. Через два дні вірус зафіксували за межами Китаю – в Таїланді, 16 січня був перший випадок в Японії, 30 січня - в США.

Уряд України вирішує посилити заходи безпеки. В аеропорту Бориспіль у пасажирів прямих рейсів із Китаю розпочинають перевіряти температуру. Українська авіакомпанія SkyUp оголошує, що зупиняє рейси до Саньї (о. Хайнань), а туристичні компанії припиняють організацію турів до Китаю.

20 лютого в Україну прибув борт з евакуйованими з охопленого коронавірусом Китаю. Їх запланували розмістити в медцентрі «Нові Санжари». У самих Нових Санжарах Полтавської області з цього приводу розпочалися протести місцевих жителів. Згодом протести переросли у сутички, внаслідок яких одному правоохоронцю проломили голову, а в автобус з евакуйованими українцями кидали каміння. У підсумку ні в кого з евакуйованих коронавірусу виявлено не було, проте вони отримали сильний стрес від зустрічі їх на батьківщині.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах COVID-19 у світі пандемією.

Наступного дня, 12 березня, в Україні було оголошено загальнонаціональний карантин, а від 25 березня діє режим надзвичайної ситуації. 16 березня Кабмін постановив зупинити роботу метро в Києві, Харкові та Дніпрі, з 18 березня зупинилися залізничні, авіаційні та автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення, а також міжнародне сполучення.

6 квітня в Україні запроваджують обов’язкове носіння масок у громадських місцях. Заборонено відвідувати парки та зони відпочинку, перебувати на вулиці без документів. Особам, старшим за 60 років, рекомендують залишатися вдома.

Жорсткі карантинні заходи тривали до 11 травня. Поступово їх почали послаблювати: дозволили роботу непродовольчих магазинів, стоматологічних клінік та салонів краси. Відкрили парки та дитячі майданчики. З 22 травня в Україні відновили внутрішнє пасажирське сполучення, запрацював у звичайному режимі міський наземний транспорт, з 25 травня запустили метро.

З 22 травня Кабінет міністрів запровадив адаптивний карантин - обмеження в регіонах встановлювались залежно від епідеміологічної ситуації. З 1 серпня в Україні набули чинності нові правила адаптивного карантину. Залежно від епідеміологічної ситуації всі регіони України поділили на 4 рівні епідемічної небезпеки: «зелений», «жовтий», «помаранчевий» і «червоний». 11 листопада Кабінет Міністрів ухвалив рішення про відмову від адаптивного карантину і запровадив на території України обмеження «помаранчевого» рівня.

Наразі карантин та режим надзвичайної ситуації продовжено до 28 лютого 2021 року. А з 8 до 24 січня карантинні обмеження будуть посилені.

3.ПОЖЕЖІ В ЧОРНОБИЛІ ТА ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

4 квітня у Чорнобильській зоні відчуження на території Котовського лісництва почалась масштабна лісова пожежа, яку вдалося ліквідувати тільки через 10 діб, а в окремих місцях пожежні продовжували гасити лісову підстилку до 3 травня.

За даними Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ), в Чорнобильській зоні від пожеж постраждали 20 тисяч гектарів територій, з яких 30% становлять ліси. Під загрозою опинились рідкісні представники флори та фауни.

15 квітня поліція оголосила підозру про підпал двом чоловікам, а 16 квітня поліція Київщини оголосила про підозру ще одному палію. За даними поліції, через те, що вони палили сміття і сталася пожежа у зоні ЧАЕС.

Після цього випадку Верховна Рада посилила відповідальність за спалювання сухої рослинності.

Проте, вже 16 квітня до ДСНС надійшла інформація, що поблизу с. Рудня та с. Виступовичі на території Виступовицького лісництва, що на Житомирщині, сталося займання сухої трави та лісової підстилки. Згодом пожежа поширилася на інші села – Острови, Дівошин, Журба, Магдин та Личмани Овруцького району. Крім того, вогонь перекинувся на лісові насадження, унаслідок чого виникли пожежі у ДП «Словечанський лісгосп АПК», ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство, ДП «Словечанське лісове господарство», ДП «Овруцьке лісове господарство».

Від пожеж постраждало 4300 га території. Вогнем було знищив 39 будинків, у яких проживали люди. Кабінет міністрів виділив 25 млн грн на ліквідацію наслідків пожеж у Житомирській області.

4.ЗГВАЛТУВАННЯ В КАГАРЛИКУ

У ніч з 23-го на 24 травня 2020 року оперуповноважений у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки, яку викликали до відділення поліції як свідка: вдягав протигаз, застосовував кайданки та здійснював постріли з табельної зброї над головою, після чого кілька разів зґвалтував потерпілу.

Окрім цього, правоохоронці застосували фізичну силу щодо чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Зокрема, погрожуючи потерпілому зґвалтуванням, правоохоронці ставили його на коліна, били по голові дубинками, надягали протигаз та стріляли із пістолета табельної зброї над головою. Як уточнюється, у результаті цих дій потерпілий отримав переломи ребер та носа.

Повідомлення з лікарні про насильство і тортури щодо потерпілої надійшло в Обухівський відділ поліції 24 травня ввечері, і о 19: 40 гвалтівників було затримано, а на місце злочину викликали слідчих ДБР.

25 травня начальник Національної поліції Ігор Клименко підписав наказ про розформування Кагарлицького відділу поліції, відсторонення всього його керівництва і відсторонення начальника Обухівського районного відділу поліції, а пресслужба Національної поліції зробила заяву про факт насильства і тортур та про затримання підозрюваних.

25 травня Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування щодо двох поліцейських, затриманих за підозрою у зґвалтуванні жінки. Після цього в правоохоронні органи почали надходити повідомлення про інші факти тортур, які відбувалися в Кагарлицькому відділенні поліції. Виявилося, що керівник відділення знав про існування такої практики, проте ніяк не реагував.

26 травня Голосіївський райсуд міста Києва арештував кагарлицьких поліцейських без права застави.

2 липня було висунуто підозру ще двом правоохоронцям і 3 липня Голосіївський районний суд міста Києва обрав їм запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт (оперуповноваженому) та тримання під вартою без можливості внесення застави (другому правоохоронцю).

27 жовтня Голосіївський районний суд м. Києва звільнив з-під варти поліцейського Ярослава Левандюка, який є фігурантом у справі про катування та зґвалтування.

Також 27 жовтня за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора колишньому керівнику Кагарлицького відділення поліції, де відбувались катування, повідомлено про підозру, його взято під домашній арешт.

2 грудня прокуратура направила до суду справу відносно п'яти співробітників Кагарлицького відділення поліції, які катували та незаконно позбавляли волі людей.

5.ПОВІНЬ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ

23 червня у західних регіонах країни через рясні дощі почалися сильні повені. Були зруйновані сотні кілометрів автодоріг, десятки мостів та кілометри берегових укріплень, відселені сотні людей.

Уряд виділив понад 700 млн грн на першочергові кроки з подолання наслідків негоди та звернувся до Ради з проханням погодити виділення ще 2 млрд грн. 21 липня президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 746-ІХ, який Верховна Рада ухвалила третього липня 2020 року. Збитки, завдані стихією, оцінювали щонайменше у 2,5 млрд грн.

На Прикарпатті були підтоплені 263 населені пункти, понад 13 тис. житлових будинків пошкоджені, 20 – зруйновані повністю. Окрім того, зруйновано 201 км доріг, 93 мости, понад 80 км берегоукріплень. Під час повені загинули 4 людини. Для ліквідації наслідків стихії з резервного фонду Державного бюджету для області було виділено 480 мільйонів гривень.

У Чернівецькій області під час повені загинуло 3 людей. Через паводи було пошкоджено 31 гідротехнічну споруду та 17 мостів, підтоплено 51 населений пункт, 1750 житлових будинків, 3776 криниць, затоплено 819 підвалів, 3642 присадибні ділянки, пошкоджено 2818 га сільськогосподарських угідь. Крім того, із зони підтоплення відселили 136 осіб, з них – 42 дітей. Загальні збитки, які завдала стихія Буковині сягнули 570 мільйонів гривень.

1 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових коштів на суму 175,27 млн грн на ліквідацію червневої повені у західних районах України. Сума коштів з резервного фонду державного бюджету, що виділена постраждалим областям, уже складає 1 млрд 377 млн 475 тис. гривень.

6.ЛУЦЬКИЙ ТЕРОРИСТ

21 липня вранці на Театральній площі в центрі Луцька чоловік захопив рейсовий автобус приміського сполучення «Берестечко - Красилівка» з 13 пасажирами. Він повідомив, що автобус замінований, а у нього при собі автоматична зброя та велика кількість вибухівки. Окрім того, за його словами, ще один вибуховий пристрій є в іншому місці та може бути приведений в дію дистанційно.

Терористом виявився 44-річний Максим Кривош, двічі судимий за шахрайство, вимагання і розбій. У 2014 році він видав у Луцьку книжку «Філософія злочинця» під псевдонімом «Максим Плохой». Це автобіографічна книга, де він описує своє перебування у місцях позбавлення волі.

Максим Кривош вимагав, аби представники влади - від суддів і прокурорів до міністрів і прем'єра - у соцмережах виклали публікації, в яких назвали себе «терористами в законі». Окрему вимогу він висунув президенту Володимиру Зеленському: він має викласти відеозвернення зі словами «Фільм 2005 року «Земляни» дивитися всім». Свою акцію зловмисник назвав «днем антисистеми».

Президент Зеленський виконав вимогу Кривоша. Близько 22-ї години заручників було звільнено, а терориста - затримано.

Кривошу висунули звинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258 (терористичний акт), ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю та вибуховими пристроями), ст. 348 (замах на життя працівника правоохоронного органу), ст. 147 (захоплення заручників) Кримінального кодексу України. 23 липня суд взяв під варту «луцького терориста» на два місяці. Останній раз запобіжний захід йому продовжили 5 листопада.

Крім того, в Харкові затримали ймовірного спільника Максима Кривоша - Дмитра Михайленка, в якого вилучили кілька одиниць зброї, набої, вибухівку тощо.

24 липня Орджонікідзевський районний суд Харкова обрав запобіжний захід Михайленку у вигляді тримання під вартою, визначивши йому заставу у розмірі 175 тисяч 760 грн. 28 липня Дмитро Михайленко, ймовірний спільник громадянина Максима Кривоша, вийшов з-під варти під заставу.

7.ТАНКЕР DELFI

10 вересня за допомогою плавкрану та буксирів з міського пляжу Одеси зняли з мілини аварійний танкер Delfi і перемістили його до порту Чорноморськ.

Як відомо, в ніч з 21 на 22 листопада 2019 року  штормові хвилі зірвали з якоря танкер Delfi, який перебував в акваторії порту «Южний». Біля узбережжя Одеси судно сіло на мілину, членів екіпажу евакуювали.

В результаті аварії було забруднено узбережжя, витоки нафтопродуктів почастішали з настанням літа. У червні 2020 року поблизу танкера виявлено великий розлив нафтопродуктів, після чого відпочивальникам заборонили відвідувати пляж, де на мілині стояло судно.

Судновласник пообіцяв прибрати Delfi ще до 31 березня, але кілька разів переносив терміни підйому танкера.

У липні 2020 року операція з підняття судна перейшла під управління ДП «Адміністрація морських портів України». Крім того, в операції брали компанія «Бруклін-Київ» та компанія «Краншип».

Було кілька спроб зняти танкер з мілини, але всі вони закінчувалися невдало. Перша спроба була 18 липня і закінчилася обривом одного з капронових канатів. Під час другої спроби 26 липня - не витримав напруги і лопнув сталевий трос, з допомогою якого один із буксирів намагався зрушити судно.

Зрештою, 10 вересня танкер було транспортовано до морського порту «Чорноморськ». Загалом роботи зі зняття судна з мілини тривали 30 днів і коштували близько 14 млн грн.

8.ПОЖЕЖІ НА ЛУГАНЩИНІ

30 вересня на території Луганської області в природних екосистемах були зафіксовані кілька займань вогню. Ніхто не очікував, що полум’я пошириться так швидко і знищить стільки помешкань та лісу. На другу добу стало відомо, що пожежі значно масштабніші, ніж вважалося спочатку, що є кілька сотень спалених будинків та людські жертви.

Найбільш складна ситуація склалася вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапили 32 населених пункти.

Гасіння тривало до 8 жовтня. За оцінками спеціалістів, орієнтовна площа, пройдена вогнем, становить понад 20 тис. га.

Під час ліквідації цих пожеж було виявлено тіла 11 осіб, з яких: 3 особи загинуло внаслідок отруєння продуктами горіння, 1 особа – від отриманих опіків, 3 особи – внаслідок серцевих нападів, 4 особи - причина загибелі встановлюється. Постраждало 19 осіб (у тому числі 3 співробітника ДСНС), евакуйовано 150 осіб.

За фактом пожеж відкрито 11 кримінальних проваджень. Слідство розглядає чотири основні версії: займання через обстріли окупантів з непідконтрольної території області, умисний підпал, самозаймання трави та лісу внаслідок погодних умов, необережне поводження з вогнем.

13 жовтня  Кабінет Міністрів виділив з резервного фонду державного бюджету 185 млн грн. для компенсацій постраждалим внаслідок лісових пожеж у Луганській області.

Варто нагадати, що це не перша масштабна пожежа на Луганщині цього року. Так, 6 липня стало відомо, що з двох лісництв у Новоайдарському районі вогонь перекинувся на сусідні села.

  Внаслідок пожежі вигоріло близько 5000 гектарів лісу, загинуло 6 осіб, за допомогою в лікарню звернулися 71 особа, 25 осіб госпіталізовано, згоріло 80 дач і 45 будинків, вогонь знищив 5 тисяч гектарів лісу, що становить 10% загальної площі лісового масиву області. Орієнтовний розмір збитків становить понад 450 млн. грн., і це без урахування наслідків екологічного характеру.

2 грудня народні депутати ухвалили постанову №4262 про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області.

9.КАТАСТРОФА ЛІТАКА З КУРСАНТАМИ В ЧУГУЄВІ

Увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий - помер у лікарні від опіків. Курсант В'ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебував на лікуванні. Пізніше стало відомо, що він продовжить навчання у авіаційному виші.

Президент Володимир Зеленський нагородив 27 курсантів та членів екіпажу військового літака Ан-26 медалями «За військову службу Україні». Крім того, сімох членів екіпажу військового літака Ан-26Ш  Міноборони посмертно нагородили медалями «За зразкову службу Україні».

Для розслідування катастрофи було створено урядову комісію, яка встановила, що катастрофа літака сталась внаслідок дії шести небезпечних факторів. Зокрема, йдеться про відмову системи ПРТ 24 з системи управління лівого двигуна, що спричинило виникнення особливої ситуації. Другим фактором стала помилка екіпажу, який після установлення горизонтального польоту не вирівняв тягу лівого та правого двигунів. Випуск екіпажем закрилків на етапі заходу на посадку в положенні 38 градусів був третім небезпечним фактором, а несвоєчасне переведення літака на зниження та помилкова побудова траєкторії зниження стали четвертим фактором. П’ятим та шостим фактором названо штучне створення несиметричності тяги силової установки та неусунення ковзання.

Всі матеріали комісії були передані до правоохоронних органів, які продовжують здійснювати слідчі дії для встановлення безпосередніх винних в трагедії і направлення матеріалів до суду.

10. МІСЦЕВІ ВИБОРИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори за новим Виборчим кодексом, яким запроваджується система відкритих партійних списків, скорочується кількість депутатів та розширюються можливості щодо їх відкликання.

Найбільшою загрозою та перешкодою для проведення виборів-2020 стала пандемія COVID-19. І хоча вибори все ж відбулися, епідеміологічна ситуація в країні негативно вплинула на явку виборців -у ЦВК повідомили, що вона становила близько 37%. За деякими оцінками, недотримання санітарних вимог і соціальної дистанції під час передвиборчих акцій і голосування стало однією з причин різкого росту захворюваності на Ковід в наступні за виборами тижні. 

Підготувала Мар’яна Рабченюк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-