28 жовтня Київський безпековий форум провів у Брюсселі спеціальну зустріч з нагоди відкриття свого першого закордонного офісу в самому серці Європи. Відкриваючи її, очільник КБФ Арсеній Яценюк чітко окреслив мету, до якої йде Україна: «Ми маємо перемогти в цій війні». Рішення відкрити брюссельський офіс платформи ухвалили, щоб активізувати дискусії з широким колом зацікавлених сторін – тих, хто ухвалює рішення та формує європейську політику.

Але чи готова Європа до цих викликів та чи розуміє насправді, як ефективно допомогти Україні перемогти на тлі глобальної нестабільності та внутрішніх протиріч?

Звертаючись до учасників та гостей заходу, Яценюк укотре нагадав про пріоритетні потреби України. Зокрема посилення повітряної оборони, передусім – антибалістичними перехоплювачами, енергетичну стійкість напередодні чергової зими, вогневу міць для військ, фінансовий тиск на державу-агресора та закриття дефіциту фінансування України у 2027 році, який оцінюють приблизно у 70 млрд євро. Але при цьому він закликав не недооцінювати силу як України, так і її партнерів: «Ми дуже сильні. Подивіться на українських військових, на український народ – ми боремося зі всіх сил останні 12 років. Подивіться на силу ЄС. Ця сила величезна. Це чудові люди, які зберігають єдність».

Разом із тим усім нам хочеться бачити конкретні прояви такої єдності, зокрема й трансатлантичної, у межах НАТО, які можуть підтримати Україну як на полі бою, так і за столом переговорів про встановлення справедливого і тривалого миру.

Для обговорення критичних питань за цими напрямами на захід завітали високопосадовці як з НАТО, так і з ЄС, зокрема заступниця генсека Альянсу Радміла Шекеринська та виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен. З нашого боку – віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, а також глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук та представник України при ЄС Тарас Качка.

УКРАЇНА СПРИЙМАЄ НАТО ЯК ПАРТНЕРА, А НЕ ЯК ПОТЕНЦІЙНУ БЕЗПЕКОВУ ПАРАСОЛЬКУ

Заступниця генсека НАТО Радміла Шекеринська укотре підкреслила тезу, про яку останнім часом часто згадують у Брюсселі: підтримуючи Україну, її партнери водночас інвестують у власну безпеку.

На її думку, ескалація ударів РФ по цивільному населенню України та її критичній інфраструктурі, так само як і ескалація гібридної агресії Кремля проти союзників по НАТО, є результатом «розчарування» Путіна через те, що йому не вдається досягти жодної із заявлених військових цілей на полі бою, на тлі зростання втрат серед особового складу, які сягнули 40 000 осіб на місяць.

Відповідно, основне послання штаб-квартири Альянсу союзникам на цьому тлі просте: єдиною відповіддю на ескалацію Росії має бути посилення підтримки України.

Шекеринська повідомила, що наступне засідання Контактної групи з питань оборони України відбудеться в середині листопада. І додала, що очікує від нього конкретних додаткових зобов’язань країн-учасниць щодо подальшого постачання Україні критично важливого військового обладнання. Вона підкреслила: «Ми звертаємося до всіх союзників копнути глибше у свої запаси. Кожен наявний перехоплювач має значення. А кожний перехоплювач у розпорядженні України означає, що ми кожного дня зберігаємо життя».

Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен, своєю чергою, нагадала, що Україна бореться не тільки за своє існування, а й за принципи, на яких засновано Європейський Союз. Разом із тим вона підкреслила, що Європа має відповідально поставитися до реальності, за якої їй доведеться відігравати більшу роль у забезпеченні власної безпеки. А це означає збільшення оборонного виробництва, пришвидшення оборонних інновацій та ефективне використання можливостей штучного інтелекту. У цих сферах, зокрема, потрібно активно співпрацювати з Україною та не допускати залежності від сторонніх гравців. Важливим моментом у виступі стало визнання того, що підтримка України та посилення обороноздатності Європи не є конкуруючими пріоритетами. На переконання Вірккунен, вони тісно взаємопов’язані.

Натомість віцепрем’єр-міністр Всеволод Ченцов підкреслив, що нині Україна більше не сприймає НАТО як потенційну безпекову парасольку, а радше як рівноправного партнера.

«НАТО вивчає досвід України і навчається в нас», – заявив віцепрем’єр, додавши, що вже зараз необхідно думати про те, яку роль Україна відіграватиме в безпеці Європи після завершення війни, навіть до вступу до ЄС або НАТО.

Він також звернув увагу на те, що Україна своїм спротивом довела: Росія перебільшує власні можливості. На його переконання, за роки війни Москва стала більш передбачуваною та втратила перевагу, яку їй давало поширене уявлення про російську армію як нібито другу за потужністю у світі.

«Тож це колосальна різниця, тому що зараз ми точно знаємо, на що здатна Росія. І ті трюки, до яких зараз вдається РФ: втягування американської адміністрації у важкий для США момент у дизельні угоди; нарощування та поглиблення залежності від Китаю (адже кожен реактивний дрон, який зараз атакує Україну, має китайський двигун) і так далі. Це показало, наскільки слабкою та вразливою є Росія… Путінські мрії і цілі змінюються залежно від ситуації, і якщо ми будемо достатньо сильними, ці плани й цілі продовжуватимуть стискатися», – переконаний віцепрем’єр.

PURL ПРАЦЮЄ, АЛЕ СОЮЗНИКИ МАЮТЬ «КОПНУТИ ГЛИБШЕ» У СВОЇ ЗАПАСИ ПЕРЕХОПЛЮВАЧІВ

Ще напередодні саміту лідерів країн-членів ЄС на початку цього місяця Київ та Брюссель вели активну дипломатичну роботу з окремими європейськими столицями, щоб забезпечити постачання Україні критично важливих перехоплювачів балістичних ракет для системи Patriot. Їх виробництво явно не встигає за сучасним темпом ведення бойових дій в Україні та потребами, що виникли у зв’язку з конфліктом на Близькому Сході, де американська сторона використала значну кількість цієї зброї проти іранських повітряних цілей.

В основі закликів було прохання якомога швидше надати Україні відповідні ракети із запасів тих країн, які невдовзі мають отримати нову зброю такої самої номенклатури. Це дало б змогу не ставити під загрозу власні оборонні плани й водночас допомогти нашій державі захистити небо у критичний момент. Але ми так і не почули від певних держав-членів, зокрема Іспанії та Греції, які мають відповідні запаси, конкретних зобов’язань. Президент Зеленський напередодні визнав, що Україна в середньому отримує 12 ракет для Patriot щомісяця, що, зрозуміло, не задовольняє потреб протиповітряної оборони для відбиття балістичних ударів агресора.

Радміла Шекеринська під час заходу КБФ нагадала, що програма пріоритетних потреб України PURL продовжує функціонувати відповідно до плану постачання. Це також підтвердила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук, яка вчергове подякувала 29 країнам, зокрема 26 союзникам по НАТО та трьом партнерам – Японії, Новій Зеландії та Австралії, – за фінансування закупівель у межах цієї програми.

Разом із тим Шекеринська зауважила, що НАТО продовжує діалог із союзниками, спонукаючи їх «копнути глибше» у власні запаси перехоплювачів і надати їх Україні.

На заваді швидкому ухваленню подібних рішень, на думку Альони Гетьманчук, стоїть «політична неспроможність взяти на себе прораховані ризики».

З огляду на критичність загрози з боку реактивних дронів Альянс розширив перелік засобів, які просить союзників передати Києву. Тепер це також ракети для систем SAMP/T, 20-мм снаряди для винищувачів тощо. Загалом 99 відсотків засобів протиповітряної оборони надають НАТО та союзники, зауважила заступниця генсека Альянсу.

ЄВРОПІ ПОТРІБНА СУПУТНИКОВА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

На тлі нещодавнього сповільнення роботи сервісів Starlink і Starshield з боку американської компанії, які, на щастя, відновили роботу, на форумі також підкреслили важливість забезпечення незалежних технологічних космічних рішень для безпеки континенту.

До речі, раніше цього тижня великою новиною для експертів у цій сфері стало підписання Міністерством оборони України, фінською компанією ICEYE – світовим лідером у галузі супутникового спостереження, – та телекомунікаційним гігантом Nokia меморандуму про наміри, який передбачає розробку та впровадження суверенних, високопродуктивних і захищених систем супутникового зв’язку під безпосереднім контролем України.

Генна Вірккунен підтвердила, що Євросоюз розуміє важливість власних технологічних можливостей, які допоможуть запобігти «ризиковим залежностям» від третіх сторін, але водночас визнала, що ЄС іще не досяг бажаного рівня незалежності. Йдеться не лише про космос: віцепрезидентка Єврокомісії також згадала про сфери ШІ, квантових технологій, напівпровідників і кібер-технологій.

Не можна давати комусь вимкнути «рубильник», підкреслює Вірккунен, наголошуючи також на важливості співпраці з Україною в цьому контексті.

«СЛОН У КІМНАТІ» – ЗАМОРОЖЕНІ АКТИВИ РФ

До кінця листопада, а саме до спеціального засідання Євроради 26–27 листопада, Єврокомісія має представити на розгляд лідерів держав-членів ЄС варіанти фінансування України у 2027 році. Зокрема внесок у покриття прогнозованого дефіциту в розмірі 70 млрд євро. Джерела Укрінформу, обізнані з підготовкою документа, раніше повідомляли, що найбільш імовірним сценарієм є надання Україні чергового кредиту, який має покрити близько двох третин її фінансових потреб, а також активна робота з партнерами України за межами ЄС, аби домогтися суттєвих внесків і від них.

При цьому ідея використання сотень мільярдів із тіла заморожених активів РФ в інтересах України, що, на перший погляд, здавалася б очевидним і логічним рішенням, адже саме агресор має нести витрати, а не європейські платники податків, наразі активно не обговорюється. Заперечення Бельгії, країни, у депозитарії якої зберігається левова частка таких активів, нікуди не зникли. А країни-члени ЄС не поспішають погоджуватися на рівномірний розподіл юридичних та фінансових ризиків у разі потенційної конфіскації коштів російського центробанку.

Хенна Вірккунен нагадала, що Євросоюз не знайшов рішення ще наприкінці минулого року, коли репараційний кредит за рахунок російських активів не отримав одностайної підтримки. Проте Всеволод Ченцов уточнив, що частково російські гроші таки працюють в інтересах України.

«Перший великий фінансовий інструмент для України, позика ERA, фактично базується на цьому. Доходи від таких активів використовуються для обслуговування цього інструменту», – заявив віцепрем’єр.

Проте існують варіанти збільшити такі прибутки та, відповідно, допомогу Україні за рахунок «розумнішого використання» російських активів, підкреслив Ченцов, зокрема через «їх використання як забезпечення більш ризикових інвестицій».

У будь-якому разі не можна допускати, щоб Бельгія несла на собі всі ризики від конфіскації грошей РФ, визнає Ченцов. «Потрібно знайти рішення, які б дозволили Бельгії та іншим країнам, які мають сумніви, почуватися комфортно».

РФ НАМАГАЄТЬСЯ ЗЛАМАТИ ЄДНІСТЬ ЕНЕРГОСИСТЕМИ ТА РОЗБИТИ ЇЇ НА «ОСТРОВИ»

Максим Тімченко, гендиректор ДТЕК, розповів про проблеми з пасивним захистом енергооб’єктів, зокрема захистом другого рівня, тоді як захист першого рівня забезпечений на 95 відсотків. Він також визнав, що основною проблемою для енергетики наразі є не виробництво електроенергії, а її передача.

Він пояснив, що агресор намагається зламати єдність енергосистеми України, розбивши її на «острови», унаслідок чого східна та південна частини України можуть опинитися в ізоляції протягом зими.

«У порівнянні з минулим роком змінилася інтенсивність російських ударів та технології, які вони використовують. Отже, нам необхідно більше активного захисту. На сьогодні рівень забезпечення засобами ППО дуже низький», – заявив Тімченко, додавши, що якщо російські удари протягом декількох днів зосереджуються на певному енергооб’єкті, зберегти його немає шансів.

Представник України при ЄС Тарас Качка, своєю чергою, заявив, що на місцевому рівні Україні потрібна підтримка Євросоюзу у розвитку децентралізованої генерації: «Досвід Харкова та інших міст нині поширюється на малі й великі міста, включно з Києвом. Нам потрібна така енергосистема, за якої кожен окремий будинок, багатоквартирний будинок, міг би бути автономним з погляду енергопостачання, якщо мережа не працює. Це також може допомогти малому бізнесу вижити, а економіці – продовжувати працювати».

Одним із найефективніших механізмів допомоги він назвав Фонд підтримки енергетики України, який діє в межах Енергетичного співтовариства та забезпечує акумулювання фінансової підтримки й закупівлю необхідного обладнання. У фонді акумульовано понад 2 мільярди євро.

«Кожної зими ми отримуємо нові уроки щодо того, що нам потрібно купувати. І так відбувається постійно, тому що Росія пошкоджує дедалі більше елементів електромереж, виходячи за межі того, що нам вдалося захистити. Ми також винаходимо нові способи захисту – за допомогою бетону, приховуючи щось під землею. Усе це коштує грошей», – сказав Качка.

Водночас, за його словами, нові технології генерації, зокрема відновлюваної енергетики, допомагають підтримувати баланс енергосистеми. Йдеться про невеликі вітрові й сонячні електростанції, акумулятори та системи накопичення енергії. Україна також залучає інвестиції в ці напрями.

УКРАЇНА МАЄ ПРОДОВЖУВАТИ КАМПАНІЮ ДІПСТРАЙКІВ ПО РФ – ІНШОГО ВИБОРУ НЕМАЄ

Тим часом Україна повинна продовжувати завдавати ударів по Росії, оскільки Путін не слухатиме жодних спроб його переконати, вважає науковий співробітник Центру аналізу європейської політики, колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер.

Водночас не варто очікувати від президента США Дональда Трампа нової чи кращої політики щодо України ані найближчим часом, ані, можливо, у довгостроковій перспективі, зазначив Волкер.

«Україна не має вибору. Вона повинна робити те, що необхідно для ведення бойових дій, захисту себе та перенесення війни на територію РФ, щоб спробувати покласти їй край. Насправді іншого варіанту немає», – наголосив він.

За словами експерта, нині президент США зосереджений виключно на проміжних виборах до Конгресу, і його справи йдуть не надто добре. Трамп хапається за різні політичні рішення та ідеї, сподіваючись створити враження, що він розв’язує проблеми, які найбільше турбують виборців. Зокрема, йдеться про високі ціни на енергоносії та дизельне пальне.

«Тут усе обертається навколо проміжних виборів, і Трамп не зміниться», – сказав Волкер.

Він зауважив, що Україні не варто без потреби вступати в суперечки з американським президентом або провокувати конфлікт, але водночас не слід надто зважати на його заклики не завдавати ударів по тих чи інших цілях у Росії.

ПЕРЕГОВОРНИЙ ТРЕК: УКРАЇНІ НЕ МОЖНА ПОГОДЖУВАТИСЯ НА СКОРОЧЕННЯ АРМІЇ

Напередодні, під час візиту до Нідерландів, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує від США визначення дати тристоронніх переговорів в Абу-Дабі за участі представників України, США та РФ. За його сподіваннями, вони відбудуться до 10 листопада.

Він також заявив, що Україна зацікавлена в залученні Європи до тристоронніх переговорів, але питання про те, хто може представляти Європу на цих перемовинах, поки не вирішене.

Але на яких позиціях має наполягати Україна, враховуючи тиск, який відчуває Київ, зокрема з іншого боку Атлантики? В інтерв’ю Укрінформу на полях заходу КБФ адмірал Роб Бауер, колишній очільник Військового комітету НАТО, заявив, що Україна в жодному разі не має погоджуватися на вимогу РФ скоротити чисельність Збройних сил.

«Україна має залишатися справді суверенною державою, яка сама визначає своє майбутнє та союзи, до яких вона входить. А це означає наявність дієздатних Збройних сил. Це означає можливість керувати країною так, як того хоче український народ. Усі вимоги Росії щодо того, що в Україні не повинно бути потужних Збройних сил, є неприйнятними», – заявив Бауер.

По-друге, на його переконання, мають існувати надійні засоби стримування. «Часто говорять про «гарантії безпеки», але потрібні саме дієві механізми стримування, щоб Росія чітко розуміла: якщо вона спробує повторити агресію, то зазнає невдачі», – додав нідерландський адмірал.

Представник України при ЄС Тарас Качка відзначив окремі позитивні сигнали на дипломатичному фронті, зокрема режим припинення вогню навколо Олешок та обмін військовополоненими, водночас обережно оцінюючи очікування від наступного раунду переговорів. Він підкреслив, що однією з тем, які однозначно обговорюватимуться в Абу-Дабі, стане енергетичне перемир’я.

Курт Волкер підкреслив, що заклики до повного припинення вогню як передумови для подальших перемовин повинні лунати дедалі гучніше й частіше, хоча на цьому етапі малоймовірно, що Путін погодиться на цей крок.

Гендиректор ДТЕК Максим Тімченко, своєю чергою, наполягає на тому, що в разі відмови РФ погодитися принаймні на енергетичне перемир’я Україна має повне моральне право бити по російських нафтопереробних заводах.

Альона Гетьманчук нагадала, що посилення партнерами протиповітряної та протиракетної оборони України «автоматично посилить нашу переговорну позицію».

«А без сильної переговорної позиції, на жаль, ми перебуватимемо у вразливому становищі», – підкреслила очільниця Місії України при НАТО.

АГРЕСОР МАЄ ОКРЕМУ БРУТАЛЬНУ СИСТЕМУ УТРИМАННЯ ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ

Юліан Пилипей, офіцер 36-ї окремої бригади морської піхоти та колишній військовополонений, розповів, що серед звільнених з російського полону військових під час останнього обміну було багато тих, хто мав статус засуджених агресором. За його словами, таке сталося вперше в такому масштабі, але кількість захисників Маріуполя, які досі залишаються за ґратами в РФ, залишається великою.

Окремою проблемою є повернення цивільних осіб, які не мають формального статусу військовополонених, але досі утримуються Росією.

Лише в російських тюрмах, без урахування тимчасово окупованих територій, усе ще перебувають від 5 до 7 тисяч українців, заявив Пилипей. Розповідаючи про власний травматичний досвід полону, він зазначив, що за 2,5 року за ґратами втратив 35 кілограмів ваги.

«Для полонених українців існує окрема система, запроваджена у всіх пенітенціарних закладах країни-агресора. Це передбачає цілодобове тримання полонених у страху. Вони хочуть змусити нас боятися навіть власного голосу. Кожного дня ти мусиш відчувати біль та боятися ще більшого болю», – поділився військовий, додавши, що іншим елементом цієї брутальної системи є голод.

Важливою проблемою, за його словами, є відсутність доступу міжнародних правозахисних організацій до місць утримання полонених, тоді як Україна забезпечує безумовний доступ для перевірки умов утримання полонених росіян.

Адміністрації тюрем також окремо підтримують повний інформаційний вакуум навколо українців, яких утримують, не даючи їм отримувати новини про зовнішній світ. Таким чином, лише внутрішня витримка та надія допомагають полоненим вижити.

УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ В ЦІЙ ВІЙНІ, РОСІЯ ПРОГРАЄ

Колишній начальник штабу оборони Великої Британії адмірал Ентоні Радакін висловив переконання в тому, що саме Україна досягне перемоги у війні.

На його думку, приклади військових, які після важкого полону повертаються до лав Сил оборони, продовжують воювати та знаходять у собі сили розповідати світу про жахи ув’язнення, посилюють аргументи на користь твердження про незламність України.

Також він окремо відзначив силу українських оборонних інновацій та здатність адаптуватися до викликів російської агресії, що постійно змінюються.

«Багато хто з нас очікував, що війна дронів набуде значно більшого поширення, але ми не очікували, що вона стане настільки масштабною і що адаптація до неї відбуватиметься так швидко», – зауважив адмірал.

Він підкреслив, що «Україна змогла створити надзвичайну спроможність завдавати ударів по Росії та стримувати російську армію». «Це результат зусиль усієї країни, і, я думаю, цю спроможність не до кінця усвідомлюють», – додав Радакін.

Він нагадав, що Україна посилила здатність переносити бойові дії на територію Росії та завдавати їй більших втрат.

«Для багатьох із нас це джерело уроків про те, як ведеться сучасна війна», – зауважив адмірал.

Водночас він наголосив, що протягом останніх чотирьох місяців економічна основа України значно ослабла, що свідчить про більшу потребу в підтримці з боку союзників. Європейські держави мають надати Україні фінансові ресурси, яких вона не може забезпечити самостійно, а також переглянути й посилити свої зусилля для підтримки української оборони, вважає адмірал.

«Єдиний спосіб завершити цю війну – це змусити Путіна сісти за стіл переговорів. А цього можна досягти лише шляхом примусу. Саме тому Україна прагне перенести боротьбу на територію Росії», – наголосив Радакін.

Майор Владислав «Патріот» Євсєєв з полку «Азов» укотре заперечив закиди Росії про те, що окупаційні війська нібито захопили Добропілля: «Це не так. Азов продовжує захищати населений пункт і підтримувати цивільне населення».

Він укотре підтвердив тезу, яка пояснює мотивацію та незламність українських військових: «Це наша земля. Це наша незалежна країна, і ми зробимо все, щоб її захистити».

Разом із тим він підкреслив, що підтримка партнерів не має зосереджуватися лише на виживанні України, а повинна працювати на безпеку в майбутньому: «Для цього мало слів. Діяти треба вже сьогодні».

Євген Матюшенко, Брюссель

Фото автора