Ціна на вуглеводні: вже пік чи лише трамплін для зростання?
Завершується перший тиждень турбулентності на світових ринках нафти і скрапленого газу, викликаної початком військової операції США та Ізраїлю проти Тегерана, іранськими атаками на видобувні підприємства сусідніх країн та блокуванням стратегічно важливої для морських перевезень Ормузької протоки. Й хоча паніка дещо ослабла і темпи зростання цін сповільнилися, спрогнозувати, коли ситуація стабілізується, неможливо. Адже навіть самі Сполучені Штати кілька разів змінювали думку про ймовірну тривалість операції. На жаль, Європа, а з нею й Україна, – поміж тих, на кому криза найбільше позначилася фінансово. Натомість РФ, схоже, отримала шанс для послаблення санкцій, збільшення прибутків та навіть важіль для нового енергетичного шантажу.
СВІТОВИЙ РИНОК ВУГЛЕВОДНІВ: ВИДОБУТОК ВНИЗ, ЦІНИ – ВГОРУ
У понеділок, на відкритті перших після початку американсько-ізраїльської операції в Ірані торгів, ціна на нафту марки Brent зросла на 13% – до понад $82 за барель. Потому щодня нафтові котирування підвищувалися на кілька «зелених». Темпи зростання дещо сповільнилися після обіцянок Дональда Трампа розглянути можливість супроводу танкерів в Ормузькій протоці американськими військовими кораблями, а також через очікування, що США вдадуться до інтервенцій на ф’ючерсному ринку, і – на жаль, для нас, – оголошення про тимчасові послаблення обмежень при закупівлях російської нафти.
На початку торгів у п’ятницю, 6 березня, ціни навіть уперше цього тижня знизилися. Зокрема, ф’ючерси на нафту марки Brent – на 95 центів, до $84,46 за барель, а West Texas Intermediate – аж на $1,08 долара, до $79,93.
Таким чином, загальне тижневе зростання нафти Brent сягнуло 16,4%, а WTI – 19,2%. Це найстрімкіше зростання з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому.
Водночас через іранські атаки на Катар, який забезпечує п’яту частину світового експорту скрапленого газу, ціни на «блакитне паливо» у Європі у понеділок підскочили більш ніж на 50%. Хоча потім вартість газу дещо знизилася, у четвер зростання відновилося – одразу на 13%.
Надалі ціни визначатимуться саме геополітикою й залежатимуть від того, чи буде повністю відновлено видобування і транспортування вуглеводнів у державах Перської затоки. Вплив на світові нафтові ринки звичних чинників – як-от, поточні обсяги видобутку і плани ОПЕК, дані про світові запаси, економічні показники США, – не діють.
Деструктивні дії Тегерана впливають на регіон, який забезпечує майже третину світового видобутку нафти. Виробництво в усіх країнах різко скоротилося. Приміром, в Іраку (другий найбільший виробник нафти в ОПЕК) – принаймні на половину. Є ризик, що за кілька днів, якщо не вдасться відновити експорт, країна повністю припинить видобування.
Іран уже не раз атакував танкери в Ормузькій протоці, через яку проходять до 20% світових потоків нафти і скрапленого природного газу. Рух через протоку фактично заблоковано. Щонайменше 200 суден, левова частка яких – танкери з нафтою й газом – перечікують у відкритих водах.
За даними аналітиків, за останню добу через протоку пройшли лише два комерційні судна, жодне з яких не перевозило пальне.
«У разі тривалої кризи ціни на нафту можуть піднятися до $120-150 за барель, що спричинить подорожчання пального, інфляцію, падіння виробництва та загрозу глобальної рецесії», – попереджають експерти.
Підсумовуючи економічні наслідки першого тижня воєнної операції проти Ірану, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко визнає, що її вплив на світовий та європейський нафтові й газові ринки справді серйозний.
«Європа дуже залежить від імпорту дистилятів. Вартість дизпалива там уже зросла на 10-15%. Бензин дорожчає не так стрімко – на 2-5%. Але зараз ситуація вже поступово стабілізується. Загалом бачимо, що ціни на нафту у світі зросли на 10-15%. І таких стрибків, як у понеділок, немає», – каже експерт у коментарі Укрінформу.
При цьому гарантувати, що найближчим часом такі стрибки не відновляться, ніхто не може.
ВИНЯТКИ ДЛЯ НАФТИ З РФ: ВИМУШЕНИЙ «ПРЯНИК» ДЛЯ АГРЕСОРА
Одним із найбільших вигодоотримувачів у ситуації, що склалася, хоч як це прикро, стала держава-агресорка. Через втрату доступу не лише до значних обсягів вуглеводнів із Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Бахрейну, Катару, а й до дешевої підсанкційної іранської нафти, є ризики поглиблення співпраці великих споживачів з російськими експортерами. Передовсім, це стосується Китаю та Індії.
КНР, приміром, дотепер отримувала з Ірану 13% імпорту сирої нафти. При цьому через Ормузьку протоку до Піднебесної надходила третина усього імпорту нафти і чверть – скрапленого газу. Альтернатив небагато – тим паче, що й без того Пекін не надто зважав на американські та міжнародні санкції проти вуглеводнів з РФ (20% нафтового імпорту країни – з Росії).
Натомість Індія, як відомо, відреагувала на загрозу вторинних санкцій від США й скоротила закупівлі російської нафти. Але вже в перші дні нинішнього загострення на світових ринках почала всерйоз обговорювати повернення до постачань із Російської Федерації. Для початку – партій із танкерів, що через пов’язані з американськими санкціями та передбачені новою торговельною угодою між Нью-Делі та Вашингтоном обмеження застрягли поблизу індійських вод.
Напередодні ж США оголосили, що дозволять Індії упродовж місяця купувати російську нафту з уже завантажених танкерів. Санкції за такі операції не застосовуватимуть.
«Цей короткостроковий захід не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, оскільки дозволяє лише операції з нафтою, яка вже застрягла в морі», – прокоментував Міністр фінансів США Скотт Бессент.
Але ж ми розуміємо, що навіть якщо фінансовий зиск для агресора й буде незначним (за американськими мірками), у вимірі нинішньої війни однак ітиметься про можливості виготовлення та закупівлі десятків чи й сотень додаткових ракет і тисяч «шахедів», які полетять на мирні українські міста.
За таких обставин навряд чи заспокоять прогнози, що «зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході буде недостатнім для покриття дефіциту державного бюджету Російської Федерації». Reuters нагадує, що бюджетний дефіцит у країні зростав через зниження цін на російську нафту, зокрема у зв’язку з американськими санкціями та зниженням запровадженої ЄС «стелі цін» до $44,1 за барель. Тепер же вартість російської нафти Urals перевищила $46 за барель. Тоді як для фінансування бюджетного дефіциту цей показник має зрости принаймні до $59.
Але маємо розуміти, що навіть зростання у $2-5 на барелі – це кілька додаткових мільярдів доларів на рік для фінансування війни в Україні. Адже зараз Росія експортує приблизно 3,4 - 4 мільйони барелів сирої нафти на добу. І, за словами російських чиновників, готова «підтримати світовий ринок» та збільшити постачання.
При цьому не забуваймо й про те, що частина сирої нафти з РФ продається в обхід санкцій, без застосування «стелі цін». А «чиста» біржова вартість Urals цими днями піднялася вище $70 доларів. Що вже й казати про інші сорти російської нафти, санкції проти яких куди м’якші. Навіть якщо агресор пропонуватиме споживачам дисконт «за ризики» (потрапляння під вторинні санкції), йдеться про істотне збільшення його прибутків.
До того ж, у кремля знову з’явився інструмент для газового шантажу. На тлі скорочень постачань до Європи катарського скрапленого газу в РФ заговорили про можливість достроково припинення постачань європейцям російського палива й переспрямування його на інші ринки.
Путін демонстративно доручив уряду РФ вивчити питання про припинення постачань уже зараз, не чекаючи 2027 року, коли Євросоюз планує повністю відмовитися від російського газу. І в такому підході, за словами диктатора, «немає жодного політичного підґрунтя». Мовляв, РФ таким чином просто скористається можливістю вийти на нові ринки й закріпитися там.
Але для Європи за нинішньої ситуації зі спустошеними після суворої зими газосховищами та припиненням постачань СПГ із Катару такий крок справді може стати доволі болісним ударом.
СИТУАЦІЯ З ПАЛИВОМ В УКРАЇНІ: НОВІ ЦІНИ НА СТАРІ ПАРТІЇ
Зрозуміло, що й Україну, яка суттєво залежить від імпорту вуглеводів та продуктів їх переробки, нинішні глобальні потрясіння не оминули. Приміром, вартість природного газу з початку тижня зросла на 20% – до 27 800 грн/тис.м³ (з ПДВ). За даними ExPro Consulting, це найвища ціна на вітчизняному ринку із червня 2025 року. Зрозуміло, що з огляду на дію фіксованої ціни на газ для населення та підприємств теплокомуненерго – 7,96 грн/м³ (з ПДВ), – новина про підвищення вартості газу для комерційних споживачів вразила українців не так, як повідомлення про щоденне зростання цін на бензин і дизпаливо, які державою не регулюються.
А вартість пального в країні останнім часом перманентно зростає. Найбільше – на початку тижня. В середу-четвер ситуація почала заспокоюватися. І на ранок п’ятниці нового підвищення фактично не було.
Вартість «95-го» бензину у Києві стартує від 67,90 грн за літр, преміального А-100 – від 77,90, дизпаливо коштує від 67,90 до 76,69 грн/л. У Львові мінімальна вартість пального трохи вища: А-95 і дизпалива – 68,99, А-100 – 80,99 грн/л.
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн пояснює подорожчання не дефіцитом ресурсу, а зростанням попиту і панічними настроями у перші дні операції проти Ірану. Й хоча зараз особливого ажіотажу немає, великі черги до автозаправних комплексів не утворюються, тенденція до підвищення роздрібних цін зберігається.
«В Україні за останні дні реалізація через АЗС зросла на 50%, а в деяких ще більше. Між тим, у нас все добре. Запаси в мережах є, зокрема всі «залиті» бензином. Є і дизпальне, з припиненням морозів його стало більше, всі «шлюзи» відкрились. Але ажіотажний попит спустошує АЗС. Думаю, ажіотаж уже роздув ціни мінімум на 5 грн/л», – пише експерт.
І це ж іще мережі розпродують старі запаси – із партій, закуплених за докризовими цінами. Прогнози щодо майбутнього нагадують гру «хто дасть більше?». Хтось із експертів каже про 90+ гривень за літр, хтось – про 100+, а дехто навіть лякає бензином та дизпаливом по 150 гривень.
Скажімо, засновник однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін вважає найімовірнішим сценарієм подорожчання палива до 85-90 гривень за літр. Адже пального в країні, за його словами, залишилося приблизно на 10 діб. А якщо врегулювання ситуації на Близькому сході затягнеться, вартість нафтопродуктів у нашій країні може підвищитися до 100 гривень. І це ще поміркований варіант. Без рішення США та ЄС продавати нафту зі стратегічних резервів ціна може злетіти й до 150 гривень.
Таку ж «захмарну» ціну прогнозує й народна депутатка України Ніна Южаніна. Без належного контролю за ціноутворенням на ринку пального, ситуація, за її оцінками, може стати критичною.
«Якщо зараз Антимонопольний комітет не виконуватиме свою роботу, то ви завтра побачите 150 гривень за літр. І думатимете, що так можна», – сказала парламентарка.
Водночас, за словами Куюна, вартість пального в Україні уже фактично досягла обґрунтованої «стелі» у 70-80 гривень за літр.
Жодних підстав для подальшого зростання роздрібних цін не бачить і Омельченко. Ціни вже й так перевищили імпортний паритет – особливо по бензину.
«Основні гравці цього ринку вже перестрахувалися, заклавши в ціну підвищену вартість нових гуртових партій ресурсу, які надходитимуть в країну. Ціни на преміальні марки бензину вже враховують світову ціну на нафту приблизно у $100 за барель, тоді як насправді до цих показників на глобальному ринку ще далеко», – каже експерт.
Він сподівається, що «зацікавлені» державні структури належним чином вивчать це питання і все чітко обрахують.
«На нашому ринку нафтопродуктів є певні речі, з якими треба розібратися. Бо дивно, що коли сьогодні почалася на Близькому Сході війна чи сталася якась важлива політична подія, вже завтра на стелах ціна бензину зросла на 3-4 гривні, а наступного дня – ще на 3-4. Так не буває, тому що мережі працюють ще за старими контрактами, й у них є певні запаси. Вочевидь, вони вирішили трошки заробити», – коментує Омельченко.
І в середині тижня Антимонопольний комітет України, нагадаємо, звернувся до автозаправних мереж з вимогою протягом трьох днів надати інформацію про причини підвищення цін на нафтопродукти і скраплений газ.
«Після цього, щоб не робити якихось передчасних висновків, буде надано оцінку причин та підстав підвищення цін на нафтопродукти і тенденцій, якими керувалися та слідували учасники ринку світлих нафтопродуктів», – повідомив голова АМКУ Павло Кириленко.
Комітет, за його словами, обов’язково з’ясує, чи є ознаки змови на ринку. Якщо виявлять порушення в ціноутворенні на пальне, мережам АЗС загрожує штраф – до 10% від виторгу кожного суб’єкта господарювання за попередній звітний період, тобто за увесь минулий рік.
Водночас Омельченко прогнозує, що реакція АМКУ на ситуацію буде доволі м’якою. За «необґрунтоване підвищення цін» мережі ніхто не каратиме.
«У нас уже кілька років спостерігається посилення ринкової влади і впливів на ринок преміум-сектора. Рівень конкуренції зменшується, малих і середніх гравців перманентно витискають, але Антимонопольний комітет ніяк на це не реагував і не реагує. Тому, думаю, перевіряльників задовольнять пояснення, що, мовляв, у інших країнах пальне теж подорожчало. Причина усім відома – криза на Близькому сході», – каже директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова.
Тим часом Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що державна компанія «Укрнафта» у кризовий період мінімізує націнку, щоб утримати вартість пального та уникнути різких стрибків.
«Ми не можемо впливати на весь приватний сектор нашої держави, але «Укранафта» – це база в Україні, яка дозволить, щоб під час викликів ми могли трішки регулювати (ціни) і допомагати людям», – запевнив глава держави.
Як пояснив голова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, компанія до мінімуму зменшить націнки, що дозволить лише покривати витрати, аби плавно і спокійно пройти цей складний період.
Він нагадав, що Україна має одну з найбільш диверсифікованих систем постачання нафтопродуктів. Тож навіть попри глобальні збої в логістичних ланцюгах, проблем із імпортом палива не буде. Інша справа – ціна цих постачань, на яку наша країна впливати не може, адже паливо стрімко дорожчає по всій Європі.
«Не бачимо ніяких панічних настроїв із приводу постачання нафтопродуктів. Ціна виросла на світових майданчиках. Це об’єктивна реальність. «Укрнафта» як державна компанія буде флюгером для справедливої ціни в цей шоковий кризовий період», – додав Корецький.
Володимир Омельченко погоджується, що у ринкових умовах якраз «Укрнафта» і має відігравати таку стабілізуючу роль на цьому сегменті, збалансовуючи його у кризових ситуаціях.
«Компанія за останні роки розбудувала потужну мережу автозаправок, через які може впливати на «температуру» на ринку. Такі кроки, думаю, притлумлять і «цінові апетити» інших (комерційних) гравців», – сподівається експерт.
Владислав Обух, Київ
