Шенгенська зона перебуває під тиском та потребує зміцнення – президент Єврокомісії

Шенгенська зона перебуває під тиском та потребує зміцнення – президент Єврокомісії

Укрінформ
Криза, пов’язана із пандемією коронавірусу, загострила проблеми спільного Шенгенського простору, але саме вона виявила, наскільки важливою для європейців є свобода руху, тому варто зберегти та зміцнити Шенгенську зону.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час виступу на віртуальному шенгенському форумі за участю міністрів внутрішніх справ країн Євросоюзу та депутатів Європарламенту сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Перші місяці пандемії показали, що трапляється, коли Шенген не працює: Європа почала зупинятися. Це звучить парадоксально, але саме цей досвід зміцнив мою впевненість у майбутньому Шенгену. Він є надто цінним для всіх нас, і ми не можемо дозволити йому впасти», - зазначила президент Єврокомісії.

Читайте також: Єврокомісія пропонує науковий підхід у протидії гібридним загрозам

Вона зауважила, що європейці не мають сприймати шенгенські правила як даність, оскільки минулі роки піддали жорстким іспитам всю цю систему. З 2006 по 2014 роки перевірки на внутрішніх кордонах ЄС поновлювалися 35 разів. З 2015 року такий прикордонних контроль на внутрішніх кордонах поновлювався 205 разів. Ця різниця змушує усвідомити проблеми, з якими стикається Шенгенська зона, та знайти швидкі шляхи для їх розв’язання.

Дер Ляєн визначила три напрямки діяльності для зміцнення Шенгенської зони.

Читайте також: ЄС має намір підвищити безпеку в межах Шенгенської зони

Перший стосується зміцнення охорони зовнішніх кордонів ЄС. За словами президента Єврокомісії, ніхто не може перетинати ці кордони без контролю, що упередить ризики у сфері безпеки. Для досягнення цього зміцнюватиметься Шенгенська інформаційна система, і цей процес вже розпочався. Будуть запроваджені нові правові процедури, наприклад, механізми швидкої перевірки людей, які прибувають на територію ЄС незаконно. Ці правила визначатимуться оновленим Кодексом ЄС із міграції та притулку.

Другий напрямок у зміцненні Шенгенської зони стосується гарантування безпеки на внутрішній території ЄС. Транскордонна співпраця між органами поліції має стати правилом. Це включає швидкий обмін інформацією і біометричними даними, вдосконалення такого обміну має взяти на себе Європол.

Читайте також: В Україні викрили транснаціональну банду, яка переправляла нелегалів у Європу

Як зауважила президент Єврокомісії, Шенгенська зона потребує кращої системи управління, оцінки і моніторингу. Це має гарантувати, що шенгенські правила однаково застосовуються в усіх європейських країнах. Оновлену шенгенську стратегію Єврокомісія має намір представити вже у травні 2021 року.

Як уже повідомлялося, 35 років тому п’ять країн ЄС погодилися припинити контроль на внутрішніх кордонах. Нині до Шенгенської зони входять 26 країн, на територіях яких проживають 420 мільйонів громадян Євросоюзу.

У жовтні цього року після кількох терористичних атак в Європі міністри внутрішніх справ погодили напрямки зміцнення Шенгенської зони та внутрішньої безпеки в її межах. Зокрема, велике значення надається розвитку Шенгенської інформаційної системи та подібних інформаційних інструментів контролю, таких як ETIAS (Європейська інформаційна система авторизації подорожей), яка з 2021 року поширюватиметься на всі треті країни, та EES (Система обліку в’їзду/виїзду). Будуть зміцнюватися чинні інструменти, такі як VIS (Візова інформаційна система), розвиватися перспективні системи, такі як Prüm (база даних біометричної інформації та ДНК) тощо.

Фото: Twitter.com/vonderleyen

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-