Зеленський мав розмову з Тупицьким після ухвалення КСУ одіозних рішень - Мендель

Зеленський мав розмову з Тупицьким після ухвалення КСУ одіозних рішень - Мендель

Оновлено
Укрінформ
Президент Володимир Зеленський мав розмову з головою Конституційного Суду Олександром Тупицьким після ухвалення судом рішень, що загрожують національній безпеці.

Про це повідомила Укрінформу прессекретар Президента Юлія Мендель.

"Президент уже мав розмови з головою Конституційного Суду після прийняття одіозних рішень КС, що несуть загрози національній безпеці", - розповіла вона.

За словами Мендель, усі важливі питання були обговорені, й рішення, ініційовані Президентом та підтримані РНБО та Кабінетом Міністрів, приймалися з урахуванням переговорів з суддею Тупицьким.

Читайте також: Доступ до е-декларацій: у Конституційному Суді не чекали, що «так розгорнуться події»

Водночас, голова Конституційного Суду заявив, що мав одну розмову з Президентом Володимиром Зеленським, - коли його обрали головою суду, але це не була розмова щодо антикорупційного законодавства.

“Ні, по цій справі - ні (не було розмови по рішенню щодо е-декларування — ред.)”, - уточнив Тупицький.

Відповідаючи на запитання щодо того, чи була у нього взагалі розмова з Президентом, він зазначив: “коли мене обрали головою суду... але у мене по антикорупційному законодавству розмов із Президентом не було”.

“І цього тижня — не було. Після рішення щодо 366-1 та інших питань я з Президентом не спілкувався”, - уточнив Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, голова КС Олександр Тупицький заявив на брифінгу у п'ятницю, що планувалася його зустріч з Президентом, але поки не відбулася.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

Читайте також: Глава КСУ обурився, що його не запросили на позачергове засідання Радбезу

28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

Президент скликав 29 жовтня термінове засідання РНБО у зв'язку з ситуацією, що склалася.

Після засідання глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства".

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій. Що і було зроблено 29 жовтня близько опівночі.

До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань.

Окрім того, як повідомлялося, Велика палата Конституційного Суду 16 вересня цього року визнала неконституційними окремі положення закону "Про Національне антикорупційне бюро України".

Читайте також: КСУ визнав неконституційним призначення Ситника на посаду глави НАБУ

Зокрема, суд визнав неконституційними положення закону, які наділяли президента повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади директора бюро, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.

Водночас КС закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції абзацу першого частини першої статті 1 закону в частині визначення НАБУ як "державного правоохоронного органу“.

Суд вказав, що Верховна Рада має невідкладно привести положення законодавства відповідно до цього рішення. Положення закону, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня його ухвалення.

28 серпня цього року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 50 народних депутатів.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-