Як Україні стати ближчою до арабського світу
Геополітична турбулентність і стрімкі зміни у системі міжнародних відносин змушують по-новому оцінювати роль партнерств та регіональних союзів. У цьому контексті показовим є взаємне «перевідкриття» України та країн Близького Сходу, особливо на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні.
Водночас ця взаємодія не є новою: за останні роки Україна вибудувала з низкою близькосхідних держав не лише економічні, а й дієві гуманітарно-дипломатичні механізми співпраці.
Згадаймо, наприклад, що Саудівська Аравія ставала майданчиком для консультацій щодо української Формули миру та переговорів між українською й американською делегаціями стосовно шляхів завершення війни та подальшої підтримки України. ОАЕ відігравали важливу роль у посередництві під час обмінів військовополоненими між Росією та Україною, а Катар допомагав повертати з Росії незаконно депортованих українських дітей.
Запуск арабомовної версії сайту Укрінформу став приводом ширше поглянути на минуле, теперішнє і майбутнє відносин України з арабським світом. Саме цим питанням був присвячений круглий стіл на тему «Україна – Близький Схід: нова архітектура партнерства».
Укрінформ зібрав українських та іноземних дипломатів, науковців, аналітиків, арабістів і фахівців з інформаційної безпеки, щоб відверто поговорити про місце України на Близькому Сході та перспективи співпраці з арабським світом. Думки, ідеї й прогнози учасників більш як двогодинної дискусії ми публікуємо сьогодні як своєрідну точку відліку для нового етапу роботи агентства в арабомовному інформаційному просторі, який охоплює понад 400 мільйонів людей.
Як пишуть у соцмережах, ми «залишимо це тут», щоб не лише зафіксувати наміри, а й із часом переконатися, що можливості реалізовані, а результати досягнуті.
ДРУЗІ І ПАРТНЕРИ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ТІ, ХТО СПОВІДУЄ НАШУ РЕЛІГІЮ, А Й ПОДІЛЯЄ ГОЛОВНІ ЦІННОСТІ
Те, що традиційний європо- й американоцентричний підхід української зовнішньої політики потребує коригування, обговорювалося давно. Однак війна Росії проти України та загострення ситуації на Близькому Сході значно прискорили усвідомлення, що на світ потрібно дивитися ширше.
Як зауважив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, раніше в Україні арабський світ нерідко сприймали як щось віддалене від «християнської Європи», частиною якої ми себе вважали. Проте війна на Близькому Сході показала, наскільки взаємопов'язаним є сучасний світ. У цьому контексті він нагадав, що Росія застосувала проти України іранські дрони, і це змінило саме розуміння сучасної війни. А нині українські безпілотні технології викликають інтерес у всьому світі, зокрема, й у країнах Затоки.
Дипломат також наголосив, що уявлення про мусульманський світ як про «чужий» чи ворожий є радше історичним стереотипом, а не відображенням реальності.
«Тому сьогодні ми говоримо, що наші близькі друзі і партнери – це не лише ті, хто сповідує нашу релігію, а й ті, хто поділяє головні принципи: територіальну цілісність, суверенітет держави і повагу до вибору народу», – зазначив він.
За словами заступника глави МЗС, саме на цій основі Україна наразі вибудовує коаліцію однодумців.
На думку директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, Україні бракує сталої присутності на Близькому Сході. За його словами, нинішня політика України в регіоні «страждає на класичну патологію»: є бачення, є окремі тактичні успіхи, але бракує системних ресурсів і стійкої інституційної присутності.
«Ми присутні ситуативно, але не інституційно. Ми помітні під час криз, але невидимі між кризами», – зауважив експерт.
Семиволос наголосив, що українська присутність на Близькому Сході – це не просто «регіональна амбіція заради амбіції, це похідна від війни». Тож Україна має чітко артикулювати, і це мають розуміти її партнери: активність у регіоні зумовлена двома ключовими чинниками – необхідністю зруйнувати російську інфраструктуру підтримки війни та не допустити монополізації Кремлем регіонального наративу про неї.
ПЕРСПЕКТИВИ БЕЗПЕКОВОЇ СПІВПРАЦІ З БЛИЗЬКИМ СХОДОМ Є, АЛЕ ТРЕБА ДІЯТИ ОПЕРАТИВНО
Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко відзначив, що співпраця України із Саудівською Аравією демонструє позитивну динаміку, а досягнуті результати створюють значні перспективи для розвитку двостороннього партнерства у різних сферах.
«Говорячи про Саудію, я вважаю, справедливо буде сказати, що ми позитивно трансформуємося в прогнозовану рамку політико-економічної та безпекової співпраці, навіть із початковими обрисами стратегічного партнерства», – сказав дипломат.
Посол України також підкреслив, що Саудівська Аравія зробила певні висновки після початку конфлікту на Близькому Сході 28 лютого і наразі активно інвестує у власну безпеку. За його словами, наразі новим елементом прагматичної співпраці України і Саудівської Аравії є оборонно-технічна складова, яка дозволяє на взаємовигідних засадах реалізовувати українські знання, досвід і технології на підтримку протиповітряної оборони королівства.
«Це насправді дуже значна перспектива», – заявив дипломат.
Про перспективи співпраці України у технологічній та безпековій сферах із країнами Близького Сходу говорив і посол України в Об’єднаних Арабських Еміратах Олександр Балануца.
Він нагадав, що на початку збройного конфлікту в регіоні не було чіткого розуміння, як реагувати на іранські дронові атаки, і для збиття одного дрона інколи використовували дві-три ракети Patriot.
Дипломат також навів шокуючі для українців цифри: за загальними оцінками, під час нещодавньої ескалації на Близькому Сході було використано понад 800 ракет-перехоплювачів Patriot, а це більше, ніж Україна отримала за чотири роки повномасштабної російської агресії.
За словами Балануци, наразі в ОАЕ ухвалюють «дуже практичні рішення», а Україна може запропонувати нову архітектуру безпеки в регіоні, однак із цим треба поквапитися.
«Вони (ОАЕ, – ред.) кажуть: нам потрібно це сьогодні. Якщо сьогодні ми їм це не даємо, то сьогодні ввечері хтось інший може це дати. В нашій ейфорії треба зрозуміти практичний таймінг і дати результат, який ми можемо», – наголосив посол.
Він додав, що Україна показала себе практичним і надійним партнером, але, враховуючи рівень загроз від іранських дронів у регіоні, має діяти значно швидше, адже «не може давати результат завтра чи післязавтра, а має дати на «вчора».
Як зауважив посол України в Єгипті Микола Нагорний, безпека у регіоні Близького Сходу має також продовольчий вимір. За його словами, питання продовольства тут – це не лише про їжу, а й про політичну та соціальну стабільність, адже продовольчі кризи неодноразово ставали спусковим механізмом до революцій на Близькому Сході.
«Тому, коли ми розмовляємо з цією аудиторією, треба говорити не лише про експорт зерна і товарообіг, а й про те, що Україна фактично є експортером безпеки і стабільності для регіону Близького Сходу і Північної Африки», – наголосив дипломат.
Водночас він звернув увагу на факти закупівлі викраденого Росією українського зерна.
За даними посольства України, у 2025 році було зафіксовано понад 50 випадків доставки до Єгипту зерна, вивезеного з тимчасово окупованих територій України, а у 2026 році – 14, з яких 11 сталися після розмови президентів 3 квітня. Тоді єгипетський лідер Абдель Фаттах Ас-Сісі запевнив Володимира Зеленського, що країна не прийматиме вантажі з краденим українським зерном. Однак по факту єгиптяни завернули лише одне російське судно з агропродукцією з України.
Нагорний додав, що Україна реагує не лише політико-дипломатичними, а й юридичними механізмами: посольство вже передало єгипетській стороні чотири звернення прокуратури в межах кримінального провадження щодо незаконного експорту зерна до Єгипту.
ЩОБ УКРАЇНУ ПОЧУЛИ В АРАБСЬКОМУ СВІТІ, ТРЕБА КРЕАТИВИТИ
Говорячи про інформаційні виклики у контексті Близького Сходу, учасники круглого столу неодноразово згадували величезні ресурси, які Росія вкладає у просування своїх наративів.
Утім, на думку директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Богомолова, хоча цифра у 2 млрд доларів інвестицій РФ в інформаційну війну і вражає, це не означає, що Україні «залишається тільки підняти руки і піти здаватися».
За його словами, слід «більш технічно» аналізувати дії противника у когнітивній війні як на Близькому Сході, так і в інших регіонах.
«Росіяни застосовують декілька підходів. У якихось випадках нам треба шукати асиметричні відповіді, але в якихось ми спроможні і на симетричну. Деякі методи, які росіяни апробовують уже певний час, є ефективними. То чому б нам їх не застосовувати?», – зазначив науковець.
У цьому контексті Богомолов виокремив п'ять ключових інструментів російської пропаганди в арабському світі. Це, зокрема, формування лояльних журналістських середовищ через освітні програми, співпраця з університетами та іншими навчальними закладами, укладання партнерств із місцевими медіа для поширення російського контенту, створення власної арабомовної медіаінфраструктури, а також активне використання соціальних мереж, блогерів і ботів.
Перший секретар Департаменту Близького Сходу та Північної Африки МЗС Іван Сегеда назвав ще один виклик для України у протидії російській дезінформації в регіоні.
Посилаючись на власний досвід роботи в арабських країнах, дипломат зазначив, що місцеві медіа часто уникають висвітлення конфліктних зовнішньополітичних тем і воєн, зокрема російсько-української війни. Через це Україні складно доносити свою позицію через офіційні засоби масової інформації. За словами Сегеди, дипломатів, які працюють із медіа, нерідко відкрито просять не згадувати Росію, тому доводиться шукати креативні підходи та адаптувати українські меседжі до історичного досвіду кожної конкретної країни.
«Для Кувейту, де я працював, це, звісно, визволення від Іраку, коли світ став поруч із Кувейтом проти загарбницької війни. І зараз ми теж гуртуємо навколо себе наших партнерів, тому що для нас це боротьба за незалежність і свободу. Для Алжиру це також близько, адже вони мали власну війну за незалежність. Для будь-якої країни можна знайти правильний шлях до її серця, щоб вона зрозуміла нашу позицію через свою історію», – зазначив Сегеда.
ЗАПУСК УКРІНФОРМОМ МОВЛЕННЯ НА АРАБСЬКИЙ СВІТ ОДРАЗУ ПОМІТИЛИ РОСІЙСЬКІ БОТИ
За прогнозом заступника глави МЗС Олександра Міщенка, ворог і надалі використовуватиме дезінформацію як інструмент досягнення своїх цілей. Одна з них – посварити Україну зі світом, щоби зменшити підтримку у війні проти агресора.
«Ми бачимо це на прикладі наших польських друзів і партнерів, які є нашими сусідами. А уявіть собі країни, де Україна менш присутня, зокрема в арабському світі. Це означає, що нам потрібно надолужувати й не дати ворогу можливості замінити голос правди фальсифікаціями», – зазначив він.
Те, що «ворог не спить», підтвердив і досвід Укрінформу під час запуску арабомовної версії сайту, яка стала восьмою мовною версією поряд з українською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською та польською. У 2025 році іномовні версії сайту Укрінформу зібрали майже 65 мільйонів переглядів, і арабська версія може покращити ці показники.
Головний редактор Головної редакції зарубіжної інформації та іномовлення Укрінформу Віталій Федянін розповів, що запуск агентством 14 квітня в тестовому режимі мовлення на арабський світ одразу помітили російські боти. За його словами, публікація на арабомовній версії сайту про візит понад 70 іноземних дипломатів на місце російського удару по Лук’янівці спричинила бот-атаку. Ще одна атака відбулася після повідомлення про успішний удар Сил безпілотних систем ЗСУ по військовому аеродрому «Таганрог-Южний», під час якого було знищено два літаки Ту-142.
Федянін розповів, що під час роботи над запуском арабомовної версії сайту він багато спілкувався з колегами, які працюють на арабському інформаційному напрямку, і часто чув від них слово «серце».
«Як каже арабське прислів’я: «Слово, яке торкнулося серця, подібне до напису на камені». Це якнайкраще підкреслює завдання інформаційної дипломатії – не просто доносити якісь факти і цифри, а викликати довіру, бути почутими і зрозумілими, і Укрінформ має стати голосом, якому будуть довіряти», – зазначив він.
Генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий на завершення круглого столу закликав дипломатів, науковців та аналітиків продовжувати роботу і розвивати співпрацю з агентством у вже апробованих форматах – круглі столи, пресконференції, авторські статті, а також шукати нові формати й залучати до цього арабських колег.
«Сподіваюсь, у нас усе вийде, адже іншого виходу в нас немає – треба стояти, боротися, об’єднуватися і перемагати», – підсумував Череватий.
Надія Юрченко, Київ
Фото Юлії Овсянникової
