Висновки Євроради щодо України: фінансування, посилення оборони, санкції проти РФ
На саміті лідерів ЄС у Брюсселі після напружених багатогодинних обговорень нарешті було прийняте рішення про формат фінансування України на наступні два роки, що передбачає спільний безвідсотковий борг на ринках капіталу з використанням бюджетного запасу в розмірі 90 млрд євро на наступні 2 роки, який Україна має повернути тільки у випадку, якщо Росія виплатить репарації за завдані у ході війни збитки.
ЗАТЯЖНІ ДИСКУСІЇ ТА НЕОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Лідери ЄС на засіданні Європейської Ради, яке почалося 18 грудня і затягнулося до глибокої ночі, прийняли досить неочікуване рішення про формат фінансування України шляхом спільного боргу, який не матиме фінансового впливу на бюджети Чехії, Угорщини і Словаччини. Текст висновків засідання, який стосується України, «твердо підтримали» 25 із 27 членів ЄС.
Спілкуючись із журналістами вчора перед початком саміту, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нагадала, що до обговорення пропонуються два варіанти покриття недостачі фінансування України на 2026-2027 роки, а саме: спільний борг країн ЄС і так звана репараційна позика з використанням знерухомлених активів Центрального банку РФ.
При цьому основним противником останньої опції виступала Бельгія, на території якої у депозитарії Euroclear зберігається левова частина (190 млрд євро) знерухомлених у ЄС суверенних активів Росії. Глава бельгійського уряду Барт Де Вевер неодноразово наполягав на тому, що цей шлях несе в собі правові та фінансові ризики для його країни і вимагав від інших членів ЄС гарантій, що потенційні негативні наслідки будуть розділені між ними усіма, а до схеми будуть залучені російські активи, заблоковані й в інших державах.
Своєю чергою, Угорщина в особі прем’єр-міністра Віктора Орбана виступала проти обох варіантів фінансування, а щодо російських активів стверджувала, що їхнє використання може призвести до реальної війни.
Рішення про репараційну позику вимагало ухвалення лише кваліфікованою більшістю, в той час як спільний борг мали проголосувати всі лідери ЄС, що станом ще на пізній вечір четверга здавалося малоймовірним – і саме тому остаточне рішення, озвучене президентом Євроради Антоніу Коштою на пресконференції після третьої години ночі, можна насправді назвати неочікуваним.
Юридичною лазівкою, яка дала змогу «протягнути» рішення, стало використання статті 20 Договору про функціонування ЄС про поглиблену співпрацю, на підставі якої мобілізація ресурсів з бюджету Євросоюзу як гарантії боргу «не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини і Словаччини», як заявлено у висновках Євроради.
РОСІЙСЬКІ АКТИВИ – ВІДКРИТЕ ПИТАННЯ
Так чи інакше, позитивне рішення саміту знімає частину напруження з України, адже бере до уваги необхідність її фінансової підтримки вже із другого кварталу наступного року і підтверджує відповідне зобов’язання ЄС, яке прозвучало на попередньому саміті у жовтні, – забезпечити фінансування України на наступні два роки. Проте використання російських активів на суму 210 млрд євро, знерухомлених на території ЄС, залишається відкритим.
Як неодноразово заявляла висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, саме агресор має платити по рахунках.
У цьому контексті лідери погодилися з тим, що кредит буде погашено Україною лише після отримання репарацій від РФ.
«До того часу ці (російські суверенні, – ред.) активи залишатимуться знерухомленими, і Євросоюз залишає за собою право використовувати їх для погашення кредиту у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права», – заявлено у висновках.
Коментуючи рішення саміту, Президент України Володимир Зеленський також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки.
Зі свого боку, президент Євроради Антоніу Кошта нагадав журналістам під час фінальної пресконференції, що ЄС уже й так використовує активи РФ.
«Ми вже використовуємо знерухомлені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від таких активів, – ред.) й ухвалили рішення знерухомити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.
Водночас Європейська Рада закликала співзаконодавців – Раду ЄС та Європейський парламент – продовжити роботу над технічними та правовими аспектами репараційної позики на основі готівкових залишків, пов'язаних із заблокованими активами Росії.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.
Глава бельгійського уряду Барт Де Вевер привітав рішення Євроради, заявивши, що таким чином вдалося уникнути «хаосу і розбрату».
Щодо сьогоднішнього рішення про кредит у 90 млрд євро Європейська Рада підкреслила важливість наступних елементів:
● зміцнення європейської та української оборонної промисловості;
● подальше дотримання Україною верховенства права, включаючи боротьбу з корупцією;
● специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.
МИРНІ ПЕРЕМОВИНИ ТА ПІДТРИМКА ОБОРОНИ: МИР МАЄ БУТИ СПРАВЕДЛИВИМ І ТРИВАЛИМ
Лідери Євросоюзу підкреслили «критичну необхідність забезпечення стійкості України та наявності бюджетних і військових засобів для продовження здійснення її невід'ємного права на самооборону, протидії та стримування агресії Росії, в тому числі в довгостроковій перспективі».
У висновках закріплено, що Європейський Союз «підтримує всеохопний, справедливий та тривалий мир в Україні, заснований на принципах Статуту ООН та міжнародного права», вітає поточні дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни, та закликає Росію погодитися на повне, безумовне та негайне припинення вогню, до якого Україна готова, та розпочати змістовні переговори щодо справедливого та тривалого миру.
«Щоб мир був справедливим та тривалим, кордони не повинні змінюватися силою, а будь-яка майбутня угода повинна поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також гарантувати довгострокову безпеку та здатність України захищатися», – заявили лідери ЄС.
Європейський Союз та його держави-члени наполягають на тому, що продовжуватимуть активно брати участь у мирних зусиллях, при цьому зауважуючи: шлях до миру в Україні не може визначатися без України.
Також ЄС та держави-члени підтвердили готовність зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами.
«Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно захищатися. Внесок Європейського Союзу та держав-членів базуватиметься на їхніх відповідних компетенціях та можливостях, а також відповідатиме міжнародному праву», – йдеться у висновках. «Європейська Рада закликає держави-члени ЄС активізувати задоволення нагальних військових та оборонних потреб України, зокрема у системах протиповітряної оборони та боротьби з безпілотниками, а також великокаліберних боєприпасах».
У цьому контексті, на переконання лідерів, залишаються вирішальними подальша підтримка, розвиток та інвестиції в оборонну промисловість України, зокрема шляхом створення українських оборонних виробництв на території ЄС.
Також відзначається важливість подальшого зміцнення співпраці та інтеграції між оборонною промисловістю України і європейським ВПК, при цьому відзначається «унікальний досвід та ноу-хау України», на який необхідно спиратися.
«У цьому контексті Європейська Рада вітає включення співпраці з Україною до інвестиційних планів оборонної промисловості держав-членів у рамках інструменту «Дії безпеки для Європи» (SAFE)», – йдеться у висновках.
РОЗШИРЕННЯ: ЛІДЕРИ ВИЗНАЮТЬ НЕОБХІДНІСТЬ ВНУТРІШНІХ РЕФОРМ ЄС
Зважаючи на продовження блокування Угорщиною переговорів про вступ України до ЄС, не варто було очікувати будь-яких проривних висновків Євроради щодо розширення, й обговорення цієї теми було сформульоване як «стратегічні дискусії», у ході яких лише підтверджується «непохитна підтримка Євросоюзом шляху України до членства в ЄС та вітається значний прогрес, якого Україна досягла на сьогодні за найскладніших обставин».
Заявляється, що Європейський Союз продовжуватиме тісно співпрацювати з Україною та підтримувати її зусилля щодо «повного виконання всіх умов відповідно до підходу, що базується на заслугах».
Стратегічні дискусії також стосувалися аспектів, пов'язаних із внутрішніми реформами об’єднання, адже лідери визнають, що не тільки країни-кандидати, але й сам Євросоюз повинен бути готовим на момент наступного етапу розширення.
У цілому розширення продовжує бачитися як «геостратегічні інвестиції у мир, безпеку, стабільність та процвітання».
«Євросоюзу необхідно закласти необхідну внутрішню основу та провести реформи. Це зробить Європейський Союз сильнішим та посилить європейський суверенітет», – йдеться у загальних висновках саміту.
До речі, топдипломатка ЄС Кая Каллас нещодавно натякнула, що поширення інформації про можливу дату вступу України до ЄС у проєкті мирної угоди може свідчити про те, що США таким чином подають сигнал Угорщині розблокувати переговори про євроінтеграцію України.
ЄС ПРОДОВЖИТЬ РОБОТУ НАД НОВИМ ПАКЕТОМ САНКЦІЙ ПРОТИ АГРЕСОРА
Європейський Союз підтвердив, що, як і раніше, має намір посилювати тиск на Росію, примушуючи Кремль розпочати «змістовні переговори щодо миру».
У цьому контексті лідери закликали Раду ЄС продовжити роботу над новим пакетом санкцій з метою якомога швидшого його прийняття після його презентації на початку 2026 року.
Учасники саміту наголосили на важливості «подальшої координації з G7 та іншими однодумцями щодо санкцій», а також подальшого посилення заходів проти їхнього обходу.
Рада проаналізувала зусилля, спрямовані на обмеження операцій тіньового флоту Росії, які «фактично зменшили російські енергетичні доходи», й у цьому контексті за результатами саміту пролунав заклик до держав-членів продовжити скоординовані дії та співпрацю з партнерами G7 проти всіх учасників «екосистеми тіньового флоту» з метою подальшого зменшення російських енергетичних доходів та продовження вирішення значних ризиків, які створює тіньовий флот.
Європейська Рада рішуче засудила підтримку Росії з боку третіх країн, зокрема Ірану, Білорусі та КНДР, яка дозволяє Кремлю продовжувати війну проти України, і закликала «всі країни негайно припинити будь-яку допомогу Росії у її військовій агресії проти України – пряму чи непряму, – зокрема, шляхом постачання товарів або компонентів подвійного використання».
ПОВЕРНЕННЯ ДІТЕЙ, ВІДНОВЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АГРЕСОРА
Європейська Рада «рішуче засуджує» продовження російських ударів, цілями яких стає цивільне населення, інфраструктура, включаючи лікарні та енергетичні об’єкти. Укотре Росію закликали до «негайного припинення всієї військової діяльності поблизу ядерних об'єктів України, що становить серйозну загрозу їхній безпеці».
Європейська Рада також закликала до мобілізації всіх зусиль для підтримки України у відновленні, відбудові та зміцненні стійкості її енергетичної системи.
«Європейський Союз та його держави-члени, у співпраці з партнерами, активізують надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги у сфері цивільного захисту, а також енергії та відповідного обладнання», – йдеться у висновках.
Щодо кричущої проблеми викрадених Росією українських дітей, лідери ЄС повторили свій терміновий заклик до Росії та її союзника Білорусі «негайно забезпечити безпечне та безумовне повернення до України всіх незаконно депортованих та переміщених українських дітей та інших цивільних осіб».
Водночас інші гуманітарні зусилля та заходи зміцнення довіри, зокрема обмін військовополоненими, мають бути частиною шляху до миру, заявили лідери Євросоюзу.
Вітаючи нещодавнє підписання у Гаазі Конвенції Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України, Європейський Союз продовжує наполягати на забезпеченні повної відповідальності агресора, Російської Федерації, за воєнні злочини та інші особливо тяжкі злочини, скоєні в ході військової агресії проти України.
У цьому контексті Європейська Рада закликає до наполегливих зусиль, спрямованих на запровадження діяльності Спеціального трибуналу з розгляду злочинів агресії проти України в рамках Ради Європи.
Євген Матюшенко, Брюссель
Фото: Офіс Президента та European Union
