Закон про медіа: у МКІП виступають проти пункту щодо саморегуляції

Закон про медіа: у МКІП виступають проти пункту щодо саморегуляції

Укрінформ
Саморегулювання є власною відповідальністю усієї медійної спільноти, журналістів та медійних організацій.

Про це сказав заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко під час онлайн-дискусії "Модель уповноваженого(ої) з дотримання стандартів в індивідуальних медіа - як її запровадити в Україні?", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Саморегулювання, безперечно, є важливим у структурі та діяльності будь-яких медіа. І саморегулювання є справою самої медійної спільноти, журналістів, медійних організацій для того, щоб вдаватися до певних заходів, які в першу чергу спрямовані на гарантування якості, стандартів відповідальної журналістики. Держава, безперечно, зацікавлена, щоб саморегулювання було ефективним. І тут завжди є тонка матерія. Бо часом виникає бажання створити саморегулювання в державний спосіб, нав'язати саморегулювання законами, і навіть, як не дивно, я чув від представників індустрії побажання, щоб у законі про медіа було щось про саморегулювання. І очевидно це є неможлива матерія, бо саморегулювання має виходити з боку журналістів та медійних організацій", - сказав Шевченко.

Читайте також: Ткаченко розраховує, що Рада ухвалить закон про медіа після виборів

Він зазначив, що держава в певний спосіб може надавати підтримку. За його словами, були ініціативи ухвалення окремого закону про саморегуляторні організації, не в контексті медіа окремо, а загалом.

"Тобто коли держава встановлює певні критерії, яка організація може вважатися саморегуляторною, і відповідно просити державного фінансування на своє існування. Такі можливості також розглядаються і вивчаються", - сказав Шевченко.

Він додав, що важливим елементом у цьому є наявність сильної членської організації журналістів, бо найчастіше саморегулювання і етика базується на сильних журналістських організаціях та сильних об'єднаннях ЗМІ.

Читайте також: Виборчий кодекс потребує змін щодо ролі медіа - заступник глави МКІП

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт «Про медіа» (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонував запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 «Про медіа» в першому читанні.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції.

Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної та інформаційної політики скоригувати ці питання до другого читання.

29 травня голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція «Слуга народу») повідомив, що члени цього комітету планують до середини червня зареєструвати у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про медіа.

Читайте також: МКІП: підвищення рівня медіаграмотності - пріоритетне завдання на 2021 рік

21 жовтня Олександр Ткаченко, вже як міністр культури та інформаційної політики, висловив сподівання на те, що Верховна Рада після місцевих виборів таки ухвалить законопроєкт про медіа.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-