Готелі для лікарів та медичне капеланство: українські церкви і пандемія

Готелі для лікарів та медичне капеланство: українські церкви і пандемія

Укрінформ
Духовенство активно включилося в допомогу державі й суспільству

Хоч як дивно прозвучить, але саме пандемія підтвердила факт релігійності українського суспільства.

Пандемія викликала величезне коло дискусій щодо відвідування церкви, обрядовості, прийняття причастя, поведінки в храмах, людської взаємодії. Ми знову гостро говоримо про реформи, про давні літургійні практики (начебто, більш гігієнічні), обговорюємо рішення Синодів різних церков, які один за одним видають своє коло обмежувальних заходів при відвідинах храмів. Направду, кожна з цих тем заслуговує на окремий матеріал, але сьогодні ми вирішили поговорити про те, як ще церкви докладатимуть рук до цієї важкої ситуації.

Днями предстоятелі одразу двох українських церков – предстоятель УГКЦ блаженнійший Святослав та митрополит помісної Православної церкви України Епіфаній заявили, що готові надати приміщення церков для хворих у разі виникнення епідемій. Ми попросили прокоментувати ці ініціативи й у курії УГКЦ, і в митрополії Православної церкви України, а також переглянули офіційні рішення УПЦ МП. 

МИ СТВОРИЛИ АНТИКРИЗОВИЙ ШТАБ ТА ВИВЧАЄМО НАШІ МОЖЛИВОСТІ 

Ігор Яців, керівник Департаменту інформації УГКЦ:

- В УГКЦ створено антикризовий штаб, учасники якого спілкуються на платформі ZOOM. Зараз ми досліджуємо наші ресурси, приміщення та кошти у всіх наших єпархіях, які могли б виділити для допомоги державі у боротьбі із коронавірусом.

Коли ми сказали, що церква готова приймати хворих, то не йшлося про те, що ми будемо заставляти ліжками храми. Це неможливо і непотрібно, але у нас є реколекційні та реабілітаційні центри, які можна було б обладнати як приміщення, де, наприклад, можна розміщати лікарів та медичний персонал, які не можуть дістатися до лікарень, бо живуть за містом.

Також такі приміщення можуть знадобитися, якщо є люди, яким потрібна ізоляція, але самоізоляція вдома через низку причин неможлива. До речі, перші приклади роботи вже показав Тернопіль, де архикатедральний собор став місцем збору та розподілення медичних засобів індивідуального захисту й першої необхідності для лікарень міста. Настоятель собору отець Орест Павліський надав катехитичні приміщення для розташування ініціативної групи молодих тернопільських блогерів, які самоорганізувалися для допомоги медикам міста. 

Іншим напрямком роботи може стати медичне капеланство, це робота священиків, які здійснюють духовну підтримку саме медиків. Поки що ми досліджуємо та акумулюємо наші можливості.

Нас запитують, чи зможуть монахині допомагати у такій праці. Ми маємо згромадження, основна серцевина та харизма — медичний догляд, але навряд чи ми готові закликати сестер саме до такої праці, бо поки що не маємо можливості зробити їх працю безпечною.

Я думаю, що всі наші форми співпраці та взаємодії з суспільством і владою на місцях будуть ще відпрацьовуватися, збагачуватися та коригуватися, але ми засвідчили готовність до такої роботи. 

ГОТУЄМО АНТИСЕПТИКИ ТА ШУКАЄМО ПРИМІЩЕННЯ 

Євстратій Зоря, архієпископ Православної церкви України: 

- Ми висловили свою готовність розділяти тягар випробувань, які переносить весь український народ, і виявити свою солідарність кожному. Учора митрополит обдзвонював архієреїв: де у кого є можливості. Львівська єпархія готова надати приміщення академії, бо у зв’язку із карантином навчання припинене, студенти перебувають удома. Вчора ми оглянули в Михайлівському поверх, готель з окремими входом, де можна поставити з двадцять ліжок. З іншого боку, якщо йдеться про потребу в особливому піклуванні, в церкві нема інфекціоністів і кваліфікованих лікарів. Церква може надати те, що вона може надати, але церква не має фантастичних можливостей.

І скажу, що предстоятель помісної церкви не має власного кабінету, він приймає в кабінеті, який займав як ректор академії.

Наші соціальні програми продовжують діяти. Ми робимо антисептики, щоб роздавати їх у містах України вразливим верствам населення. В Маріуполі діє їдальня для безхатченків, куди їжа для нужденних видається у одноразовому посуді. Але при цьому не будемо забувати, що просте духовенство живе від прибутку до прибутку. В умовах, коли пожертв нема, священник не менш уразливий за інших громадян.

Ми на початку важкого шляху, цей шлях важкий для всього світу. Президент Макрон сказав: це війна. Війна починається з ентузіазму. Але потім в міру того, як тривають події, ентузіазм починає згасати. Зараз слід думати про те, як на тривалий строк організувати, щоб Україна весь цей шлях пройшла. Проблеми не вирішують локальними заходами. У віруючих є відчуття, що подолати кризу людськими зусиллями неможливо (у суспільства, здається, такого відчуття, що вся надія на Бога – нема). Багато хто сприймає церкву як місце зібрання, але в моменти кризи почне усвідомлювати: те, що робить церква, нічим неможливо замінити... А її головне завдання – звершувати молитву й підтримувати дух... 

УПЦ МП ШИЄ МАСКИ ТА ГОТУЄ МОНАСТИРІ ДЛЯ МЕДИКІВ 

УПЦ МП (так повідомляє офіційний сайт) провела спеціальну нараду за участі єпархій УПЦ щодо заходів із протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. На нараді було вирішено першочергово налагодити закупівлю, пошив та безкоштовне поширення на кожній парафії та у монастирях м. Києва засобів індивідуального захисту. Монастирським пошивним майстерням – переорієнтувати свою діяльність на пошив захисних масок для населення.

На кожній парафії створити волонтерські групи для забезпечення предметами першої необхідності й продуктами харчування людей похилого віку, а також перевезення на власному транспорті медичних працівників до місця їхньої роботи й додому. Усім монастирям Київської єпархії – бути готовими надати поселення для медичних працівників, які мешкають за межами Києва.

І пошивні майстерні, наприклад, Одеського Свято-Архангело-Михайлівського монастиря вже почали шити маски. Перед початком пошиття масок викладач і студентки детально вивчили технологію пошиву медичних масок і дотримуються її.

ПОСТСКРИПТУМ

Звісно, церкви, кожна в міру своєї можливості, допомагатимуть суспільству. Деякі (що мають іноземну підтримку й у силу об’єктивних причин міцніше стоять фінансово) будуть більш активні та системні. Деякі будуть відгукуватися на запити і народжувати цікаві, яскраві ініціативи. Але якщо йдеться про віруючих людей, то варто було б себе запитати – не що церква зробить для тебе, а що ти зробиш для церкви, коли пожертв нема, а богослужіння проходять онлайн.

Лана Самохвалова. Київ

Фото: Укрінформ, Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ, соцмережі

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-