Половина учнів угорських і румунських шкіл України не можуть здати ЗНО - Гриневич

Половина учнів угорських і румунських шкіл України не можуть здати ЗНО - Гриневич

795
Ukrinform
Більше половини дітей, які відвідують школи з угорською і румунською мовами навчання, не можуть здати ЗНО з української мови, а половина - з математики рідною мовою.

Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в ефірі телеканалу "Еспресо", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"60% дітей шкіл з угорською мовою навчання, так само як і з румунською мовою навчання, не можуть здати навіть ЗНО з української мови. Тобто, доступу до вищої освіти у них вже немає. Більш того, до 50% не можуть здати математику на своїй рідній мові. Це теж велика проблема. І це свідчить ще й про низький рівень якості освіти в частині шкіл, тому що більшість з них - це школи на сільських територіях. І це теж робить свій вплив. І коли це сільська територія є місцем компактного проживання, то дитина не чує взагалі української мови", - підкреслила Гриневич.

Вона зазначила, що політики в деяких країнах Європи не сприйняли мовну статтю українського закону "Про освіту", оскільки не заглиблюються в неї.

"Зустрічі з міністрами освіти різних країн, які виражали тим чи іншим чином свою стурбованість текстом статті, показали, що вони читають його нецілісно... Угорщина - це взагалі окремий варіант. В Угорщині зараз триває передвиборча кампанія. І, на жаль, треба визнати, що частина наших громадян мають угорські паспорти і голосують на виборах. І звичайно, що їх політики тепер змагаються, хто краще захистить інтереси угорців в Україні, іноді навіть не заглиблюючись всередину самої суті процесу", - зазначила міністр.

Читайте також: Мовне питання: висновок Венеційської комісії очікується 11 грудня – Гриневич

Однак, за словами Гриневич, зустрічі з міністрами освіти, а також з міністром людських ресурсів Угорщини показали, що "вони розуміють повну адекватність наших аргументів", і в результаті цих зустрічей "вже виникає більш конструктивна позиція". А щодо поляків, то вони усвідомили під час переговорів, що сьогодні польські школи навчають так, як Україна пропонує в цьому законі, зазначила вона.

"Ми дійсно маємо можливість в початковій школі вчити в основному мовою меншини, поки діти оволодіють певним рівнем державної мови. Після цього, в залежності від готовності дітей, ми можемо відводити частину навчального часу на навчання державною мовою та збільшувати цей обсяг навчання державною мовою в старших класах. В результаті ми маємо частину предметів мовою меншини, а частину предметів - державною мовою. І саме те, що дитина не тільки вчить державну мову як предмет, а застосовує його для вивчення інших предметів, збільшує термінологічну базу, покращує лексичний запас дитини українською мовою", - пояснила вона.

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня Верховна Рада прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови в сфері освіти.

Зокрема, закон передбачає перехідний період для дітей, що вступили на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин будуть починати вчитися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи декількох дисциплін.

В Угорщині, Румунії, Польщі висловили протест з приводу норми про мову навчання для представників національних меншин України.

У свою чергу Україна направила мовну статтю закону про освіту на експертизу в Раду Європи.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-