На Хмельниччині археологи досліджують Полонську фортецю XVII-XVIII століть

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

«Це наймасштабніші археологічні роботи в Полонному. Раніше розкопи Полонської фортеці, що датується другою половиною XVII-XVII ст. і є пам’яткою національного значення, в таких масштабах не проводилися. Попередні дослідники працювали на території міста методом розвідкових траншей. Цього року суцільним розкопом відкрито площу 200 квадратних метрів. Там можна спостерігати усі етапи її освоєння людиною. Найбільш ранніми є знахідки ліпної кераміки та крем’яного знаряддя, що відносяться до доби палеометалу. Наступні сліди перебування залишили мешканці давньоруського Полонного. До ХІІ-ХІІІ ст. відносяться фрагменти скляних давньоруських браслетів та горщиків», - зазначив Нечитайло.

За його словами, у ХІІІ-XIV ст. ця ділянка використовувалась як міський цвинтар. Археологи відкрили рештки 9 поховань часів Великого Князівства Литовського. Більшість з них пошкоджена ямами та котлованами споруд XVII-XVIII ст.

«Виявлений матеріал має важливе значення для вітчизняної історичної антропології, оскільки поховань цього часу досліджено вкрай мало. Проводити антропологічний аналіз похованих погодилась старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Олександра Козак», - додав археолог.

Окрім цього, у ямах та котлованах споруд XVII-XVIII ст. виявили особисті речі козаків Кривоноса, Данила Нечая, Івана Мазепи та безіменної залоги Полонської фортеці. Усі знахідки поповнять експозицію місцевого музею, директор якого Олександр Дацик бере активну участь в дослідженнях. Про перебування цих історичних діячів у Полонному свідчать писемні джерела.

Під час розкопок археологи також знайшли колекцію світильників, люльки, монети, фрагменти глиняного та скляного посуду, підківки для взуття, кулі, окуття для дерев’яної лопати.

«Головна інтрига розкопу ще попереду. Сподіваємося відкрити підземний хід. На його існування вказують місцеві перекази, попередні дані георадарної зйомки та дивне скупчення цегли «пальцівки» в одному з місць розкопу», - зауважив керівник експедиції.

Археологічні дослідження розпочалися наприкінці вересня і проводяться в історичному ареалі міста Полонне неподалік костелу святої Анни, де планують будівництво готелю.

Як повідомляв Укрінформ, у 2019 році у Полонному археологи виявили та розчистили дві підземні споруди – галерею на вулиці Пушкіна, 6 та побудований у 1820-х роках підвал на вулиці Говорун, 9. Зокрема, підземна галерея безпосередньо пов’язана з подіями Північної війни між Московією та Шведською імперією на початку 1700-х років.

Фото: Павло Нечитайло і Віталій Головня