Росія активізує агентурну діяльність у Європі після пандемії - спецслужба Естонії

Росія активізує агентурну діяльність у Європі після пандемії - спецслужба Естонії

Укрінформ
З огляду на поступову нормалізацію життя в європейських країнах після пандемії COVID-19 слід очікувати активізації кібератак на естонські державні структури з боку РФ та пожвавлення діяльності російських агентів у країнах, де упродовж останніх років за шпигунство були публічно вислані російські дипломати.

Про це йдеться у традиційному щорічному звіті Департаменту охоронної поліції (КаПо) Естонії, який відповідає за захист конституційного ладу та контррозвідку, передає Укрінформ з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.

Так, у розділі звіту «Захист конституційного ладу» перше місце посідає глава «Операції впливу Кремля в Естонії», де детально окреслено підходи, які практикувала російська сторона протягом 2020 року, зокрема в контексті поширення серед естонського населення дезінформації щодо COVID-19 або святкування річниці «Великої Перемоги».

Читайте також: Вибухова справа «туристів із Солсбері»: Чехія обурена, Кремль мститься

Естонські контррозвідники також відстежують ситуацію із використанням Кремлем інструментарію РПЦ для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. Характерно, що, на переконання КаПо, заснування у 2018 році Православної церкви України та її визнання з боку Вселенського Патріархату істотно послабило позиції РПЦ. У відповідь Кремль намагається активізувати церковний чинник впливу на сусідні країни, при цьому естонський напрям є одним із пріоритетних.

Особливе занепокоєння викликає дедалі очевидніша ставка РФ на роботу із молоддю, насамперед російськомовною. У КаПо чітко визначають стійке прагнення РФ сприяти поглибленню розколу естонського суспільства, передусім за мовною ознакою («бажання Кремля підтримувати розділену двомовну освіту в Естонії в інтересах розколу соціуму не зникло…»). Відповідними проєктами активно опікуються дипломати посольства РФ в Естонії, йдеться у повідомленні.

Згідно зі звітом естонської спецслужби, паралельно фіксується спроба Москви переосмислити підходи у впровадженні інструментарію «м’якої сили» (хоча росіяни намагаються замінити цей термін на нейтральніший «гуманітарні акції»), про що опосередковано свідчать і кадрові зміни в керівництві відповідних структур, на кшталт Фонду підтримки й захисту прав співвітчизників за кордоном або «Россотрудничества» (новий керівник останнього Євген Примаков розглядає «гуманітарне співробітництво» із державами Балтії як довгостроковий пріоритет).

Читайте також: Зміна риторики Кремля. Війна відкладена, але розслаблятися зарано

Як і в розділі «Захист конституційного ладу», розділ «Контррозвідка» майже повністю присвячений розвідувально-підривній діяльності спецслужб Росії. «Цікавим моментом видається те, що, за оцінками аналітиків КаПо, активність ФСБ у зв’язку із започаткуванням протиковідних заходів на території Естонії була частково паралізована. Більше того, спроби окремих підрозділів ФСБ у прикордонні проігнорувати застереження інфекціоністів закінчилися госпіталізацією багатьох «чекістів». Відтак російські розвідники змушені були перейти на безособові форми роботи, зокрема перевели спілкування зі своїми негласними помічниками в сегмент електронного зв’язку», - йдеться у повідомленні.

Водночас фахівці зазначають, що, з огляду на поступове відновлення та нормалізацію життя в європейських країнах, слід очікувати активізації кібератак на естонські державні структури з боку РФ та агентурної діяльності в країнах, де упродовж останніх років за шпигунство були публічно вислані російські дипломати.

Як повідомляв Укрінформ, Варшава 15 квітня оголосила трьох російських дипломатів персонами нон грата. Підставою для такого рішення було порушення цими особами умов дипломатичного статусу і вчинення дій на шкоду Польщі. У польському МЗС заявили, що Варшава повністю солідаризується з рішеннями, прийнятими США 15 квітня стосовно політики щодо Росії. У п’ятницю, 16 квітня, глава МЗС Росії Сергій Лавров оголосив про намір видворити п’ятьох польських дипломатів з РФ.

Минулого тижня США також оголосили персонами нон грата 10 російських дипломатів. У Росії відреагували на це дзеркально, видворяючи 10 американських дипломатів з Росії.

17-18 квітня Чехія і РФ взаємно вислали, відповідно, 18 і 20 співробітників посольств з Праги і Москви. Приводом до цього стали заяви влади Чехії про те, що російські спецслужби причетні до вибухів військових складів під Врбетіце в 2014 році. Після цього Чехія зажадала від Росії повернення своїх дипломатів до Москви, пояснюючи це паралічем роботи посольства через видворення майже усіх дипломатів. Росія на це не погодилася, відтак Прага зажадала, аби до кінця травня з Чехії виїхало 60 російських дипломатів.

Читайте також: Країни Балтії на знак солідарності з Чехією вислали чотирьох російських дипломатів

Напередодні Словаччина заявила про видворення з країни трьох російських дипломатів у жесті солідарності з Чехією.

Сьогодні Литва, Латвія та Естонія також на знак солідарності з Чехією вислали загалом чотирьох російських дипломатів, солідаризуючись з чеськими союзниками.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-