Північний потік-2: Коли Меркель не проти Шредера

Північний потік-2: Коли Меркель не проти Шредера

Укрінформ
У Німеччині мізкують, як протистояти американським санкціям 

Отже, Вашингтон, а саме Сенат Конгресу США, перейшов від слів до діла і включив нові санкції проти газопроводу Nord Stream-2 у проєкт оборонного бюджету.

Звісно, у Берліні очікували такого розвитку подій, хоча й намагалися його не допустити. Позиція Німеччини відома давно: уряд і бізнес – за газогон і проти екстериторіальних санкцій щодо нього.

Зокрема, це постійно наголошувала канцлер ФРН Ангела Меркель. Повторила вона свою точку зору й у середу, 1 липня, виступаючи з трибуни Бундестагу.

Фото: dpa
Фото: dpa

«Ми вважаємо за правильне завершити цей проєкт, у цьому ключі ми й діємо», – сказала глава уряду, зауваживши, що санкції вже ускладнили будівництво трубопроводу. Екстериторіальні санкції, які вводять США, не відповідають, за словами Меркель, уявленням її та уряду про те, яким має бути верховенство права.

Глава уряду знову назвала Nord Stream-2 «економічним проєктом, який, звісно, має політичний складник», і підкреслила, що саме тому Німеччина доклала стільки зусиль для укладення контракту між Україною та Росією, аби зберегти транзитну роль України і, відповідно, її доходи від транзиту.

ШРЕДЕР ЖАДАЄ САТИСФАКЦІЇ

А незадовго до «години запитів до канцлера», уранці того ж дня, в сусідньому парламентському будинку на відкритих слуханнях з питань санкцій проти Nord Stream-2, організованих комітетом Бундестагу з питань економіки та енергетики, виступав ексканцлер, попередник Меркель Ґерхард Шредер.

Колись шанований канцлер ФРН, а нині майже всіма критикований голова ради акціонерів Nord Stream AG і голова ради директорів «Роснефти». Не випадково прямо під час засідання в залі кілька разів пролунало: «лобіст Кремля»… Це вигукнув депутат від партії вільних демократів.

Але 76-річний Шредер не звернув увагу, він, схоже, звик. На що й кого він увагу звертав протягом двох годин слухань, так це на свою дружину, яка в яскравому блакитному брючному костюмі спостерігала з ложі преси на другому поверсі зали й старанно записувала на мобільний телефон його репліки (за правилами слухань, записи робити заборонено, за чим стежать сек’юриті) і підбадьорювала чоловіка кивками.

Політик, перекваліфікувавшись на бізнесмена, відчайдушно продовжує захищати проєкт газогону і, скоріш за все, свої статки. Він очікувано наїхав на США й заявив, що «без контрсанкцій справа не піде». І додав, що це буде болюче. Для кого, не уточнив, але зрозуміло, що для всіх.

Він поскаржився на те, що Вашингтон політизує економічні відносини, а Європа не змогла проявити достатньо єдності щодо США з цього питання й солідарності при ухваленні торік європейського газового регулювання. Ексканцлер вважає, що «Німеччина має повернути цю солідарність».

Перед своїм виступом на слуханнях комітету Шредер провів невеличку «артпідготовку» в ЗМІ: виклав свої тези в статті для ділового видання Handelsblatt, яку поширили багато інших видань. Основна думка: постраждають 12 млрд інвестицій у європейську інфраструктуру та 120 європейських компаній. Не кажучи вже про аспект морально-політичний – удар по енергетичній незалежності Європи. 

«НАПАД» НА ФРН І ЄС

Саме ця теза, про незалежність – є тим, що поділяють представники всіх фракцій. Навіть «Зелені», які загалом проєкт давно й жорстко критикують.

Депутатка від партії «Зелених» Клаудіа Мюллер у коментарі українським журналістам підкреслила, що екологічні політики засуджують проєкт як з європейської перспективи, так і з точки зору кліматичної політики.

«Ми вважаємо його не тільки непотрібним, а й контпродуктивним для досягнення кліматичних цілей», – сказала вона.

Але ж «у цій дуже складній і комплексній темі треба розділяти речі». Саме такою «іншою річчю» є те, як вести себе з екстериторіальними санкціями США. І це проблема не лише газопроводу й Росії, у Берліні бачать це в більш широкій перспективі: Іран, Туреччина, частково Китай, – Вашингтон активно й широко застосував такий інструмент впливу.

Це Німеччину дуже напружує, тут узагалі нервово сприймають позицію America First. Не в останню чергу саме через таку позицію нинішньої американської адміністрації у ФРН, яка 1 липня перебрала на себе головування в ЄС, у Євросоюзі дедалі частіше говорять про необхідність перебрати більше ваги у світових справах, «більше голосу».

Ця тема бурхливо обговорювалася й на слуханнях. Уже сама їхня назва – «Забезпечення суверенітету німецьких і європейських рішень у сфері енергетичної політики» – визначає тон, у якому велася дискусія. Головує в комітеті «лівий» політик Клаус Ернст, який є великим прихильником Росії й затятим захисником проєкту. Він на різні лади повторив, що нинішня поведінка США є «атакою на економічну та енергетичну незалежність цієї республіки та ЄС», що аж ніяк «не відповідає духу трансатлантичного партнерства».

Це формулювання використовували чи не всі спікери. З рішучим засудженням санкцій виступив і державний секретар МЗС Нільс Аннен, який також говорив про «посягання на суверенітет країни».

Фото: IMAGO IMAGES/CHRISTIAN SPICKER
Фото: IMAGO IMAGES/CHRISTIAN SPICKER

Аргумент, яким оперують прихильники газопроводу, полягає в тому, що Північний потік-2 лише зміцнить енергетичну незалежність Європи, а не занурить у залежність від Росії (на чому наполягають у Вашингтоні).

Здається, в Україні мають це усвідомлювати, а не вдавати, що не бачать такого ставлення стратегічних партнерів. До речі, саму Україну протягом двох годин згадали буквально кілька разів, і то коротко, у контексті того, що Києву, мовляв, немає чого боятися – контракт підписано, транзит через Україну триває. Схоже, німецьке керівництво вважає, що цілком виконало свої зобов’язання перед Україною, пообіцявши потурбуватися про її інтереси. 

ДИПЛОМАТІЯ ЧИ КОНТРСАНКЦІЇ

З позицією уряду та парламенту, а також бізнесу – все зрозуміло. Питання в тому, як Німеччина реагуватиме не на словах, а на ділі.

Шредер, як уже сказано, наполягає на контрсанкціях. Причому не німецьких, а закликає згуртуватися весь Євросоюз.

Але з таким підходом погоджуються якраз далеко не всі. І навіть не більшість. Обережні німці (це стосується не тільки питання газогону) не хочуть нікого дратувати й з усіма жити мирно.

«Ми скептично ставимося до ідеї контрсанкцій, оскільки це ще більше закручує санкційну спіраль... Ми вважаємо, що не всі дипломатичні засоби ще використано», – заявив керівний директор Східного комітету німецької економіки Махаель Гармс. Він закликав парламентаріїв активніше долучитися до переговорів з американськими колегами. Стосовно фірм, які можуть «несправедливо постраждати», Гармс вважає за можливе запровадити в ЄС механізм захисту європейських компаній. Бізнесмени, інтереси яких представляє Гармс, сподіваються на якесь «пакетне рішення».

Очільник Торгово-промислової палати Німеччини Фольцер Треєр погоджується з колегою: посилення торговельних конфліктів було б не в інтересах німецьких компаній, контрсанкції з екстериторіальною дією – недоцільні. Представник більш широкого, ніж Східний комітет, кола підприємців констатував, що нинішній інструментарій ЄС не містить жодних ефективних засобів, які б захищали німецькі компанії від екстериторіальних санкцій.

Своє бачення, здебільшого співзвучне з вищезгаданим, висловили запрошені керівники економічних і аналітичних інститутів, торгово-промислової палати, різних фондів. Вони намагаються зробити так, щоб пом’якшити удар по німецьких фірмах загалом.

Але Шредер єдиний захищав власні кровні інтереси.

«Дивно було запрошувати Шредера, адже зрозуміло, що він і захищав свої інтереси, адже представляє залучене в проєкті підприємство й не може мати об’єктивного погляду на ситуацію. Усі експерти представляли бачення та оцінки своїх інституцій, але те, щоб за столом сидів представник зацікавленої сторони – це щось особливе», – каже Клаудія Мюллер. А в дописі в своєму Твіттері зауважує: «Це було зрозуміло: Шредер каже, що Nord Stream-2, а тому і Газпром – ніколи не мали причин скаржитися на брак підтримки з боку уряду Німеччини»...

Так воно і є. Уряд ФРН робить усе, аби відстояти та довести до кінця проєкт, який зустрічає опір у низки країн ЄС. Питання в тому, чи зможе Німеччина зараз згуртувати всіх навколо цієї ідеї («Не можна допустити, щоб нашою економічною та енергетичною політикою керували зі США»). Адже є ті, хто чудово розуміють, що на зароблені на поставленому в Німеччину газі гроші Кремль продовжуватиме вести агресивну політику й війни.     

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото автора

Перше фото: АА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-