Лубінець: 93% перевірених укриттів мають недоліки
Про це він повідомив під час презентації аналітичного звіту «Стан та функціональність укриттів в Україні», передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
"993 із 1 066 перевірених об'єктів — тобто 93% — мали недоліки. Лише 80 укриттів не отримали жодних зауважень", — зазначив Лубінець.
Він розповів, що під час сьогоднішньої чергової атаки Росії українка бігла з дітьми до укриття, але їй не вдалося врятуватися.
"Після таких ночей особливо гостро розумієш: укриття — це не формальність. А те, що має бути доступним і реально захищати", - наголосив уповноважений.
Моніторинг стану та функціональності укриттів в Україні, що відбувався у третьому та четвертому кварталах 2025 року, охопив всі підконтрольні території України й був покликаний зафіксувати недоліки та стимулювати їх усунення через надання рекомендацій балансоутримувачам і відстеження їх виконання.
Згідно зі звітом, найкращий стан укриттів зафіксовано у спорудах подвійного призначення, зокрема у станціях метрополітену, де існує відповідальний балансоутримувач і постійний персонал, що забезпечує регулярний контроль та підтримку функціонування укриттів.
"Водночас найгірший стан спостерігається у найпростіших укриттях, таких як підвали житлових будинків, які перебувають під управлінням ОСББ або приватних керуючих компаній. Ці об’єкти практично не мають ресурсного забезпечення, не отримують фінансової підтримки та часто залишаються без належного контролю", — йдеться у висновку уповноваженого.
Окрім цього, у звіті зауважують, що сховища та протирадіаційні укриття, що є основою фонду захисних споруд цивільного захисту і мали б найкраще відповідати нормативним вимогам, отримали значну кількість рекомендацій щодо поліпшення доступності для маломобільних груп населення, забезпечення наявності аптечок, навігації, засобів пожежогасіння та приведення приміщень до належного технічного стану.
"Найбільш критичною проблемою в усіх об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту залишається доступність для осіб з інвалідністю та МГН (маломобільні групи населення - ред.), що є одночасно найпоширенішим і найменш вирішуваним викликом у сфері функціонування публічно доступних захисних споруд цивільного захисту", — підкремлюється у звіті.
Більшість укриттів, які були обстежені Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, не відповідають вимогам чинного законодавства, а також не обладнані для маломобільних груп наседення.
Представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Тетяна Городенська на брифінгу розповіла, що секретаріат регулярно займається моніторингом додержання прав людини, зокрема під час евакуації.
За словами Городенської, тисячі українців, які евакуюються з прифронтових територій, щодня проходять транзитні центри, найбільший з яких у Павлограді.
"Там немає елементарного укриття. Єдине укриття - бетонна споруда ДСНС. Тобто людям немає де сховатися", - зазначила вона.
Представниця Офісу омбудсмана підкреслила, що у чинному законодавстві регламентується, що найпростіше укриття має бути розміщено за 300 метрів від багатоповерхівки, "проте на сьогодні ми маємо відсутність таких укриттів, тому люди використовують так зване правило двох стін, аби вберегти себе".
"На початок 2026 року в Україні нараховується понад 60 000 укриттів та об’єктів цивільного захисту. З них 40-30 тисяч – це найпростіші укриття, які, на жаль, недоступні для маломобільних груп населення. Більшість цих укриттів не забезпечені базовими засобами для перебування: там немає води, аптечок та інших необхідних ресурсів. Тому я дуже сподіваюся, що рекомендації, зазначені у вашому звіті щодо функціонування укриттів, не залишаться лише на папері, а знайдуть своє відображення у державних політиках", - додала Городенська.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість постраждалих внаслідок російської масованої атаки 2 червня зросла до 81 людини, шестеро загиблих.
У Дніпрі завершилась пошуково-рятувальна операція у житловому кварталі. Ракетна атака забрала життя 16 людей, ще 42 - поранені.
