В Україні немає єдиних ресурсів про стан повітря та радіаційний фон - екоактивістка

В Україні немає єдиних ресурсів про стан повітря та радіаційний фон - екоактивістка

Укрінформ
Надання доступу до екологічної інформації є одним з викликів, які стоять перед Україною.

Як передає Укрінформ, про це заявила екологічна активістка, одна з засновників першого в Україні екологічного бота SaveEcoBot Ірина Черниш.

"Для того, щоб почати вирішувати проблему, спочатку потрібно її виміряти. Доступ до екологічної інформації є однією з вимог різних міжнародних документів, до яких долучилася і Україна. Доступ громадян до екологічної інформації є одним з викликів, які стоять перед Україною. Це необхідно для того, щоб люди могли реалізовувати свої екологічні можливості, які передбачені українським і європейським екологічним законодавством", - наголосила Черниш.

За її словами на сьогоднішній день в Україні десятки органів влади, наділених правом видавати дозволи на викиди, поводження з відходами, а також - дозвільних реєстрів, в незрозумілих форматах і не представлених онлайн.

Читайте також: Зміни клімату можуть спричинити «кліматичний апартеїд» - експерт

"Найбільш затребувана інформація у громадськості - це доступ до інформації про стан довкілля, зокрема - про стан атмосферного повітря. Навіть фахівці в Україні мають доступ до такої інформації тільки за місяць після її збору, а то й за півроку. Ця інформація, на жаль, не становить для громадян ніякої цінності, оскільки вона не є актуальною. Крім того, в Україні немає єдиних ресурсів про стан атмосферного повітря, радіаційного фону. Зокрема, дані про стан атмосферного повітря містять понад півтора десятка джерел. Більше ніж дев'ять джерел - про стан радіаційного фону тощо. Точно так само не існує єдиного ресурсу, який би показував дані про стан пожеж в Україні", - наголосила екоактивіст.

За словами Черниш, навіть фахівцям важко оперувати такими даними, не кажучи про пересічних громадян.

"З дозвільними реєстрами сьогодні дуже важко працювати, вони не всі є в онлайні, вони в незрозумілому форматі. Тому доводиться агрегувати великі обсяги даних. На сьогоднішній день багато центральних органів виконавчої влади і місцевої влади видають дозволи на викиди в атмосферне повітря, на поводження з відходами, на скиди у водні об'єкти тощо. Для того, щоб в них розібратися, це дуже складно, якщо людина не причетна до цього процесу", - зазначила Черниш.

Також, за її словами, дуже велика проблема полягає в тому, що наразі немає моніторингу викидів підприємствами, а дозвільні документи підприємств не зібрані і не видаються жодним дозвільним органом.

Читайте також: В Україні 60% населення розуміють виклики від зміни клімату - експерт

"Ніхто, крім підприємств, не знає, скільки насправді викидів, забруднюючих речовин вилітає з труб", - наголосила вона.

При цьому екоактивіст зазначила, що це не тільки екологічна, а й фінансова проблема.

"Це проблема наповнення бюджету. Тому що від кількості викидів, кількості забруднюючих речовин платяться податки. Дуже часто ми стикаємося з ситуацією, коли такі податки платяться на рівні, задекларованому сім років тому, при отриманні дозволу на викиди. Але ми розуміємо, що це неможливо", - заявила активістка.

Читайте також: За 14 років в Україні розглянули менше сотні справ проти забруднювачів повітря - екоактивістка

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі і Полтаві. Українські вчені дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-