Чорнобильська земля: годувальниця чи кладовище стронцію?

Чорнобильська земля: годувальниця чи кладовище стронцію?

Укрінформ
Чи безпечно обробляти ґрунти, забруднені Чорнобильською аварією, і чи є причина їх не обробляти

У Народицькій громаді, яка найбільше на Житомирщині постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виявили незаконний обробіток забруднених земель та взяли проби ґрунту, аби з’ясувати, чи безпечна для людей і довкілля така діяльність.

У 2015 році всі населені пункти Народицької громади об’єдналися в територіальну громаду. Нині там проживає близько 9,5 тис. людей. Великих підприємств громада не має, а головний її ресурс, як і одна з ключових проблем, – це земля.

Значна частина народицьких земель уражені радіонуклідами, тому обробляти їх не можна. Утім люди давно вирощують на них городину та споживають її. Взялися за посів сільгоспкультур і місцеві фермери, що викликало занепокоєння в екологів.

Місцева влада апелює до того, що повноцінний радіологічний моніторинг на теренах Народицької громади проводився давно і нині невідомо, наскільки загрозливим є рівень радіонуклідів та чи можна вже обробляти землі з радіацією. Громада має наповнювати місцевий бюджет, тому селищна рада продовжує договори оренди із сільгоспвиробниками, які засівають чорнобильські поля. Прокуратура кілька років поспіль оскаржує це в судах, які скасовують такі договори.

Укрінформ неодноразово писав про проблеми Народицької громади і земельне питання, яке зависло в повітрі. Чи мають шанс уражені радіонуклідами землі приносити урожай аграріям та прибутки місцевому бюджету, дізнавалася кореспондент агентства.

БЛИЗЬКО 5 ТИС. ГА РАДІОАКТИВНИХ ЗЕМЕЛЬ ОБРОБЛЯЮТЬ АГРАРІЇ

У Народицьку громаду журналісти минулого тижня приїхали разом із фахівцями Державної екологічної інспекції, які дізналися про незаконний обробіток радіоактивних земель.

Народицька громада – це частина житомирського Полісся. По обидва боки дороги розляглися густі ліси й мальовничі пейзажі. У багатьох населених пунктах, повз які проїжджаємо, життя ніби зупинилося. Радіація зробила їх пустками, де від колишніх хат залишилися лише руїни, а обійстя поросли кущами й деревами, серед яких важко розгледіти залишки парканів чи стін. Подекуди досі квітнуть помаранчеві лілії, якими селяни колись прикрашали свої двори, а об скло автомобіля б’ються гілки зі стиглою малиною.

Дорогою трапляються знаки, які попереджують, що збір ягід, грибів та лікарських рослин заборонений. Та видно, що подекуди люди несуть з лісу чорниці, сезон яких зараз у розпалі – хтось їх продає на трасі, інші здають заготівельникам.

Як зазначив т.в.о. начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський, у регіональний підрозділ Держекоінспекції надійшла скарга про обробіток радіоактивно забруднених земель. Вказаний факт підтвердили й результати супутникової зйомки.

«На території Житомирської області під заборону обробітку внаслідок ураження радіонуклідами підпадають 33 тис. га земель, з них близько 60% припадає на Народицьку громаду, 12% – на Овруцьку та частину Олевської, 15% – на Гладковицьку. Основні забруднення цезієм і стронцієм зосереджені на землях Народицької територіальної громади», – пояснив Медведовський.

За його словами, наразі Держекоінспекція Поліського округу перевіряє документи, на підставі яких дозволили обробляти забруднені землі.

Приїжджаємо на поле за селом Базар, де на майже 150 га росте соняшник. Відстань звідси до зони відчуження становить 64 км. Займатися рослинництвом на цій ділянці не можна.

Андрій Мальований
Андрій Мальований

Поки фахівці лабораторій готуються взяти проби ґрунту, голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований розповідає, що ділянка сформована у державному земельному кадастрі, й це видно на публічній кадастровій карті. Вона віднесена до земель запасу, але її форма власності не визначена.

«За нашими оперативними даними, близько 5 тис. га радіоактивно забруднених земель на території кількох громад Житомирщини використовуються для товарного сільськогосподарського виробництва, що прямо суперечить законодавству України. У зв’язку з цим розпочато перевірку, адже питання ризиків для здоров’я населення та довкілля є для нас пріоритетним. З часу, що минув після чорнобильської катастрофи, потрібно актуалізувати дані, тому що є певні парадокси. Землі, де ми знаходимося, згідно з картографічними матеріалами, віднесені до забруднених, а ті, що через дорогу – ні. На якихось територіях облдержродючістю (державним регіональним проєктно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, – ред.) проведені дослідження, згідно з якими вони можуть оброблятися, а за певними ділянками – надані негативні висновки. Наше завдання – не допустити в майбутньому порушення закону. Використання земель і ведення товарного сільськогосподарського виробництва – це і робочі місця, й надходження в громаду, але в пріоритеті має бути безпека населення», – наголосив Мальований.

Фахівці Державного спеціалізованого центру «Екоцентр» та Держекоінспекції Поліського округу взяли проби ґрунту на полях, які обробляються в Народицькій громаді та, за попередніми даними, є радіоактивно забрудненими. Під час лабораторних досліджень з’ясують вміст рівня цезію та стронцію.

«Ми аналізуватимемо не тільки результати лабораторного дослідження, а й ті документи та рішення, які приймалися відповідними посадовими особами. За результатами перевірки Державна екологічна інспекція спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження проведуть комплексні дослідження для ухвалення подальших управлінських рішень. Якщо будуть ознаки порушення, матеріали передадуть до правоохоронних органів для надання правової кваліфікації. Можливо, буде необхідно виносити це питання навіть на розгляд Кабінету міністрів», – додав голова Держекоінспекції.

НЕПРОСТЕ ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ

Голова Народицької громади Лідія Бученко називає землі, до яких є питання в екологів, “спірними” й акцентує, що саме від них залежать надходження до місцевого бюджету.

Лідія Бученко
Лідія Бученко

«Близько 10 тис. га території нашої громади – це землі радіаційного контролю. Багато ділянок вже заліснені, тому спочатку треба провести інвентаризацію земель. У Народицькій громаді працюють сільгоспвиробники, які мають змогу і бажання обробляти більше землі, ніж ми можемо їм запропонувати. Землі, передані нам державою у комунальну власність, ми надали в оренду через аукціон, від чого громада отримала значні доходи. З усієї анонсованої площі понад 15 тис. га нам передали лише 2174 га. З приводу тих земельних ділянок, щодо яких надійшла скарга, неправильно говорити, що вони обробляються незаконно, бо є документи, в яких визначений орендар, що їх обробляє, і він сплачує в бюджет громади кошти. Бюджет отримує від них більш як 5 млн грн у рік із 49 млн грн власних доходів, а для нашої громади це значна сума», – зауважує голова громади.

Бученко пояснює, що перед тим, як укладати договір оренди, Інститут охорони ґрунтів видав на замовлення орендарів довідку, що земельні ділянки можуть бути використані для сільськогосподарського виробництва. Фермери вирощують там соняшник, ріпак, кукурудзу, пшеницю. А от куди далі йде продукція, невідомо.

На зустріч із головою Держекоінспекції приїхали і представники двох громад, які також мають проблеми із радіоактивно забрудненими землями.

За словами Гладковицького сільського голови Миколи Буховця, на території його громади цього року самовільно захопили близько 50 га радіоактивних земель та засіяли їх кукурудзою, з приводу чого звернуться до правоохоронних органів. Голова громади нарікає, що бюджет громади зараз недоотримує коштів від ведення лісового господарства, адже в другій зоні (зона безумовного обов’язкового відселення – ред.) дозволені лише санітарні рубки.

«На території Овруцької громади є землі, що не забруднені, але не визначений їхній власник. Власники померли, спадкоємців немає, а ми укладаємо договори на їх оренду. Їх теж можна скасувати через прокуратуру. Проблема і в тому, що людина, проживаючи на забрудненій території, не має права оформити ні свого будинку, ні земельної ділянки, а це порушення права власності», – додає заступник Овруцького міського голови Володимир Гришковець.

Лідія Бученко вважає, що врегулювати болюче для її громади земельне питання можна лише на рівні держави:

«Держава має один раз виділити кошти, провести це обстеження, визначити, де є так звані фонові землі, а вони точково трапляються, вилучити їх і законсервувати, а всі інші, які відповідають нормам, передати громаді й надати право ними розпоряджатися. Тому що не може бути законсервовано стільки земель, які досконало не обстежені. Я вважаю, що неправильно користуватися матеріалами за 1986 рік чи 1990-ті роки про те, що вони радіаційно забруднені».

ПОНІВЕЧЕНИЙ ВОГНЕМ ЗАПОВІДНИЙ ЛІС

Завідувач сектору природокористування і реабілітації Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Володимир Ландін наголошує, що з 1986 року минув один період напіврозпаду цезію (триває 30 років) та стронцію (28 років), а відтак уражена радіацією територія може бути придатною для сільгоспобробітку.

Натомість головний науковий співробітник відділу рослинництва, первинного та елітного насінництва Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук, професор Петро Надточій акцентує, що при веденні сільського господарства на забруднених радіацією територіях треба знати особливості кожної культури.

«У зерні кукурудзи цезію-137 може бути у 60 разів менше, ніж у зерні люпину жовтого. Озимі зернові накопичують радіонуклідів у 1,5-2 рази менше, аніж ярі. Якщо умовно побудувати ланцюжок із зернових і зернобобових від найменш до найбільш схильних до накопичення радіонуклідів, то він буде приблизно таким: кукурудза на зерно, просо, ячмінь, озима пшениця, жито, овес, гречка, горох, люпин. Серед кормових культур: кукурудза на силос, стоколос безостий, тимофіївка лучна, конюшина, соняшник, вика, люпин жовтий, люпин вузьколистий. З овочевих культур – у незначних кількостях накопичують радіоактивний цезій цибуля, баклажани, перець солодкий, гарбузи, дещо більше – огірки, томати, часник, кабачки, морква, петрушка. Багато його збирається в редисці, кропі, білокачанній капусті. Найбільш забрудненими є щавель, капуста кольрабі, столовий буряк», – зазначає науковець.

Ще одна проблема Народицької громади – це минулорічні лісові пожежі, від яких досі оговтується природний заповідник «Древлянський». У квітні 2020 року вогонь охопив 3020 га його території.

Журналістам показали ділянку заповідного лісу, що постраждав від вогняної стихії. Високі сосни так і стоять з обгорілими стовбурами. Працівники заповідника закликають уважно дивитися під ноги, аби не понівечити маленьких сосонок, що хаотично проростають із землі.

Як пояснив директор Народицького спецлісгоспу Руслан Антонюк, пошкоджені дерева на території заповідника прибирати заборонено, тим паче що в окремих кварталах лісу радіація перевищує допустимі норми. Тож нині там лише створюють мінералізовані смуги для запобігання пожежам і сподіваються, що понівечені дерева будуть органічним добривом для молодих, які пробиваються із самосівів.

За словами Андрія Мальованого, причиною минулорічних масштабних лісових пожеж на Житомирщині були сплановані підпали.

«З огляду на результати супутникової зйомки, є досить прозорі ознаки, що причиною минулорічних квітневих пожеж на Житомирщині й на півночі України були цілеспрямовані підпали. Не можу сказати, для чого це було зроблено. Це не тільки моя думка, вона базується на моніторингу космічного агентства (Державного космічного агентства – ред.), правоохоронних органів», – зазначив Мальований.

Наразі всі очікують результатів лабораторних досліджень ґрунту з полів Народицької громади і відповіді на питання, чи знизилася активність радіонуклідів та коли ті землі позбудуться тавра небезпеки через радіацію.

Ірина Чириця, Житомир – Народичі
Фото Євгена Любімова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-