У шести тергромадах Донеччини влітку можуть пройти перші вибори

У шести тергромадах Донеччини влітку можуть пройти перші вибори

Децентралізація
Укрінформ
Цьогоріч реформа децентралізації на Донеччині може активізуватись як за рахунок приєднання сільських громад до міст обласного значення, так і з огляду на те, що в шести юридично створених ОТГ області влітку можуть пройти перші вибори, які було відкладено через безпекову ситуацію.

Про те, як просуватиметься децентралізації на Донеччині, якими будуть пріоритети реформи у цьому році, говорили учасники круглого столу «Перспективи реформи децентралізації у 2019 році в Донецькій області», організуваного і проведеного у Краматорську Донецьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

“У 2019 році процес децентралізації в регіоні може активізуватись. У тому числі, шляхом приєднання сільських громад до міст обласного значення – Маріуполя, Вугледара, Дружківки, Бахмута, а також підвищення ініціативності мешканців і органів місцевого самоврядування південних районів Донецької області – Мангушського, Нікольського та Великоновосілківського, які втрачають час не отримуючи переваг, які надає реформа для розвитку територій”, - сказав під час обговорення в ході круглого столу директор Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування Артем Вівдич.

Донецький ЦРМС запросив до розмови представників Донецької облдержадміністрації, об’єднаних громад, а також експертів із впровадження реформи місцевого самоврядування та децентралізації.

«Шість юридично створених ОТГ у Донецькій області чекають на проведення перших виборів. Одна з причин через яку вони не оголошуються – неможливість забезпечити належну безпеку громадян та уникнути терористичної загрози під час проведення перших місцевих виборів. З цих підстав ЦВК вирішено відтермінувати проведення там виборів до стабілізації ситуації. Проте президентські вибори мають показати, чи можливо проводити голосування в цих громадах. Якщо так, то ми закликаємо громади звертатись до ДонОДА та Центрвиборчкому з проханням оголосити перші вибори вже влітку цього року», – розповів директор Донецького ЦРМС Артем Вівдич, додавши, що ні в якому випадку не має бути так, що через питання безпеки всі інші життєво важливі проблеми стають не на часі. Адже всі мешканці регіону, які прагнуть створили об’єднану громаду, повинні отримати доступ до позитивних змін і розвитку.

Він також повідомив, що протягом 2015-2018 років у Донецькій області було створено 16 об’єднаних територіальних громад з 45, визначених Перспективним планом. Десять із них вже повноцінно функціонують після проведення перших виборів. На прямі міжбюджетні відносини з державою перейшла наймолодша, Олександрівська селищна ОТГ, вибори в якій відбулись навесні 2018 року. Відомо, що наразі загалом в Україні створено 876 ОТГ, це 68,2% від перспективних планів, затверджених Кабміном.

Начальник управління з впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА Олександр Агулов нагадав присутнім, що прем’єр-міністр України Володимир Гройсман презентував урядове бачення другої фази реформи. Донеччина залучилася до нового пілотного проекту щодо моделювання адміністративно-територіального поділу, який впроваджується Українською асоціацією районних та обласних рад і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Агулов зазначив, що одним із можливих варіантів Донецька ОДА вважає адміністративно-територіальний поділ відповідно до створених госпітальних округів. На території області їх планується шість.

Одним із найбільших позитивів процесу децентралізації експерти вважають надання ОТГ освітньої та медичної субвенції з державного бюджету, що дає можливість громадам самостійно приймати рішення стосовно фінансування освітніх і медичних закладів (у тих частинах, які їм необхідні). Заступник директора департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Володимир Колесник повідомив, що в регіоні завершено формування 14 центрів екстреної медичної допомоги, наразі розвивається мережа їх диспетчеризації.

У первинній ланці відкрито 15 нових амбулаторій та 5 фельдшерських пунктів, на вторинному рівні – 9 кабінетів комп’ютерної томографії, а також спеціалізовані відділення у Краматорському онкологічному диспансері та Маріупольській лікарні швидкої допомоги. Окремою ланкою розвитку є медичне забезпечення захисників України – у Слов’янську планується створення кризового центру реабілітації учасників АТО та їх сімей. Також, планується створення обласної дитячої лікарні – у Слов’янську, нейро-судинного центру – у Дружківці. У Краматорську 2019 році відбудеться запуск у повному обсязі центру кардіохірургії з можливістю проводити операції на відкритому серці. Протягом трьох найближчих років буде реалізований амбітній проект – будівництво обласної лікарні у Краматорську. Серед болючих проблем, на думку Володимира Колесника, - забезпечення ФАПів.

Що стосується освітньої реформи, то вона, як зазначила начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти департаменту освіти Донецької ОДА Ірина Вовк, розпочалася та продовжуватиметься до 2030 року. У Донецькій області сформовані освітні осередки навколо опорних шкіл. Всього буде 31 опорний заклад, 5 із яких планується відкрити вже у 2019 році. Ірина Вовк нагадала, що розбудовується система дистанційно-екстернатної форми навчання – її забезпечують вже 10 навчальних закладів. Зростає кількість освітніх центрів «Донбас-Україна».

Читайте також: У Чернівцях обговорили, як поліетнічність зробити перевагою громади

Надзвичайно важливо те, що сьогодні освітніми можливостями можуть скористатися і мешканці непідконтрольних територій, і ті громадяни, які проживають уздовж лінії зіткнення. Це дозволяє абітурієнтам з тимчасово непідконтрольних територій вступати до українських вишів. Учасники «круглого столу» під час обговорення піднімали гострі питання, які потребують консолідованого вирішення на обласному та загальноукраїнському рівнях.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Донецький ЦРМС

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-