У Чернівцях обговорили, як поліетнічність зробити перевагою громади
Про це вони говорили під час семінару в рамках проекту «Управління різноманіттям з метою стійкого соціально-економічного розвитку органів місцевого самоврядування в контексті процесу децентралізації в Україні», який реалізовується Європейським центром з питань меншин (ЄЦПМ, м. Фленсбург, Німеччина) та Програмою «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей проект націлений на допомогу та підтримку тих громад, які працюють з національними меншинами. Наша область в цьому плані є показовою, тут утворено найбільше поліетнічних ОТГ. Із 33 громад, які вже створені на Буковині, 12 ОТГ мають у своєму складі національні меншини. Є громади, де українська община є більшістю, а румунська або молдавська перебуває у меншості. Є і навпаки, громади, де сіл з румуномовним населенням більше, а українське населення перебуває у статусі, так би мовити, нацменшин саме в цих громадах. Таким чином, досвід нашої області є дуже корисним для представників Закарпатської та Одеської областей, де процес об’єднання громад з поліетнічним складом населення проходить набагато повільніше, ніж у нас», - розповів радник з питань децентралізації Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Тарас Прокоп.
За словами спеціалістів, громади з різним етнічним складом населення, які вже об’єдналися і які ще роздумують про об’єднання, повинні використовувати таку свою особливість для залучення інвестицій та розвитку громад.
«Дуже цікавим досвідом поділилися представники землі Шлезвіг-Гольштайн – це німецько-данський прикордонний регіон, в якому проживає дуже багато етнічних німців та данців. У такому етнічному складі ця земля розвивається уже майже сто років. Вони навчилися не лише мирно співіснувати, а й використовують своє таке географічне й етнічне становище для зміцнення та розвитку своєї громади", – зазначила провідний аналітик ЄЦПМ Зора Попова.
Вона наголосила, що на цій території є школи як з німецькою мовою навчання, так і з данською мовою. Їхні мешканці працюють і в Німеччині, і в Данії. А, наприклад, коли у 2011 році німецький уряд вирішив скоротити на 20% фінансування шкіл з данською мовою навчання, то проти цього рішення виступили як етнічні німці, так і данці. Хвиля протестів змусила уряд скасувати своє рішення. Усе тому, що багато німців віддають своїх дітей навчатись у школи з данською мовою навчання. Бо вони зрозуміли, що знання двох мов робить їх більш конкурентними на ринку праці, додала Попова.
Погоджується з нею і експерт з питань освіти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Сергій Дятленко. «На жаль, поки ми бачимо, що громади з нацменшинами, особливо у Закарпатській та Одеській областях, цього не розуміють. Те, що їхні діти матимуть можливість знати, крім своєї рідної, ще й державну мову, а в багатьох школах ще й англійську або якусь іншу іноземну, зробить їхніх дітей лише розумнішими і більш конкурентними у здобутті вищої освіти та подальшому працевлаштуванні. Наприклад, директор Мамалигівської школи Чернівецької області розповідав, що одні його випускники вступили у вузи Києва, інші поїхали вчитися у Кишинів, а деякі продовжили навчання в Англії. Ось це і є перевага таких поліетнічних громад», – сказав Дятленко.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Віталій Олійник
