Снайпер ЗСУ «Литовець» з роду Дудаєвих. Він травив анекдоти, коли втратив ногу
Він мріяв бути військовим завжди – каже, що це у нього в крові. Воює за Україну з 2016 року, пліч-о-пліч з іншими чеченцями. В тому числі й проти “кадирівців”, які, за його словами, здали Ічкерію. Знайомтесь, снайпер ЗСУ із позивним “Литовець”.
У новому матеріалі проєкту “Український Свідок” – снайпер ЗСУ із позивним “Литовець”. Його батько чеченець, однак живе в Україні. Як зізнається сам військовий, він належить до роду Дудаєвих. “Литовець” воює з 2016 року. В інтерв’ю він розповів про свої секрети маскування, рекорди у стрільбі, ставлення до «кадирівців» та про втрату ноги під час боїв за Андріївку.
“У роботі снайпера є важкі цілі, коли ти не рухаєшся багато годин поспіль, – розповідає “Литовець”. – Одного разу я лежав 7 годин. Але є бійці, що витримують і довше. Перед завданням ми не їмо та не п’ємо. Існує міф, ніби ми одягаємо підгузки – так от, це неправда”. Іноді пролежиш багато годин… і не влучиш у ціль. Це неабияк засмучує. “Спочатку ти довго збираєшся, приходиш на позицію, чекаєш і спостерігаєш, – каже боєць. – Бачиш ціль, стріляєш – і не влучаєш. Тоді з’являється азарт: якщо я не попадаю, то буду стріляти з однієї позиції і двічі, й тричі”.
Військовий розповідає, що зараз на фронті FPV замінюють снайперів. “Дрони виконують більше роботи, – каже “Литовець”. – Особливо в полях, де все падає та вибухає. Але снайпери лишаються ефективними у міських умовах”.
“Під час боїв за Андріївку “Литовець” утратив ногу – наступив на міну, йдучи на допомогу іншому батальйону. “Коли це сталося, я сказав: “Прощавай, нога”, – розповідає він. – Весь час був у свідомості. Коли мене евакуйовували, я розповідав анекдоти. Зараз чекаю на протез. Коли отримаю його, то продовжу службу снайпером. Ходити багном у посадках вже не буду, щоб не загубити протез, але в міських боях я ще покажу, хто сильніший”.
“Литовець” вважає, що наразі батьківщина його батька має мало шансів розпочати боротьбу проти путінського режиму. “Якщо Україна дасть відсіч та вижене ворога, то й в Ічкерії щось може вийти, – каже він. – Ми завжди готові їм допомогти. Я точно готовий”.
