Оборонна виставка та форум Future Forces у Празі показали, якими будуть сили майбутнього, принаймні в середньостроковій перспективі: це безпілотники, роботизовані платформи, а також засоби повітряного ураження. Хоча зразків традиційних озброєнь і техніки також вистачало.

Українські зброярі привезли на Future Forces не лише нові технології, а й досвід війни, який дедалі більше цікавить європейську оборонну індустрію. Наша присутність на виставці стала однією з найрепрезентативніших – заявлено 27 компаній. Більше було лише в господарів (232), а також США (31) і Великої Британії (28). На виставці побувала кореспондентка Укрінформу.

Серед вітчизняних експонентів були, зокрема, добре відомі компанії. Наприклад, FirePoint представила моделі дронів і ракети FP-5, у яких уже понад десять офіційно підтверджених уражень заводів і арсеналів ГРАУ на території Росії; FP-7, яку було вперше застосовано на полі бою не так давно; а також перспективну ракету FP-9, що перебуває на кінцевій стадії розроблення та прем’єру якої очікують до кінця року.

До речі, модель ракети, а також символічного рожевого фламінго (плюшевого) подарували президентові Чеської Республіки (і генералові НАТО у відставці) Петру Павелу, який відвідав стенд компанії та жваво цікавився напрацюваннями.

ВЗАЄМОВИГІДНІ ПАРТНЕРСТВА ТА ПЕРЕШКОДИ НА ЧЕСЬКОМУ НАПРЯМКУ

Чеський лідер ознайомився також із наземним роботизованим комплексом TerMIT 2.0 компанії Tencore. Ця гусенична платформа може виконувати логістичні, інженерні та бойові завдання. Важливий принцип її конструкції – модульність: певні компоненти можна замінювати залежно від потреб конкретної місії. Такий підхід спрощує технічне обслуговування, ремонт і відновлення машин, зокрема в польових умовах. Компанія також розвиває евакуаційні рішення. Як розповіла керівниця відділу розвитку бізнесу Tencore Анна Повстемська, до осені 2026 року платформи вже виконали понад 100 успішних місій з евакуації військовослужбовців із району бойових дій.

Слід зауважити, що платформу було представлено на стенді чеського партнера – Cyber Drone Solutions, розробника, виробника та інтегратора безпілотних платформ, який пропонує рішення для безпілотних літальних апаратів і систем протидії їм (C-UAS) у сферах оборони, безпеки, захисту критичної інфраструктури та екстреної допомоги. Ця відома компанія бачить великі перспективи у співпраці, зокрема у формі спільного виробництва, адже знання, які здобули українці в умовах сучасної війни, – особлива перевага таких спільних проєктів.

Також на стенді відомої чеської компанії LPP були представлені розробки одного з провідних українських виробників засобів РЕБ і протидії безпілотникам – UNWAVE: від засобів захисту особового складу (як-от компактний «Малюк») до засобів захисту великих об’єктів («Шатро»).

Сама чеська LPP уже певний час постачає українським військовим безпілотники літакового типу (fixed-wing), які є повністю автономними й дають змогу здійснювати операції deep-strike навіть у зонах потужної роботи ворожого РЕБ. «Вони є повністю автономними і дають українським підрозділам можливість, а також порівняльну перевагу здійснювати операції глибокого ураження в умовах сильного електромагнітного поля. Мова не лише про дрони: йдеться про загальну концепцію та бойові сценарії – надання можливості завдавати глибоких ударів навіть в умовах, коли немає сигналу супутникової навігації», – сказала представниця компанії.

Якщо деякі українські компанії вже мають партнерів у Чехії, то інші прагнуть їх знайти, адже це можливість масштабуватися та виходити на зовнішні ринки навіть за значних обмежень експорту озброєння.

TAF Industries, наприклад, створила спільне підприємство в Німеччині, розвиває співпрацю з фінським партнером і підписала меморандум про взаєморозуміння з канадською компанією. У Празі відбулися зустрічі з чеською стороною, зокрема з представниками Міноборони ЧР. Зацікавленість у співпраці є, попри публічні заяви керівництва (глава відомства змушений дотримуватися, назвемо так, своєрідної лінії політичної партії, до квоти якої належить міністерство).

Утім, налагодженню взаємовигідної кооперації заважають не лише політично вмотивована риторика, а й цілком реальні регуляторні перешкоди: немає формалізованої рамки для таких проєктів, подібної до ініціатив Drone Deal або Build with Ukraine, на яких ґрунтується співпраця з деякими іншими партнерами, каже в розмові з авторкою CEO компанії Володимир Зіновський.

АКСЕЛЕРАТОРИ ПІДТРИМКИ

Про механізми на кшталт Drone Deal і Build with Ukraine говорить і генеральний директор IRON Cluster Володимир Чернюк. Він визнає: оскільки немає міжурядової рамки між Україною та Чехією, це ускладнює запуск таких проєктів. Однак він бачить потенціал для співпраці з потужною чеською оборонною промисловістю.

«Поки що це досить складно, але є велике бажання. У Чехії сильна оборонна промисловість, тобто B2B-бажання існує. Але з регуляторною базою значно складніше. Тому ми очікуємо активнішого руху. Я впевнений, що наше РНБО буде не проти підписати Drone Deal із Чехією і запустити цей процес», – каже Чернюк.

IRON Cluster, що позиціонує себе як бізнес-асоціація, де виробники компонентів шукають клієнтів, стартапи – інвесторів, а виробники кінцевих продуктів – партнерів для спільних підприємств, організував на виставці стенд, на якому представлені відразу п’ять компаній і стартапів, а також полк безпілотних систем «Рейд» (для військових основна мета участі – фандрейзинг, але важливий і їхній досвід, адже складно говорити про війну в Україні без військових).

Уперше серед учасників стенда українського кластера – французька Alta Ares.

«Гадаю, серед французьких оборонних стартапів ми – єдині, хто має настільки вагому присутність в Україні: у нашому київському офісі на постійній основі працює 30 осіб. Ми почали розробляти програмне забезпечення, щоб задовольнити конкретні потреби українських операторів дронів», – розповідає керівник зі стратегічних операцій та взаємодії компанії П’єр Маречко.

В Україні компанія відома завдяки PixelLock – модулю кінцевого наведення, який вона інтегрувала в різні типи безпілотників. Зокрема, в один із найефективніших засобів для перехоплення цілей, який українці ласкаво назвали «Пісюн». Компанія активно працює над рішеннями для протидії новим повітряним загрозам, приміром, новим типам дронів «Шахед». Її інженери регулярно зустрічаються з кінцевими користувачами свого продукту в Україні, а генеральний директор відвідує Україну щонайменше раз на місяць, щоб особисто побачити, як працюють ці підрозділи.

«Отримання досвіду безпосередньо в Україні є критично важливим, адже в оборонній сфері тепер популярний такий вислів: “Якщо ви працюєте в оборонці, але вас немає в Україні – значить, ви не в оборонці”. Нам потрібно випробовувати наші продукти в реальних бойових умовах. Проте Україна для нас – це не просто полігон. Навіть коли війна закінчиться, ми залишимося й продовжимо працювати звідси. Тепер перед нами – місія: не лише допомогти Україні захистити свою землю та людей, а й захистити Європу», – каже Маречко. Він додає, що ключовий виклик – наростити виробництво. І це проблема не лише України, а й усієї Європи, адже наш спільний ворог – Росія – збільшує обсяги.

Ще одна ініціатива, яка допомагає українським розробникам знаходити інвесторів, виробничих партнерів і замовників і працювала на виставці, була Brave Inventors. Ця платформа пропонує іншу модель підтримки українських розробників. Створена наприкінці 2022 року на базі українського благодійного фонду. Вона об’єднує понад 120 «резидентів», які мають майже 250 рішень – як технологічні розробки, зокрема системи з елементами штучного інтелекту, так і практичні вироби, необхідні військовим. Платформа працює за принципом акселератора та посередника між виробниками й тими, хто потребує їхньої продукції.

«Наша ключова відмінність полягає в тому, що ми співпрацюємо з виробниками на некомерційній основі. Виробники не платять членських внесків, у нас немає комісії від їхніх угод. Наша мета – просто допомогти їм», – пояснює представниця Brave Inventors.

За спостереженнями представників акселератора, іноземні партнери дедалі більше цікавляться не тільки готовим виробом, а й тим, з яких компонентів він складається, наскільки надійними є ланцюги постачання та чи можна інтегрувати окремі українські технології у продукцію європейських виробників. Тобто їх цікавить уся екосистема. Це створює можливості не лише для продажу готових систем, а й для постачання компонентів та окремих модулів.

НЕ ТІЛЬКИ БЕЗПІЛОТНИМИ СИСТЕМАМИ

Збройні системи, які нищать ворога, надзвичайно важливі, але не варто недооцінювати тих, хто виробляє те, що рятує життя наших захисників.

Наприклад, турнікети компанії SICH, які вона виробляє з 2014 року. Це унікальний український засіб нового покоління для зупинення кровотеч, розроблений з урахуванням досвіду війни, який дивує іноземних фахівців. Представники компанії стверджують, що «жоден турнікет у світі не має таких властивостей», адже цей можна накласти на тонку кінцівку (можна зупинити кровотечу навіть на лапі собаки); до того ж він має металеву конструкцію і може витримати екстремальні навантаження. За час своєї діяльності компанія SICH виготовила та поставила силам оборони та іншим замовникам понад 2,5 мільйона турнікетів.

«Тепер виробникам українських товарів дуже довіряють», – кажуть представники компанії.

А продукція ТОВ «НВК “ТЕРМОСХОВ”» – антитепловізійне маскування – завдяки системам зниження теплової та інфрачервоної помітності підвищує безпеку під час виконання завдань безпосередньо на фронті.

На жаль, приділити увагу кожній із майже 30 вітчизняних компаній ми тут не зможемо, але всі вони демонстрували розробки, які привертали увагу. Прага стала майданчиком, де українські компанії мали можливість показати, що вони здатні не лише відповідати на виклики війни, а й долучатися до формування нової європейської оборонної промисловості.

Окрім того, у межах форуму відбулися десятки конференцій, серед яких одна була прямо пов’язана з Україною, а точніше, стосувалася досвіду нашої держави в організації та гарантуванні цивільної безпеки в умовах воєнного часу.

Друга за рахунком конференція «Майбутнє цивільної безпеки» (Future of Civil Security – FCS) зібрала понад 70 делегатів – представників регіонів (Херсонщини, Черкащини, Одещини, Чернігівщини), сектору безпеки України (ДСНС, Нацполіції), органів місцевого самоврядування, які постраждали внаслідок дій російського агресора і в кризових ситуаціях організовували евакуацію населення та наукових установ у безпечні райони. Учасники розповідали, як долають виклики воєнного часу та як вдалося налагодити ланцюги ухвалення рішень.

Цей досвід є безцінним для того, щоб країни, перед якими не стоять (поки що) такі виклики, могли підготуватися краще, а не шукати рішення «у процесі», як це змушена робити Україна. Із сумом констатую, що представники цих країн не продемонстрували ажіотажу та були присутні на сесіях дводенної конференції у невеликій кількості. Хочеться сподіватися, що за лаштунками міжнародних заходів усе ж відбуваються контакти, які нині корисні і для наших партнерів.

Виступ на конференції єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса принаймні показує, що на рівні Брюсселя питанню приділяють належну увагу й бачать в Україні надійного та цінного партнера. За словами єврокомісара, Україна має унікальний досвід захисту цивільного населення під час війни, якого поки що немає в європейських країн. До того ж європейці, наголосив він, повинні якнайшвидше повністю інтегрувати українські бойові спроможності в систему оборонних спроможностей Європи. «У нас немає часу, щоб зволікати», – зазначив Кубілюс.

Теми, на яких наголосили учасникам заходів Future Forces, для України не є суто теоретичними. Повномасштабна війна змусила вітчизняних виробників (і тих, хто ухвалює рішення) працювати в умовах, коли ідеї потрібно швидко випробовувати, змінювати й адаптувати до ситуації як на фронті, так подекуди і в тилу. Цей досвід формує особливу цінність українських технологій для партнерів, що модернізують власні оборонні спроможності.

Бажаємо нашим партнерам, щоб для них український досвід, здобутий кров’ю, залишився саме теоретичним.

Ольга Танасійчук, Прага

Фото: Ольга Танасійчук