Потураєв розповів про можливі зміни у підтримці релігійних організацій після війни
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, відповідаючи на запитання журналіста Укрінформу під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні».
«Дослідження демонструє ще одну очевидну річ: Православна церква в Україні, так само як і Українська греко-католицька церква, є надзвичайно важливою складовою української ідентичності. Люди можуть не надто часто відвідувати храм, але сам факт існування незалежної української церкви має для них велике значення. І я зараз говорю не лише про Православну церкву України, а й про УГКЦ. Це важливий елемент національної самоідентифікації та національної ідентичності», - зазначив він.
За його словами, парламентський комітет не втрачає зв’язок з українськими церквами, відкритий до пропозицій і має «кілька цікавих напрацювань, які поки що відклали через війну».
Потураєв розповів, що у парламенті є ідея, яка вже давно обговорювалася, проте предметна дискусія щодо неї відкладена до настання перемоги та миру. Йдеться про можливість для громадян України спрямовувати певний відсоток своїх податків на підтримку тих релігійних організацій, які вони вважають за потрібне підтримувати.
«Як політик і як громадянин я переконаний, що Україна рано чи пізно має запровадити механізм, який дозволить громадянам безпосередньо підтримувати свої церкви через податкову систему. Це широко поширена і цілком цивілізована європейська практика. Можливо, це буде модель, подібна до румунської, яка особисто мені здається цікавою та ефективною. Можливо, ми використаємо інший європейський досвід», - зауважив голова парламентського комітету.
Він пояснив, що йдеться про те, щоб особа могла не лише робити пожертви, а й «фактично одним кліком спрямовувати певний відсоток своїх податків на підтримку тих релігійних організацій, які вона вважає за потрібне підтримувати». Ідеться не лише про православні церкви, а про всі українські релігійні спільноти.
Парламентарій переконаний, що така модель допомагає вирішити низку важливих питань, про які більшість українців, на жаль, майже не замислюється. Зокрема, це питання соціального та пенсійного забезпечення священнослужителів.
«Для мене це питання не стільки релігії, скільки громадянських прав. Я не розумію, чому в Україні досі існує система, за якої люди, які не лише допомагають вірянам у духовному житті, а й щодня виконують величезну гуманітарну та соціальну роботу, фактично позбавлені тих механізмів соціального захисту, які мають інші громадяни. Звичайно, зараз пріоритетом для всіх є підтримка оборони держави. Але після завершення війни це питання обов’язково має бути вирішене», - заявив Потураєв.
Водночас він відзначив, що депутати мають напрацювання законодавчої ініціативи, яку свого часу обговорювали з главами УГКЦ Блаженнішим Святославом та ПЦУ Блаженнішим Епіфанієм, «але з початком повномасштабного вторгнення довелося відкласти цю роботу».
«Я серйозно розглядав би можливість розвитку моделей державно-церковного партнерства. Звісно, церква в Україні відокремлена від держави. Україна є світською державою, і я повністю підтримую ці принципи. Водночас у багатьох сферах держава і церкви вже сьогодні виступають партнерами. Це стосується гуманітарної діяльності, соціальної підтримки, допомоги переселенцям, капеланського служіння та багатьох інших напрямів. Можливо, для того щоб зробити таку співпрацю більш ефективною, варто було б законодавчо врегулювати окремі механізми державно-церковного партнерства. Певні напрацювання в цьому напрямку вже існують, хоча вони ще потребують доопрацювання», - розповів він.
Потураєв висловив сподівання, що український парламент повернеться до обговорення відповідних ініціатив після завершення війни.
Як повідомляв Укрінформ, понад 10 тисяч релігійних організацій в Україні отримали статус об’єктів критичної інфраструктури, а близько 6,5 тисячі священнослужителів — право на бронювання від мобілізації.
