Більшість українців підтримує розрив зв'язків з російською церквою та санкції проти її керівництва

Про це повідомив CEO Rating Group Олексій Антипович під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулась в Укрінформі.

За словами Антиповича, це одне з перших великих досліджень з цієї тематики.

«Ми опитали 2000 респондентів по Україні методом телефонного опитування у період з 4-9 травня цього року. Тобто дані надзвичайно свіжі», - зазначив він.

За його словами, результати дослідження засвідчують чіткий запит у суспільства на українізацію церкви: 70% респондентів переконані, що мовою богослужінь має бути українська, і лише 24% підтримують традиційну для окремих конфесій мову.

Щодо взаємодії релігії та влади 50% опитаних вважають, що церква має бути повністю відокремлена від держави, а 45% виступають за активну співпрацю держави з релігійними організаціями.

Суспільне сприйняття поточного статусу Української православної церкви (митрополит Онуфрій), за словами дослідників, залишається фрагментованим: 24% опитаних ідентифікують її як самостійну українську церкву, 21% респондентів вважають її церквою Московського патріархату, ще 11% вказують на підпорядкування Вселенському Патріарху.

Перехід церков до Православної церкви України підтримують 40% опитаних, 43% ставляться до цього байдуже, 9% відкрито не підтримують цей процес.

Експерт зазначив, що дослідники також проаналізували вплив війни на віру. Опитування засвідчило, що релігійні погляди більшості українців (56%) не змінилися через повномасштабне вторгнення РФ. Про посилення віри заявили 18% опитаних, а 8% громадян змінили свою конфесійну приналежність після 24 лютого 2022 року.

Водночас питання національної безпеки є консолідуючим, попри дискусії щодо ступеня співпраці: з тим, що держава зобов'язана регулювати діяльність релігійних організацій, якщо ті загрожують суверенітету чи порушують закон, згодні 79% респондентів (57% цілком і 22% скоріше).

При цьому 62% опитаних тією чи іншою мірою підтримують законодавчу заборону організацій, пов'язаних із Росією.

Згідно з дослідженням, російська агресія радикально вплинула на ставлення українців до інституційних зв'язків із російським православ'ям. Абсолютна більшість опитаних — 80% (72% цілком і 8% скоріше) — підтримують ідею розриву зв'язків УПЦ з Російською православною церквою, не згодні з цим 12%.

Повну заборону діяльності УПЦ через її зв'язки з російською церквою підтримують 57% респондентів (41% цілком, 16% — скоріше підтримують). Проти заборони виступають 23% громадян, у 14% байдуже ставлення до цього.

Запровадження санкцій безпосередньо щодо митрополита Онуфрія через його зв'язки з РПЦ підтримують 67% (з них 49% підтримують цілком, 18% — скоріше), не підтримують 15%.

За словами експерта, переважна більшість респондентів — 88% — заявила, що ні вони, ні їхні близькі не зазнавали жодних утисків через релігійні переконання. Лише 5% повідомили про особистий досвід утисків, а ще 7% вказали, що з цим стикалися їхні близькі.

При цьому 68% опитаних вважають рівень свободи віросповідання в країні високим (24% — дуже високим, 44% — скоріше високим). Цей показник залишається стабільно високим в усіх регіонах та вікових групах, за винятком прихильників УПЦ, серед яких незадоволення є дещо помітнішим, зауважив експерт.

За даними дослідження, більшість громадян України ідентифікують себе як православні, проте структура цієї приналежності має свої особливості. Найбільше респондентів (26%) назвали себе «просто православними», без прив'язки до конкретної конфесії. До ПЦУ себе відносять 22% опитаних. Окремо 16% визначили себе як «віруючі без конфесії», 11% назвалися атеїстами, 10% є прихильниками УПЦ МП, а 7% — УГКЦ.

Українці демонструють високу довіру до людей інших конфесій (61% довіряють проти 31% недовіри) та іншої національності (54% довіри). Найнижчий рівень довіри - до носіїв інших політичних поглядів: лише 31% довіряють їм, тоді як 60% висловлюють недовіру.

У рейтингу довіри до очільників конфесій спостерігається чітке розмежування між українськими і іноземними релігійними діячами з одного боку та представниками Московського патріархату — з іншого. Результати показали: 

• Митрополит Єпіфаній, предстоятель Православної Церкви України – 47% довіри, середня оцінка 3,0 з 4;
• Архієпископ Святослав, глава Української Греко-Католицької Церкви – також 3,0, 27% довіри, але 62% не знають його взагалі;
• Вселенський Патріарх Варфоломій має середню оцінку 2,8; Більшість – 59% – теж не знають його;
• Папа Римський Лев XIV — 2,6. Довіряють 41%, але не довіряють 27%;
• очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій – 2,3. Не довіряють 28%, ще 38% не знають його;
• Абсолютним аутсайдером є російський патріарх Кирил, якому не довіряють 78% українців, його середній бал становить 1,1.

Відносини між вірянами різних церков у своїй місцевості 74% респондентів характеризують як спокійні або дружні. Водночас, оцінюючи ситуацію в масштабах усієї країни, 44% вбачають напруженість чи конфліктність.

Під час опитування досліджувалось і ставлення українців до дати святкування Різдва. Згідно з результатами, 51% українців святкують Різдво виключно 25 грудня, 21% опитаних відзначають його двічі (і 25 грудня, і 7 січня). Прихильниками старої традиції (лише 7 січня) залишаються 18% респондентів.

За даними опитування, створення у 2018 році Православної церкви України 60% українців оцінюють позитивно (38% — цілком, 22% — скоріше позитивно).

Як повідомляв Укрінформ, до Православної церкви України перейшли релігійні громади сіл Чернявка та Городківка Житомирської області, які раніше підпорядковувалися УПЦ МП.