Журналісти закликали міжнародну спільноту посилити підтримку прифронтової преси в Україні
Як повідомляє Національна спілка журналістів України, про це йдеться у спільній резолюції учасників форуму, передає Укрінформ.
Форум 21 квітня організували Національна спілка журналістів України та Асоціація видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU). За його підсумками — понад 150 представників медіа, експертів та організацій — схвалили спільну резолюцію. Документ закликає міжнародну спільноту визнати локальні медіа прифронтових регіонів частиною критичної інформаційної інфраструктури та посилити їх системну підтримку.
Головна теза документа — у зонах збройного конфлікту доступ до достовірної інформації стає життєво необхідним, а локальна журналістика виконує функцію критичної інформаційної інфраструктури. Саме місцеві журналісти часто залишаються єдиними, хто здатен інформувати громади завдяки довірі аудиторії та глибокому розумінню контексту. Водночас саме ці редакції є найбільш вразливими до закриття без стабільної підтримки.
Учасники форуму наголосили: короткострокове фінансування не забезпечує стійкості редакцій — необхідні довгострокові інституційні рішення.
Резолюція фіксує системний характер атак Росії проти журналістів та медіаінфраструктури. За даними «Репортерів без кордонів» (RSF), від початку повномасштабного вторгнення постраждало понад 175 медіапрофесіоналів; організація також подала скаргу до Міжнародного кримінального суду щодо переслідування журналістів як злочину проти людяності. За даними НСЖУ, щонайменше 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.
Окремо документ звертає увагу на нові виклики, пов’язані з масштабним застосуванням безпілотників, зокрема FPV-дронів. Це радикально змінило умови роботи журналістів і призвело до різкого зростання витрат на безпеку: захисне спорядження, детектори дронів, автономне енергозабезпечення стали базовими потребами редакцій. В умовах ударів по інфраструктурі друковані газети часто залишаються єдиним стабільним каналом інформації для прифронтових громад.
Учасники форуму звернулися до Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської комісії та Європейського парламенту, а також двосторонніх партнерів із закликом посилити підтримку локальних медіа прифронтових регіонів і зробити це пріоритетом міжнародного порядку денного.
Серед пріоритетних напрямів підтримки, визначених у резолюції:
- фінансова підтримка — розширення доступу до гнучких механізмів, що дозволяють покривати операційні витрати редакцій. Учасники окремо відзначили ефективність партнерства між TU та НСЖУ, яке для частини прифронтових редакцій є критичною умовою виживання;
- технічна підтримка — забезпечення редакцій джерелами енергії, засобами зв’язку, захисним спорядженням і технологіями виявлення дронів;
- безпека журналістів — підтримка програм безпеки, які реалізують українські професійні організації;
- інституційна підтримка мережі — забезпечення сталості роботи Центрів журналістської солідарності НСЖУ;
- звільнення журналістів — посилення міжнародних зусиль для звільнення українських журналістів із російського полону.
У довгостроковій перспективі резолюція наголошує на потребі визнати локальні медіа частиною критичної інфраструктури України, яка потребує системної державної та міжнародної підтримки. Документ також передбачає інвестиції у відновлення та модернізацію медіаінфраструктури як складову післявоєнної відбудови та розвиток довгострокових партнерств між українськими та міжнародними медіаорганізаціями.
«Підтримка медіа прифронтових регіонів є необхідною умовою стійкості України та безпеки Європи. Забезпечення ресурсів і безпеки для журналістів має бути інтегроване в міжнародні політики підтримки», — йдеться у заключній частині резолюції.
Документ спирається на принципи свободи слова та права громадян на достовірну інформацію, позиції Міжнародної та Європейської федерацій журналістів щодо безпеки журналістів, практичний досвід ініціативи Ukrainian Media Fund Nordic, що об’єднує партнерів зі Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії, а також на результати дослідження НСЖУ «Інформаційні потреби мешканців прифронтових територій» (2025).
Як повідомляв Укрінформ, Росія з початку повномасштабного вторгнення в Україну щонайменше 72 рази атакувала редакції медіа, внаслідок чого вони були або пошкоджені, або повністю зруйновані.
Фото: Г. Черненко/НСЖУ
