Венеційська комісія розгляне питання про

Венеційська комісія розгляне питання про "мовний закон"

Оновлено
Укрінформ
Венеційська комісія розгляне питання функціонування державної мови в Україні.
Про це власному кореспонденту Укрінформу повідомили у Раді Європи.

"Згідно із листом від 22 травня 2019 року, голова моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи вніс свою думку до Венеційської комісії щодо закону про забезпечення функціонування української мови як державної", - зазначили у Раді Європи.

Як повідомлялося, Верховна Рада 25 квітня ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів.

Однак народні депутати від “Опозиційного блоку” зареєстрували у Верховній Раді проекти постанови про скасування закону про мову.

14 травня парламент відхилив ці проекти постанов, які блокували підписання закону, після чого Голова ВР Андрій Парубій відразу підписав закон.

Того ж дня закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" направили на підпис Президенту, який підписав його 15 травня.

Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто назвав неприйнятним ухвалений 25 квітня Верховною Радою закон про мову.

Відповідно до закону володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Водночас іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони муситимуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор має забезпечити переклад такого виступу державною мовою.

Документом також визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Проте у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-