Томос: між двома Синодами Вселенської церкви

Томос: між двома Синодами Вселенської церкви

2713
Ukrinform
Огляд основних подій церковного життя, що відбулися після жовтневого Синоду Константинополя

Здається, що останні метри на шляху української автокефалії вже не є аж такими напруженими та драматичними.

З одного боку, гумор став захисною реакцією для нас усіх у цій релігійній війні, яку влаштувала всьому православному світу Росія. З іншого – українська церква, яку взяла за руку Вселенська патріархія, в ці дні відчуває пряму, непряму та приховану підтримку чи не всього світу. Виглядає, що між кремлівським патріархом – співвласником усього російського ресурсу й впливу, та шматком землі Нового Риму, що просякнений вірою й кров’ю мучеників, які помирали за віру, помісні церкви вибрали останню. Пройдемося по основних подіях, які відбулися після жовтневого Синоду Константинополя.

У Росії, яка лякає Україну війною, Кантемирівською дивізією та буквально що на колінах благає всю українську паству Московського патріархату «пролити кров» за право поминати патріарха Кирила, здається вже закінчилися лояльні Кремлю православні, бо підключили головного муфтія Росії, який сказав, що автокефалія України суперечить очікуванням людей та Божественному задуму…

Тепер, очевидно, слід чекати реакції головного шамана РФ.

Не будемо детально зупинятися на тій низці заборонних та каральних заходів, які вигадала Моспатріархія, заборонивши своїм вірянам причащатися в храмах Константинополя, бувати на Афоні, брати участь у літургіях у відомих храмах Російської архієпископії, які належать Константинополю. Один з наших колег дотепно назвав цю ізоляцію «православним чучхе». 

Зупинимося на реакції Константинополя. Архієпископія православних російських церков у Західній Європі, яка є екзархатом Вселенського патріархату, в своєму комюніке зазначила, що Вселенський патріархат не переривав спілкування з Московським патріархатом.

 «Сповіщаємо вас про те, що наша Архієпископія-Екзархат, що знаходиться в юрисдикції Вселенського патріархату, перебуває в повному спілкуванні з усією Православною церквою. Також сповіщаємо вас про те, що Вселенський патріархат не переривав спілкування з Московським патріархатом і продовжує його поминати в порядку, установленому в диптиху», – вказано в документі.

Також у комюніке вказується, що всі православні віруючі можуть брати повну участь у літургійному житті й церковних таїнствах.

Що це значить? А те, що Константинополь через свої російські парафії у Західній Європі сказав росіянами: ми залишаємо двері відчиненими. Ви можете повернутися, і ми будемо раді, якщо ви повернетеся. Ви перериваєте спілкування з нами, запитує Вселенська церква? Шкода. Але ми з вами не перериваємо цього спілкування.

Йдемо далі… Цими днями надійшла несподівана гарна новина від Ієрусалимського патріархату. Нагадаємо, що російські паломники, чартерні рейси приватних фондів РФ, які щороку привозили вірян (серед них були й олігархи) на Святу землю, були серйозним фінансовим потоком для цієї давньої Церкви. Також за останні місяці тут побував голова церковного МЗСу РФ митрополит Іларіон Алфєєв. Тож, ми не побачили нічого дивного у новині, наприклад, від середини вересня, де Єрусалимський патріарх закликав вірян УПЦ МП довіряти митрополиту Онуфрію (його історична місія – бути скромним послушником патріарха Кирила). Але буквально вчора патріарх Єрусалимський Феофіл III звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з листом щодо допомоги його церкві, тим самим давши чітко зрозуміти, яку сторону займає церква Єрусалиму в подіях у православному світі.

патріарх Єрусалимський Феофіл III
Патріарх Єрусалимський Феофіл III

Лист від Феофіла Варфоломію передав екзарх Єрусалимського Патріархату в Константинополі, архієпископ Анфидонский Нектарій, повідомляє грецький сайт Orthodoxia.info.

"Пройшли ті часи, коли патріархи Сходу змушені були через труднощі подорожувати по всіх кінцях світу для того, щоб просити допомогу для своїх церков і таким чином були змушені бути поступливими", – цитує сайт екзарха Єрусалимського Патріархату.

Зазначається, що таким чином Вселенський патріарх Варфоломій і патріарх Єрусалимський Феофіл III дали "урок історії" молодим церквам.

У листі, зокрема, церква Єрусалиму попросила від Вселенського патріархату Святого Миро для його потреб – вищої сполучної ланки між православними церквами.

І, звісно, родзинкою на торті стало оприлюднення грецьким сайтом Ортодоксія листа 300-річної давнини, який Єрусалимський патріарх написав московському патріарху, коли той розпочав анексію Української церкви. Детально Укрінформ писав про ці події.

Ми писали про незаконне, без кворуму, обрання нового митрополита, який через чотири місяці присягнув Москві. У цьому листі давній патріарх фактично осмикує «новодєл РПЦ», який потягнув руки до чужої (мається на увазі Константинопольської) єпархії.

А в Україні триває підготовка до об’єднавчого Собору. І прикметною є така подія.

Синод Української православної церкви Київського патріархату затвердив повну та скорочену форми титулу свого предстоятеля. Змінивши титул, Синод УПЦ КП фактично натякнув, який устрій матиме майбутня церква і показав, що заради визнання та церковної єдності церква готова йти на поступки.

"У зв’язку зі змінами, які відбуваються в Українській православній церкві, беручи до уваги історичну традицію, практику помісних православних церков та інші істотні обставини, запровадити для предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату повну і скорочені форми титулу", – йдеться у повідомленні синоду.

Зокрема, повний титул має наступну форму: "Святійший і Блаженнійший (ім’я), архієпископ і митрополит Києва – матері міст руських, галицький, патріарх всієї Руси-України, Свято-Успенських Києво-Печерської та Почаївської лавр священноархімандрит".

Скорочений титул має наступну форму: "Святійший (ім’я), патріарх київський і всієї Руси-України".

У відносинах з іншими помісними православними церквами допустимою формою є "Блаженнійший архієпископ (ім’я), митрополит Київський і всієї Руси-України" та похідні від нього.

Таким чином, руйнується міф Москви про начебто жадібність до влади патріарха Філарета, який хоче померти в хоч і не визнаній, але патріархії. Події показують, що він готовий жертвувати такими важливими у зовнішньому світі титулами, тільки б лишити своїм дітям визнану церкву. Тож заяви, що він готовий очолити Українську Помісну Православну церкву, якщо йому це довірить Архієрейський собор, звучать цілком доречно. Чекаємо собору.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-