Нестача кормів загрожує масовою загибеллю тварин у заповіднику «Асканія-Нова» на ТОТ Херсонщини - експерт
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці на сторінці заповідника розповів завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Гавриленко.
«Яка ситуація складається нині в «Асканії-Нова»? Дуже посушливі погодні умови з весни до пізньої осені 2025 року не дали розвинутися травостою. У Великому Чапельському поді копитними повністю з’їдена навіть торішня суха трава. На космічних знімках добре видно значні «збої» травостою на великих площах. Дощі, що пройшли наприкінці листопада, викликали певне відростання степових трав, але вони відразу з’їдалися копитними та білолобими гусями, які прилетіли зимувати в регіон заповідника», - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, окупаційна адміністрація спробувала щось накосити на заповідних ділянках «Північна» та «Південна» на протипожежних обкосах і прокосах, але з огляду на надзвичайно низьку врожайність і вдвічі менші обсяги (бо викошування розпочали пізно, а далі стало просто небезпечно косити суху траву) — цього ресурсу вистачить хіба що до кінця січня 2026 року.
За словами експерта, допомога з боку сусідніх господарств, навіть за наявності коштів, скоріш за все неможлива, оскільки посухою охоплений весь окупований південь Херсонської та Запорізької областей, а також північні райони АР Крим. А так звана особлива благодійність меценатів, коли колаборанти на камеру хваляться передачею на користь зоопарку кількох десятків кілограмів овочів і зернопродуктів, не врятує ситуацію.
Отже, констатує український фахівець, варто очікувати надзвичайний зимовий падіж у стадах сайгака, бізона, оленів плямистого і благородного, муфлона, а також у табунах кулана туркменського та коня Пржевальського.
Як наголосив Гавриленко, метеорологічні «гойдалки» нинішньої зими — цілком природне явище. В «Асканії-Нова» перші документально підтверджені метеорологічні спостереження були розпочаті ще в 30-х роках XIX століття Францем Теетцманом. За такий тривалий період отримано багато свідчень як про похолодання, так і про потепління. З 80-х років минулого століття температурний тренд іде вгору, але були зафіксовані й морози до мінус 27,8 °С.
За таких похолодань доводилося максимально мобілізовувати ресурси для збереження тварин, що мешкали в умовах напів волі серед відкритого степового простору. Зважаючи на можливі катаклізми, в установі на зиму створювався резерв концентрованих кормів у 200 тонн та сіна 700–1200 тонн — з розрахунку до травня наступного року. Нерідко цей ресурс переходив у наступний сезон.
Наскільки це було серйозно, певною мірою можуть свідчити кадри, зняті взимку 2014 року, коли дощ на мерзлу землю, що перейшов у мокрий сніг, створив 15-сантиметровий шар фірну, який не могли пробити навіть коні Пржевальського. Довготривала морозна погода створила на водоймах, призначених для водопою та перебування водоплавних птахів, кригу товщиною понад 30 сантиметрів. Тоді було знайдено низку нестандартних рішень, які забезпечили збереження основного поголів’я копитних тварин, що мешкали у Великому Чапельському поді, — досвід, який можна використовувати й надалі в практиці сучасних сафарі-парків помірного поясу. І це стало можливим завдяки передбаченню й підготовці до надзвичайних погодних умов.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня 2023 року окупаційна влада встановила повний контроль над біосферним заповідником "Асканія-Нова". Подальше збереження природоохоронної, науково-дослідної установи міжнародного значення не може бути забезпечене українською адміністрацією та знаходиться під безпосередньою загрозою.
На Херсонщині, за даними Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Херсонської обласної прокуратури, розслідується 20 кримінальних проваджень за фактами знищення або пошкодження природно-заповідного фонду внаслідок війни.
Збитки, яких зазнали об’єкти природно-заповідного фонду Херсонської області через російсько-українську війну, станом на 1 грудня 2025 року, перевищили 431 мільярд гривень.
Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна / Фейсбук
