Злочинна безвідповідальність окупантів: іншої причини потопу в Криму немає

Злочинна безвідповідальність окупантів: іншої причини потопу в Криму немає

Укрінформ
Крим зазнав опадів, як і весь південь України. Але в Керчі та Ялті ці дощі призвели до катастрофи. І при цьому – проблеми дефіциту води зливи не вирішать

Потужний циклон, що обрушився на окупований Крим в кінці минулого тижня, призвів до затоплення низки міст на півострові. Спочатку затопило Керч, потім зливи добралися до Ялти, де наслідки виявилися не менш серйозними: один загиблий і 40 постраждалих, автомобілі, які плавають вулицями, вулиці забиті камінням та будівельним сміттям, знесеним з незаконних звалищ,, будинки без газу, води та електрики – оголошено режим надзвичайної ситуації, в'їзд в місто закрито. Логічно напрошується питання: чому ж вода, якої зазвичай не вистачає Криму, завдала таких збитків, що конкретно призвело до таких наслідків? Як нам повідомили експерти, за сім з гаком років російської окупації на півострові багато чого змінилося.

Не розчищали місцеві річки, але забудовували центр житлом без генпланів і врахування рельєфу

Експредставник президента України в Автономній республіці Крим Борис Бабін у коментарі Укрінформу розповів, що клімат на півострові не настільки істотно змінився за останні десятиріччя, щоб казати про якійсь аномалії. «Умовні посушливі «пятирічки» змінюються більш водними, але й за умов посухи випадання двомісячної норми опадів на півострові не є якимось дивом. Раніше такі негаразди, звісно, приводили до певних комунальних проблем та локальних підтоплень, але нинішня катастрофа у Ялти та колапс у Керчі є суто рукотворними наслідками управлінської, фінансової та загально кримінальної практики окупаційної «влади», – наголосив експерт.

Основні причини нинішнього лиха – зневажливе ставлення до природних водотоків, хижацька забудова півострова під особняки для колонізаторів та інфраструктурні проекти для російської армії, неконтрольоване скидання відходів. «Крим зазнав опадів, як і весь південь України. Але в Керчі та Ялті ці дощі призвели до катастрофи. Пояснення цьому доволі прозаїчне: з 2014 року окупанти не розчищали місцеві річки. Саме у цих двох містах Криму є невеличкі річки, які слугують таким собі аварійним водостоком. Згідно з окупаційним «законодавством» всі річки в Криму загарбані в так звану «федеральну власність». Ось вони, ці чиновники, 7 років їх не чистили, тому все заросло», – каже Бабін.

Друга причина у тому, що коли будували Кримський міст й залізничне сполучення до нього, окупанти зруйнували гідротехнічні споруди на річці в Керчі. «У нормальних умовах це степовий струмочок. У Криму окупанти багато речей вважають безпечним, хоч вони такими не є. І от коли пішли дощі, цей струмочок розлився. Ті греблі, які були знищені одразу, дозволили накопичити хвилю, яка знищила решту гребель, зайшла в центр міста, затопивши його. Це керченська ситуація», – пояснює експредставник президента.

В окупованій Ялті, за його словами, причина потопу у масовій забудові центральної частини міста, яка почалася з 2014 року.

«З початку окупації Ялта шалено забудовується «елітним житлом». І звісно ці споруди зводяться без генерального плану, без будь-яких погоджень чи врахування рельєфу. Це теж акумулює значні об’єми води в центрі міста», – каже Бабін.

На його думку, наслідки потопу для окупованої Ялти будуть значніші, ніж у Керчі. Він може викликати вимивання ґрунтів, а це своєю чергою може спричини значні зсуви ґрунту.

Подібним чином стосовно кримського потопу висловився головний редактор порталу BlackSeaNews, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко: «Подивився відео. Все ясно – колись доводилося займатися аналізом та супроводом чималих та складних будівельних проектів на Південному березі Криму. Мій висновок дуже простий: по-перше, треба було регулярно та ретельно чистити русла річок. по-друге, треба було постійно дбати про стан протизсувних комплексів (це не тільки стінки, а й дренажі, водостоки та інші інженерні конструкції)».

По-третє, каже пан Клименко, треба було постійно та ретельно контролювати стан зливових каналізаційних мереж, по-четверте, – постійно дбати про стан дамб – маленьких, великих, особливо там, де є каскади дамб, по-п’яте, необхідно мати уявлення про кримську гідрогеологію. «Там дуже часто буває, що водовідведення та протизсувні споруди коштують дуже дорого – це ж не прості фундаменти, це іноді дорівнює вартості будівлі, а хто ж з окупантів захоче гроші закопувати...» – розмірковує експерт.

І головне – по-шосте – все це має робитися в комплексі, в такій справі часто один маленький недолік чи декілька забитих труб провокує ланцюгову реакцію, наголошує керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень». «Вода не повинна була заливати Ялтинську набережну, просто за визначенням. Це руки ростуть не з того місця. Ось і все. Чому її затопило? А тому що, знов таки, не чистили річки, ну і… Там звели суцільні бетонні парапети, без жодних розривів, а це серйозне порушення в проектуванні».

Відповідаючи на питання щодо того, які на сьогодні існують варіанти позбутися похідних загроз, Андрій Клименко наголосив, що ситуація в Криму не є чимось унікальним. Зсуви, селеві потоки і так далі – все це буває у багатьох країнах, де є гори, тобто відповідний рельєф. «Як з цим боролися до окупації півострова? Оскільки це досить складна гідрогеологічна структура – її постійно моніторили науковці (складали детальні карти, робили прогнози тощо)», – каже Андрій Клименко.

За його словами, до окупації в Криму працювали відповідні інститути, як державні, так і приватні. «На той час також існувало державне підприємство «Кримське республіканське протизсувне управління», на балансі якого знаходилися фактично всі протизсувні споруди півострова, – каже експерт. – Я не просто так про це згадав, тому що будь-який санаторій, готель, житловий комплекс, який стоїть на узбережжі моря чи деінде – будував водовідведення та протизсувні споруди. А проектував все це не будь-хто, а спеціалізовані організації на основі висновків тих же наукових інститутів».

Простіше кажучи, постійно проводилася спеціалізована експертиза.

«Як я уже згадував у пункті №5, всі ці роботи вкрай недешеві, але все це згодом передавалося на баланс протизсувного підприємства, яке постійно перевіряло технічний стан, виносило за потреби приписи місцевій владі, на кшталт, ось там забилося, ось там хтось викинув сміття, а там – незаконно «врізалися» в мережі… – розповідає пан Клименко. Зрозуміло, що після окупації все це, по суті, зникло. Наразі в Криму немає нічого такого – ні науковців, ні державного підприємства».

Відтак, вкотре наголосив він, окупаційна влада Криму повинна здійснювати належним чином комунально-технічно-господарські процедури, як от чистити каналізацію, ріки, підтримувати в належному стані увесь комплекс протизсувних і водовідвідних споруд. «А все це, на жаль, не робиться», – додав Клименко.

Єдине що наразі зможуть зробити окупанти, доповнює колегу Борис Бабін, – це спробувати терміново розчистити занедбані з 2014 року водотоки, а ось як вони це робитимуть… «Я не думаю що ситуація з надмірними опадами повториться в Криму найближчим часом. Але для півдня півострову характерні сейсмічні ризики та ризики зсувів, після нинішнього розмивання збудованих раніше захисних споруд наслідки від такого лиха будуть вкрай сумними. З цими ризиками окупанти не зможуть зробити практично нічого, адже це потребує циклопічних інвестицій у берегоукріплення та схилоукріплення, – каже експредставник президента в АРК. – Загалом Крим насправді є зоною чисельних різноманітних ризиків для господарської діяльності, від руйнівних землетрусів до Кримської геморагічної гарячки. Все це стає наразі вкрай рельєфним через хронічну недбалість та неумілість окупантів».

Потоп у Криму: наскільки допоможе окупантам вирішити ситуацію з дефіцитом води?

А цікаво: наскільки тепер будуть заповнені кримські водосховища, тобто, чи означає це, що водна проблема Криму на певний час відступає, чи – ні?

Борис Бабін каже, що потоп зняв на 2021 рік «водне питання» для Севастополя та дозволив накопичити воду для Великої Ялти, але там і раніше ситуація була лише помірковано гострою. «По Сімферополю, де у 2020 ситуація була найгірша, через «вмілий водяний менеджмент» росіян, зливи дещо покращили ситуацію, але не стратегічно. Втім, можливо, центральний Крим дійде до зими без масових відключень користувачів», – вважає експерт. І додає, що на ситуацію у Північному та Східному Криму опади вплинули мало, адже там води накопичувати нема де: «Втім, на певний час може покращитися стан грунтових вод, які окупанти хижацьки добувають в артезіанських свердловинах».

Кримська активістка, еколог Марина Литвиненко каже, що водосховища в Криму живляться від поверхневого стоку. І тут важливо, наскільки поверхневий стік наповнить водосховище. «Але в Криму такі гідрологічні особливості, що вода повинна спочатку заповнити карстові порожнечі в вапнякових масивах. Після того як вона там накопичиться, порода почне віддавати зайву воду в струмочки, річки і водоймища», – зазначила еколог.

На її думку, водосховища трохи заповняться, але проблеми все одно залишаться. «Важливо враховувати, що водосховища наповнювалися також з підземних джерел, а підземні водоносні пласти своєю чергою поповнювалися з Північно-Кримського каналу. Це спеціальна система з декількома станціями, і на дні цього каналу була покладена система фільтрації. Та вода, яка текла через канал, поповнювала і підземні водоносні пласти", – пояснила пані Литвиненко.

З огляду на те, що 80% води Крим отримував з Північно-Кримського каналу, то навряд чи водосховища можуть наповнюватися тільки дощами, додає еколог. До того ж, за її словами, вода залила не ті ділянки землі, які є водозбірними районами. «Найбільший водозбірний район – Ай-Петрі. (Але не з боку Ялти, а там, де гірський масив понижується на північ. - Ред.) Також це можуть бути ділянки кримського степу, де вода може просочитися в підземні горизонти. Але зараз залиті вулиці і вода з них піде або в каналізацію, або знайде інший шлях і стече вниз – до моря. Ми не знаємо, скільки ще випаде опадів, але в будь-якому випадку їх буде недостатньо для поповнення водоносних пластів», – стверджує Марина Литвиненко.

Подібним чином висловився також екс-міністр курортів і туризму Криму (до анексії півострова у 2014 році) Олександр Лієв. У коментарі «Настоящему времени» він зазначив, що в 2021-му водосховища природного набору - а це половина водосховищ Криму - наповняться, оскільки вологи досить багато. Мовляв, і зима була сніжна, і зараз дощі йдуть. Але… «Штучні водосховища, які наповнювалися дніпровською водою, вони залишатимуться порожніми. Звичайно ж, ніхто не помре від спраги – це однозначно, – але води для стабільного водопостачання Криму, як і раніше, буде недостатньо, бо без дніпровської води вирішити водну проблему в Криму практично неможливо», – підсумував Олександр Лієв.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-