Хто вони - романтики реформи?

Хто вони - романтики реформи?

Децентралізація
1512
Ukrinform
Перший Всеукраїнський Конгрес старост ОТГ - чудова нагода для обміну досвідом, майданчик для професійного росту нової для самоврядування посади старост.

Захід відбувся у Дніпропетровській області за ініціативи Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування та за сприяння Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, передає кореспондент Укрінформу.

«Старости громад - це неймовірно талановиті люди. Вони романтики децентралізації, завдяки їм створені громади, завдяки їм сьогодні стають успішними колись обездолені села, а тепер - вони з великою впевненістю крокують у майбутнє. Старости – це лідери громад», - говорить директор Дніпропетровського ЦРМС Олена Тертишна.

12 кроків успішного старту

Під час першого дня Конгресу старости якраз і відповіли на запитання: як стати лідером, презентуючи кращі практики своєї роботи. У перший день відбулися дискусійні панелі, діалоги та дебати, присвячені розвитку інституту старост. Зокрема команда Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування презентувала план дій старости – 12 кроків успішного старту.

Як зазначила Олена Тертишна, на Дніпропетровщині запроваджено ті інструменти, яких ще немає в інших регіонах.

«Ми сформували не просто заходи, які має виконати староста, ми спонукали його залучитися до бюджетного процесу, бо потрібно мати бюджет розвитку саме старостинського округу – цього навіть немає в законодавстві», - наголошує директор ЦРМС.

Отже староста насамперед має знайти своє місце в системі самоврядування, визначити правові засади своєї діяльності, сформувати власний план дій. Четвертим кроком має стати опрацювання стратегічного підходу в діяльності старости. Адже стратегічні питання мають складати основний зміст діяльності сільського, селищного, міського голови, інших лідерів громад, депутатів, активістів. Староста має вміти переконати громаду на користь стратегії. Далі слід взяти на озброєння проектний інструментарій, залучитися до бюджетного процесу, поліпшити надання адмінпослуг, налагодити конструктивну співпрацю з громадськістю.

Надзвичайно важливий дев’ятий крок, що спонукає долучити громадян до бюджетної участі та практики партисипативних бюджетів.

Не зайвим буде встановлення корисних та продуктивних зв’язків із сусідами та міжмуніципальне співробітництво.

Після цього можна сміливо говорити, що староста став лідером і братися створювати команду. Дванадцятим кроком старостам пропонується створення унікальності території та її брендування.

За словами експерта Дніпропетровського ЦРМС з децентралізації Ольги Кірєєвої, усі старости регіону вже виконали по 10-ять кроків. «Ми, науковці, не самі вигадуємо кроки, які, начебто, треба зробити старостам, а беремо їх від них самих. Наприклад, два останні кроки з’явилися саме з подачі старост», - додала вона.

«Є унікальні пропозиції. Старости ініціюють не просто залучення коштів у розвиток громади – старости пишуть проекти на міжнародні конкурси. Так Андрій Пінчук, староста Волоського старостинського округу Новоолександрівської громади, маючи найбільшу проблему з водопостачання, зміг за два роки своєї роботи не лише розв’язати цю проблему, а й виграв конкурс DESPRO, і наразі цей проект з величезними міжнародними інвестиціями буде працювати на громаду, бо в центрі громади виявилась та ж сама проблема», - розповіла Олена Тертишна.

Мрійте, мрійте й про обсерваторії

Своїми успішними практиками розвитку місцевого самоврядування на Конгресі поділилися 11 старост.

Ім’я Андрія Пінчука звучало на Конгресі чи не частіше від слова децентралізація. До його старостинського округу щодня приїжджають гості, аби побачити й перейняти досвід. Він - людина розумна, небайдужа, креативна й харизматична. Сам священик, батько-вихователь дитячого будинку сімейного типу, де виховується тринадцять дітей, десять з яких – прийомні.

У Волоському він з’явився 15 років тому, хоча село вважає рідним, бо тут була дача його батьків, й коли вчився у школі, проводив тут багато часу влітку. А коли отримав сан священика, приїхав сюди за призначенням. Та бути лише священиком у Андрія не вийшло – він одразу включився у вирішення гострих проблем села, шукав можливості залучити інвесторів і виграти гранти. Люди попросили стати старостою. На виборах за нього проголосувало майже 91%.

На його думку, в нагоді старості може стати постійне прагнення до навчання. «Тому що саме це призводить до народження нових ідей, нові ідеї запалюють очі, які горять, притягують до себе інших людей, і потім ми вже командою можемо щось робити. Гроші в децентралізації, на мою думку, другорядні, тому що перша мета старости – не зробити дороги, знайти гроші, інвесторів, залатати водогін, а розбудити насамперед громаду, зробити так, щоб громада зажила, люди прокинулися й почали думати про майбутнє, брати відповідальність за своє життя на себе», - говорить староста.

Основними досягненнями його громади є реконструкція системи водопостачання, сміттєва реформа, реконструкція вуличного освітлення, капітальний ремонт школи, створення Центру надання адмінпослуг. На окрузі створено беззбиткове комунальне підприємство з водопостачання і Фонд громади “Борисфен”.

«У нашому окрузі лише 10% населення мали доступ до питної води. А тепер – 95%. Це та перемога, яку нам дала децентралізація, бо води у нас не було ні за радянських часів, ні у попередні роки незалежності. Завдяки цій реформі значна частина податків залишилася у громаді, і тепер люди самі вирішують, що треба робити – водогін, дороги чи ще щось. Я пишаюся тим, що у нас 82% домогосподарств мають договори на вивезення твердих побутових відходів. Ми працюємо над створенням виробничого сільськогосподарського кооперативу, також плануємо зробити ряд кроків для розвитку туризму. Цей день для мене є днем натхнення, що я його отримую від особистого спілкування з колегами, з якими я спілкуюся тільки по телефону. Я також хотів би послухати, як інші старости розв’язують проблеми, що найбільше дошкуляють моєму старостинському округу. Це насамперед розвиток медицини в умовах пасивності населення у тому, що стосується складання договорів з лікарями. Інша проблема, яка підкошує розвиток села, це великий кадровий голод. Наші селяни здебільшого їдуть працювати до обласного центру, а молодь виїжджає за кордон. Мені дуже цікаво, як з цією проблемою дають раду в інших селах», - розповів Андрій Пінчук.

А ще тут гарно мріють. Про будівництво 4-х дитячих будинків сімейного типу, залучення інвестицій та створення екологічних підприємств, будівництво спорткомплексу, стадіону, укладання та друк книги «Волоський часопис». Мріють, наприклад, збудувати навіть дитячу обсерваторію. А, як відомо, сміливі мрії збуваються.

«Наша молодь до Польщі не їде!»

Цікавими власними напрацюваннями поділився староста Глибоцької громади Чернівецької області Володимир Чоботарь.

«Село Червона Діброва, де я староста, розвивається в туристичному напрямку. Ми вирішили зробити брендування своєї території. Створили власний логотип, який наносимо скрізь: на будинки, вказівники вулиць, навіть на пряники. Придумали слоган – «Село в долонях лісу», бо в нас є прекрасні краєвиди. Наші фішки – ліси, лікувальні джерела, історичні маршрути. Туристам цікаво – потік росте. Навіть з’явився перший інвестор, який відкриває в селі кінний клуб з програмою реабілітації дітей з ДЦП», – розказав староста.

Його колега і друг з Волині – староста Хорохоринського старостинського округу Смолигівської сільської ОТГ Анатолій Мельничук теж хвалиться гарними досягненнями: капітально відремонтованою та оснащеною школою, новим садочком «Казка», ремонтом доріг, освітленням.

Територія округу невелика – об’єднує лише дві сільські ради, це шість сіл, в яких проживає до 2 тисяч населення. «Коли ми в 2014 році вирішили об’єднуватись, то тоді говорили, що ця громада створюється не завдяки, а наперекір, - згадує Анатолій Мельничук. – Але сьогодні ми показали, що здатні жити, розвиватися і надавати всі необхідні послуги своїм людям».

За два роки на смолигівській землі виросли виробничі корпуси логістичного центру компанії «Нестле», котрий за площею найбільший в Європі. Складські приміщення побудовані за світовими стандартами й оснащені сучасним обладнанням. Їх потужність – 250 тисяч тонн вантажів на рік.

«Так склалось, що в селі Хорохори ягідні культури вирощують на площі 310 гектарів. Кожна сім’я в середньому вирощує на 2-3 гектарах полуницю, є люди, які її вирощують на 15 гектарах, є й на 15 сотках. У день в Хорохорах збирають до 100 тонн полуниці. Раніше її реалізували на ринках Луцька, Рівного й міста Дубне, а нині всю полуницю в нас забирає Київ. Крім того, ми говорили про бренд, то в нас він теж з’явився завдяки полуниці. Хоч вона за сортом є «Мармелада», перекупники шукають лише «Хорохора». Також 80% всієї волинської капусти вирощується в Хорохорах, тут таки в складах вона зберігається й продається потім на ринках Луцька та Рівного. Що це дає? Якщо говорити про «бюджет участі», то в різних проектах люди можуть додавати від 20 до 50% коштів, тобто в наших людей є гроші», - каже староста.

Розвиватися громаді тут ще є куди: планують створити кооператив з переробки полуниці. Вже в цьому році планують почати будівництво, завдяки польському інвестору, лінії заморожування.

Але основним своїм успіхом Хорохорівський староста вважає те, що в селі немає жодної безробітної людини – йому вдалося залучити іноземного інвестора й організувати людей на переробку. «Якщо чесно, то наші люди в Польщу на заробітки не їдуть», - зізнається Анатолій Мельничук.

Кадри таки вирішують все

Оскільки посада старости нова, для багатьох обраних на цю посаду керівників важливо отримати й нові знання, необхідні в роботі. Керівник Швейцарсько-українського проекту «Підтримка реформи децентралізації влади в Україні DESPRO» Оксана Гарнець розповіла про те, яку інформаційно-освітню допомогу старостам надає проект.

«Після того, як реформа децентралізації влади почала активно реалізовуватися, ми відчули потребу у роботі саме зі старостами. У ситуації, коли не дуже зрозумілі службові обов’язки, а законодавча база є дещо сирою, старости потребують особливої підтримки. Саме тому ми вирішили видавати щоквартальну газету «Радник старости», у якій розміщуємо відповіді на найрозповсюдженіші запитання. Кількість старост в Україні з кожним роком зростає, відтак ростиме і наклад цієї газети. Крім цього, на сайті «Децентралізація» ми започаткували онлайн-форум старост, на якому можна поставити будь-які запитання і отримати відповідь фахового експерта. Спільно з Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при президентові України ми також намагаємося впроваджувати найсучасніші способи навчання. Я маю на увазі онлайн-платформу Кращих практик місцевого самоврядування, на якій зареєстровано понад 12 тисяч фахівців. На ній вже зараз можна реєструватися на новий навчальний курс для старост, третій у спільній роботі проекту DESPRO з експертами. Він враховує досвід попередніх курсів, і є незамінним у розповсюдженні специфічних знань та навичок, яких потребують старости. Ініціаторами цього курсу є Дніпропетровський Центр розвитку місцевого самоврядування, ДРІДУ НАДУ і DESPRO», - сказала Гарнець.

Менеджер Програми Ради Європи «Децентралізація та територіальна консолідація в Україні» Андрій Гук відзначив, що всі міжнародні фахівці визначають, що реформа децентралізації - успішна реформа в Україні, завдяки тим, хто на місцях розвиває свої громади.

«В усій Європі законодавство мало своїм джерелом от такі самі кращі практики. Великобританія, коли у 80-х роках проводили реформування місцевого самоврядування, почала збирати кращі практики, аналізувати та трансформувати законодавство відповідно до тих місцевих практик, які досягли результату», - сказав він.

Андрій Гук нагадав, що Рада Європи спільно з Мінрегіоном з 2012 року започаткувала конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» і закликав старост активно до нього долучатись. Також створювати демократичний, сталий механізм підвищення зацікавленості журналістської спільноти у висвітленні кращих практик місцевого самоврядування.

Ще одним інструментом в роботі старости став Форум старост, модератором якого виступає експерт проекту DESPRO Олександр Врублевський.

Зареєструвавшись на ньому, можна в реальному часі отримувати швидкі відповіді на нагальні питання, що виникають в роботі. Наразі на майданчику зареєстровано близько 230 учасників, обговорюється більше ніж 70 питань за сімома наявними темами.

Як зауважив керівник програми DOBRE в Україні Баррі Рід, картина децентралізації через різний час створення ОТГ в Україні неоднорідна.

«Але прогрес є. І цей прогрес не тільки в тому, що ремонтуються дороги, будуються нові дитсадки, ремонтуються школи, а в тому, що змінюється власне спосіб мислення. Порівнювати, як це відбувалося на початку на Заході й в Україні складно. Я думаю головне тут, щоб відбулася трансформація способу мислення в громадах та того, як вони організують своє життя. Дуже часто сьогодні ще можна побачити, коли ідеї спускаються зверху до низу, а тут дуже важливо культивувати мислення на рівні мешканців, щоб ідеї генерували саме вони. І коли цього вам вдається досягти, то й люди, самі мешканці, беруть більш активну участь у житті громади. Їм подобається жити у своєму селищі або селі, або містечку і вони беруть активну участь у суспільному житті, в тому числі з фінансової точки зору», - сказав Баррі Рід.

Наступного дня гості працювали на виїзді у старостинських округах Дніпропетровщини для обміну досвідом.

Зокрема, про роль старости у розвитку безпеки можна було дізнатися на практичній локації у Слобожанській ОТГ, а про формування громадської думки щодо реалізації проектів – у Новоолександрівській. На локації в Солонянській ОТГ обговорювали місію старости в розвитку освітнього, культурного та спортивного простору громади, а в Петриківській – брендування й розвитку креативних індустрій.

Роботу старостату щодо розвитку інфраструктури округу показували у Придніпровському старостинському окрузі в Червоногригорівській громаді.

По завершенні старости обговорили все побачене й почуте й напрацювали резолюцію Конгресу, за яку й проголосували у приміщенні Дніпропетровської обласної ради.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно з Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Микола Мякшиков / Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-