Кам’яне диво у середмісті Скалата

Кам’яне диво у середмісті Скалата

1616
Ukrinform
Триває тиждень мандрівок замками Тернопільщини

Нагадаємо, ми вже побували у найстарішому місті області – Теребовлі, де піднімались на височезну гору, на якій століттями стоїть легендарний замок, що пережив жорстокі битви. Учора розповіли вам про Збаразький замок. А нині разом із кореспондентом Укрінформу відвідаємо ще одну оригінальну фортифікаційну споруду - замок у Скалаті, що за три десятки кілометрів від Тернополя.

НЕПРИСТУПНА ФОРТЕЦЯ СЕРЕД БОЛІТ І ЗАПЛАВИ

- Окиньте оком навколишню територію. Зауважте, фактично, замок зведено досить незвично – навколо забудова, поруч заплава річки, а он там - були суцільні болота, - розповідає керівник архітектурної майстерні, знаний дослідник архітектурної минувшини Тернопілля Юрій Вербовецький. Розмовляємо з ним на одній із чотирьох збережених веж Скалатського замку, на майже 10-метровій висоті.

– Отож, старі вулиці ніби «відштовхуються» від замку та розходяться вглиб мису, - продовжує архітектор. – Місто тоді мало свою систему укріплень, яка утворювалась кількома рядами оборонних залів та ровів, органічно повторюючи особливості рельєфу та переплітаючись з укріпленнями замку. Штучна водойма з північної сторони та болотиста низовина з південного боку значно підвищували оборонну здатність міста й замку. Все це складало єдиний, неповторний ландшафтний добре захищений комплекс. Ще однією особливістю розміщення замку в структурі середмістя є малопоширене розташування його у складі забудови, яка оточувала основний життєдіяльний міський центр – ринкову площу.

- Щось подібне я бачив у Жовкві Львівської області.

- Дійсно так, аналогічне містобудівне утворення ринкової площі та замку, але більш досконало, застосовано у 1594 році у місті Жовква і в 1558 році у місті Саббіонетта в Італії.

-Тобто, Скалатський замок – «ровесник» згаданих забудов?

- Скажу, що перші відомості про цей замок згадуються у 1630 р., але деякі історики вважають, що замок над ставом у Скалаті існував уже в ХVІ ст., - каже мій співбесідник.

ПУНТОНИ - ЦЕ ВАМ НЕ ПОНТОНИ

За словами Юрія Вербовецького, Скалатський замок належить до типу так званих «ранніх регулярних замків» із системою мурованих башт і високих стін.

- Бачите, звідси, з вежі, добре видно, що в основу структури башт та мурів, закладені правильні геометричні форми. Це, чотирикутне, наближене до квадрата подвір'я, п'ятигранні башти – "пунтони", - розповідає далі Юрій Вербовецький.

- І досі збереглися оборонні елементи – бійниці з допоміжними отворами, в які вставлялись опорні механізми під гармати, призначені для легкої артилерії. Між'ярусне перекриття башт було в основному дерев'яне, для покрівлі застосовувалися давні форми дерев'яного шатрового даху. Оборонні стіни між баштами мають уже прямолінійну конфігурацію, значну висоту 9 – 10 метрів, що сягала до верхнього рівня третього ярусу башт, із верхньою обхідною бойовою галереєю. З галереї у стінах прорізані бійниці вже для поширеної на той час ручної вогнепальної зброї. Така форма замку більш подібна до п'ятикутних замків Поділля, які будувались у більш ранній період – XV-XVI ст. Узагалі, замок у Скалаті - рідкісний зразок оборонного комплексу. До нашого часу дійшли чотири наріжні башти, невисокі фрагменти оборонних стін, що були між ними, залишки фундаментів та стін палацу. Фрагменти колись великої мережі підземних ходів, та незначні натяки на оборонні рови, які були навколо замку, сьогодні знівельовані так, що долішні бойові яруси з мушкетними бійницями трьох башт заховані під товщею ґрунту – розповів Юрій Вербовецький.

УКРІПЛЕНИЙ ОСІДОК ВОЛОДАРІВ: І ЖИТЛО, І ФОРТЕЦЯ

Скалатський замок відігравав роль опорного пункту, який протягом майже трьох століть гарантував мешканцям міста захист та можливість оборонятися під час ворожих нападів. Одночасно, він був магнатською резиденцією, яка в силу свого суспільного статусу відповідала за культурний та економічний розвиток усього міста.

Під час Визвольної війни 1648-1657 р.р. замок зазнав руйнувань. У 1648 р. його в облогу взяли загони Максима Кривоноса і здобули фортецю. Через три роки замком вдруге оволоділи війська Богдана Хмельницького. Значно пошкоджено було твердиню також під час турецько-татарських набігів останньої чверті 17 ст., особливо 1672 року.

Лише наприкінці ХVІІІ ст нова господарка замку, Марія Шиніонова відбудовує його. В цей час будується палацовий комплекс, який примикав безпосередньо до східної оборонної сторони.

З ХVІІІ ст. і до кінця 30-х років ХХ ст. замок використовувався як родовий маєток родини Водзіцьких. Саме вони підтримували споруду в належному стані. За їхні кошти було відреставровано у неоготичному стилі башти та костел замку.

Наступні війни, що прокотилися цією територією, завдали значних руйнувань фортифікацінй споруді у Скалаті, але нині тут триває поступове відтворення цього неповторного замку Західної України.

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ СТАРОГО ЗАМКУ

Справді, в останні роки замок змінився. Реставровано мури, вежі, очищено деякі підземні ходи, відтворено в’їзну браму, підвісний міст. Архітектурна майстерня, яку очолює Юрій Вербовецький, розробила проект реставрації та пристосування замку у Скалаті для туристичних потреб.

- Ми поставили перед собою чітке завдання: розкрити усю велич майже втраченої фортифікаційної споруди – Скалатського середньовічного замку, повернути містечку його історичну «родзинку». Ідея в тому, щоб створити на базі замкових споруд музейно-туристичний багатофункціональний заклад, який міг би повноцінно утримуватись за рахунок туризму.

- Що ж практично пропонується зробити?

- Передусім, проведення комплексного благоустрою прилеглої території та замкового подвір'я, що вже, як ви бачите, зроблено. Далі задумано поглибити оборонні рови і таким чином, відкопати оборонні елементи башт, що покриті тривалий час землею. Це теж уже робиться. На самих оборонних мурах частково облаштовано пішохідні обхідні доріжки для огляду панорами замку та містечка. А замощена твердим покриттям центральна частина подвір'я вже дозволила проводити тут тематичні фестивалі, «лицарські бої», «козацькі стрільби» та інші видовищні заходи. Як і задумувалось, біля південно-західної оборонної стіни підготовлено ділянку, на якій за потреби розміщуватиметься модульна легкозбірна сцена для театралізованих виступів. Проектом передбачено відтворення оборонних стін між баштами. В ідеалі, на існуючих фундаментах передбачаємо відбудову двоповерхового палацу XVII століття, одноповерхових господарських будівель замку.

- А підземні ходи, планується їх подальше розчищення?

- Звичайно, фахівці Національного заповідника «Замки Тернопілля» вже розчищають підземні лабіринти, зокрема ті, що ведуть до долішніх бойових ярусів башт і, особливо, до так званої «водяної», або «колодязної» вежі. Додам, що у західній, пороховій башті вже створено експозицію вогнепальної фортечної зброї XV-XVII ст. У старих пивницях південної вежі створюється експозиція замкової в'язниці з муляжами середньовічних тортур, щось подібне до того, як є зараз у Збаразькому замку. Діє й картинна галерея – каже Юрій Вербовецький.

А ще пан Юрій розповів мені про «Замкову кухню», яку за проектом мають розгорнути тут, і про відтворення інтер'єрів залів, де будуть тесані дерев'яні крісла, а столи та лави доповнять елементами комірного призначення: діжками, скринями, керамікою. Я вже не кажу про страви, приготовлені за давніми рецептами, та про «живу» середньовічну музику, що довершить ауру цілковитого занурення гостей замку в атмосферу середньовічного побуту. А інтер'єри діючої кузні-музею експонуватимуть весь процес ковальської роботи. Виготовлені мистецькі вироби доповнюватимуть експозицію авторської виставки художнього ковальства.

Зрештою, не розкриватиму всі секрети майбутнього перевтілення замку у Скалаті. На заваді може стати невеличка «дрібничка» – фінансове підґрунтя проекту.

Та головне, що початок у такій добрій справі тут уже зроблено. Лишень ніхто не заважав би здійснити задумане. Ні в області, ні всередині країни, ні на її кордонах. Тільки тоді замок у Скалаті та інші тернопільські фортифікаційні споруди, про які ми вже розповіли і розповімо ще у наших наступних мандрівках, постануть у своїй красі, нагадуючи сторінки історії, де були не тільки поразки, але й битви-перемоги. Про них і маємо пам’ятати через віки, відвідуючи давні замки та фортеці, що нині ще збереглися в Україні.

Олег Снітовський Тернопіль

Фото автора


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-