Брюссельський саміт: реверанси та реалії

Брюссельський саміт: реверанси та реалії

Укрінформ
Історична зустріч на найвищому рівні не повинна заспокоювати й заколисувати

Про такі події, як 22-й саміт Україна – ЄС, що відбувся 6  жовтня у Брюсселі, прийнято говорити – «увійде в історію». Як справедливо зазначив під час підсумкової пресконференції президент Євроради Шарль Мішель – зустріч з Україною стала першим «фізичним» самітом за участю країни-партнера від початку коронавірусного локдауну, і вже сам цей факт є знаковим, адже свідчить про те, якого значення надає Євросоюз розвиткові партнерства з Україною.

ВАЖЛИВИЙ ПОЗИТИВ

Головні висновки саміту увійшли до Спільної заяви, що була оприлюднена відразу після зустрічі ЄС – Україна.

Цей документ розставив політичні акценти. Зокрема, Євросоюз підтвердив бажання розвивати взаємовигідні відносини з Україною на основі Угоди про асоціацію та ПВЗВТ (Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС), з повагою до спільних цінностей та фундаментальних прав. Європейська сторона ще раз наголосила на непохитній підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. Нарешті європейці визнали прагнення України до євроінтеграції та привітали її європейський вибір.

Україна, зі свого боку, підтвердила рішучість продовжувати внутрішні реформи, незмінність курсу на європейську інтеграцію, прагнення розвивати політичну асоціацію та економічну інтеграцію з ЄС і готовність брати участь у ключових програмах ЄС – «Зеленій угоді», цифровій трансформації чи боротьбі з кліматичними змінами. Україна представила своє бачення щодо подальшого розвитку та «осучаснення» Угоди про Асоціацію й зустріла підтримку з боку європейських лідерів. 

На двосторонньому рівні сторони погодили позиції навколо важливих домовленостей, зокрема у сфері цифрового розвитку, повітряного сполучення, у торгівлі та в зусиллях із наближення до так званого «промислового безвізу» між Україною та ЄС, який має ширше відкрити європейські ринки для української продукції. Для обох сторін важливими стали питання енергетичної безпеки, зокрема інтеграції європейського та українського ринків газу й електроенергії.

Сторони обговорили актуальні питання зовнішньої політики та регіональної безпеки, у яких для України особливо важливою залишається стала політика ЄС щодо невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя, продовження секторальних санкцій проти Росії та обмежувальних заходів проти окремих її посадовців за погрози або спроби підірвати суверенітет і територіальну цілісність України.

Очевидно, що українській делегації та особисто Президенту Володимиру Зеленському було важливо почути від європейських партнерів слова підтримки зусиль України з припинення вогню на сході.

«Європейські партнери, – сказав Зеленський, – високо оцінили  наші зусилля на шляху до миру, а також активну й конструктивну позицію України в Нормандському форматі. Спільно з партнерами ми вкотре закликали Росію забезпечити виконання Мінських домовленостей. Я отримав запевнення, що санкції Європи діятимуть до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України».

Справді, набагато краще чути про санкції «до переможного кінця», ніж про те, що вони продовжуватимуться до повної імплементації Росією хай важливих, але рамкових Мінських домовленостей.

І це була не єдина новація під час цього саміту.

НОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ще однією «проривною» новиною у безпековому блоці стала готовність європейської сторони підтримати створення міжнародної «Кримської платформи», щодо якої 23 вересня Президент Зеленський говорив під час виступу на Генасамблеї ООН. Цей документ, якщо до нього долучиться Євросоюз, його окремі країни-члени та інші демократії Заходу, може стати потужним інструментом для обговорення проблем деокупації, відповідальності Росії за грубе порушення міжнародного права, захисту прав людини на окупованих територіях та припинення репресій окупаційної влади проти кримських татар, українців та інших спільнот та території півострова. 

Пандемія коронавірусу принесла економічну кризу та змінила не лише характер двосторонніх відносин, а й сам стиль життя. Українська сторона отримала два важливих послання: по-перше, ніщо не загрожує вистражданому безвізу з ЄС для громадян України, і, по-друге, щойно епідеміологічна ситуація стабілізується, взаємні поїздки громадян ЄС і України будуть, як і раніше, поновлені в повному обсязі.

В умовах пандемії саме Євросоюз підставив своє дружнє плече Україні, яка потерпала від нестачі буквально всього – від захисних масок до протиепідемічного одягу для лікарів. Україна негайно отримала від ЄС 190  мільйонів євро на підтримку медичного сектору та на закупівлю захисного обладнання, згодом ЄС відкрив для України кредитну лінію макрофінансової допомоги в обсязі 1,2 млрд євро, яка матиме рятівний ефект для економіки та збереження робочих місць.

На полях саміту Україна та ЄС уклали шість нових фінансових угод на загальну суму € 390 мільйонів, які сприятимуть «зеленій» та цифровій трансформації України, зміцненню регіонів, особливо тих, що страждають від війни, підвищенню стійкості країни до гібридних загроз, розвитку громадянського суспільства та його інституцій.

ЕМОЦІЇ ТА ЕКСПРОМТИ

Коли журналісти під час пресконференції запитали про реформування антикорупційних інституцій та сумнівні рішення в цьому контексті,  Володимир Зеленський без жодних пауз видав «повний пакет» інформації – і про НАБУ, і про САП, і про Конституційний суд разом із судовою реформою та кваліфікаційними відбірковими комісіями.

«Ми знаємо з вами, що сьогодні в керівництві НАБУ є пан Ситник. Чи має вплив на нього Президент? Усе дуже просто. Ви як журналіст можете подзвонити пану Ситнику й запитати його. Я думаю, що він вам дасть відверту відповідь», – сказав Зеленський. 

Президент Європейської ради Шарль Мішель говорив про боротьбу з корупцією та широке і багатогранне співробітництво України та ЄС. 

«Наше партнерство з Україною засноване на спільних демократичних цінностях, на верховенстві права. Важливо докласти всіх зусиль, щоб підтримати боротьбу з корупцією. В Україні існує для цього інституційна архітектура. У рамках діалогу ми мали нагоду пояснити принципи, які є для нас ключовими. Перш за все – це принцип незалежності, дуже важливий, щоб гарантувати ефективну боротьбу з корупцією. Другий принцип – це ефективність, що означає конкретні результати, а також правова визначеність», – сказав Шарль Мішель.

Він зазначив, що під час саміту європейська сторона скористалася можливістю обговорити ці питання в деталях з Президентом України та його командою – у тому числі щодо рішення Конституційного суду й дискусії у Верховній Раді.

«Ми мали можливість цілком прозоро обмінятися поглядами щодо поточної ситуації. Відносини між ЄС і Україною засновані на довірі та впевненості. Виходячи з цього, ми мали нагоду бути відвертими, мати добру дискусію навколо досягнутого прогресу, а також щодо роботи, яку все ще треба виконати», – додав президент Європейської ради.

Третім учасником прес-конференції був високий представник ЄС Жозеп Боррель, який представляв на саміті президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яка пішла на «вірусну» самоізоляцію за день до саміту. Утім, ця обставина не врятувала його від уїдливих запитань преси щодо озвученого в Києві крилатого вислову про те, що «ЄС – не банкомат». Реакція на це запитання була жвава.

«Ви не маєте вилучати ці слова з контексту. Це вислів, який доволі часто використовується тут, у Брюсселі, стосовно бюджетної допомоги. Допомога, яку ми надаємо Україні, не є безумовною. Ми не діємо на умовах благодійності. Ми це робимо, тому що це в наших власних інтересах, – допомогти Україні в розвитку та бути вільною, заможною і захищеною країною. Це мета нашої допомоги, і вона обумовлена реформами, досягненням тих цілей, які ми поділяємо», – зазначив високий представник ЄС.

ЗА ЛАШТУНКАМИ

Перед будь-якою важливою зустріччю або подією євроінституції організовують бекграунд-брифінги, тобто зустрічі журналістів з експертами, які проводяться «не під запис», а щоб представники преси краще розуміли суть та зміст майбутньої події. Тож коли десь у інформагентстві або в іншому виданні ви бачите посилання на анонімне «джерело», – це, скоріш за все, саме той випадок. Адже під час такого спілкування журналісти можуть задавати будь-які питання та отримувати будь-які відповіді за єдиної умови – не давати посилання на офіційну особу, яка надає коментар. Не дивно, що на таких зустрічах можна почути більше, ніж на офіційних заходах.

22-й саміт Україна – ЄС не став винятком. Офіційний представник Євросоюзу, який, зі зрозумілих причин, залишиться неназваним, під час спілкування перед зустріччю на найвищому рівні нагадав про контекст двосторонніх відносин.

Зокрема про те, що Меморандум про порозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні передбачає ухвалення додатків до закону про судову реформу, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

Виконання закону про національну безпеку залишається одним з головних викликів двосторонніх відносин, зокрема через недостатній прогрес у реформі Служби безпеки України, яка, на думку європейця, має бути позбавлена непритаманних «нормальній» спецслужбі судових та слідчих повноважень.

ЄС має певні занепокоєння щодо незалежності та добору кадрів для  НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду.

Представник ЄС нагадав, що попередній генеральний прокурор, який упроваджував реформи, був відправлений у відставку, і європейська сторона ще тільки має переконатися, що його наступниця залишається відданою порядку денному реформ усієї системи прокурорського нагляду в Україні.

«Взагалі, Україну можна порівняти з наполовину заповненою склянкою. Якщо поглянути на зусилля, – склянка є наполовину повною. Інституції створено, законодавство ухвалюється, проголошуються реформи. Але склянка виглядає наполовину порожньою, коли ви дивитеся на конкретні результати, наприклад на кількість людей, які були притягнуті до відповідальності за  корупцію або потрапили за це за ґрати. Якщо порівняти це з тим, що справді відбувається в Україні, – ситуація є доволі важкою», - сказав представник ЄС.

***

Європейці – щирі у своїх намірах щодо України. Вони були абсолютно відверті, коли під час підсумкової пресконференції говорили про те, що вражені реформаторськими зусиллями молодої «зеленої» команди. І мали рацію, коли стверджували, що Україну і ЄС на цьому етапі поєднують спільні цінності.

Не менш важливо, аби українські можновладці не сприймали таку оцінку як даність, як мантру, як данину дипломатичному етикету. Європейці щирі з нами, тому що розраховують на таку саму щирість із нашого боку та реформ в Україні.

22-ий саміт Україна – ЄС хоч і став історичною подією, але не може бути приводом для заспокоєння чи заколисування себе почуттям власної значущості. Це сигнал до пробудження. Адже ставка в цій грі надто висока – доля країни. Кожного з нас.

Дмитро Шкурко, БРЮССЕЛЬ

Фото: Офіс Президента

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-