Купріянович прокоментував своє виключення з комітету ІНП Польщі

Купріянович прокоментував своє виключення з комітету ІНП Польщі

Ексклюзив
1585
Ukrinform
Голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович стверджує, що його виключення зі складу комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва при відділі Інституту нацпам'яті є покаранням керівництва ІНП за намагання представити українське бачення історичного минулого.

Таку думку в ексклюзивному коментарі Укрінформу висловив сам Купріянович.

«Важко не сприймати рішення голови Інституту національної пам'яті як продовження дій, започаткованих 9 липня люблінським воєводою. Сприймаю це як своєрідне покарання мене за представлення українського бачення історичного минулого, за нагадування невигідних сторінок історії української православної громади Холмщини»,- підкреслив Купріянович.

Він зазначив, що це рішення матиме лише символічне значення, оскільки цей комітет є консультаційно-дорадчим органом і не приймає жодних рішень.

«Утім, воно показує українській православній громаді регіону, і не тільки їй, що висловлювання небажаних поглядів зустрічається з різкою реакцією. Відтак, це спричинить більшу обережність з боку місцевої української православної громади у висловлюванні своїх позицій та маніфестуванні приналежності»,- констатував голова Українського товариства.

За словами Купріяновича, рішення про виключення його з комітету ІНП на тлі попереднього рішення прокурора відділу комісії з розслідування злочинів проти польського народу ІНП Польщі про відмову від ведення слідства у справі його висловлювань у Сагрині 8 липня свідчить про «непослідовність» дій цього органу.

«Якщо прокурор ІНП стверджує, що у моїх словах не було злочину, а голова Інституту виключає мене зі складу комітету при ІНП, при цьому без озвучення обгрунтування, то постає питання: за що мене виключили з комітету, коли не стверджено злочину?»,- риторично запитує Купріянович.

Читайте також: Голову Українського товариства у Любліні Купріяновича виключили з комітету ІНП

Він також поінформував, що поки що не давав свідчень у слідстві, яке розпочала проти нього у цій же справі прокуратура міста Замосць. На його переконання, лише сам факт відкриття проти нього провадження «вже створює відповідну атмосферу в суспільстві».

«Мабуть, такою була цього мета»,- резюмував Купріянович.

Як повідомлялося, голова ІНП Польщі Ярослав Шарек 30 серпня виключив Купріяновича з комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва при відділі Інституту національної пам'яті (ІНП) у Любліні. З ініціативою про відкликання голови Українського товариства з цього комітету за його висловлювання у Сагрині 8 липня виступив голова товариства вояків 27-ї Волинської піхотної дивізії АК Анджей Мазурек. Тоді під час свого виступу Купріянович зазначив, зокрема, що у Сагрині в березні 1944 року польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони говорили українською мовою і були православного віросповідання. Наступного дня воєвода Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек подав на Купріяновича заяву до місцевої прокуратури і до ІНП Польщі про підозру скоєння злочину у контексті висловлювань голови Українського товариства, які він назвав провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати жертви сагринської трагедії - націоналістами. На його переконання Купріянович порушив закон, прирівнюючи вбивство в Сагрині до «вбивства 130 тис. поляків на Волині».

Прокурор відділу комісії з розслідування злочинів проти польського народу ІНП Польщі у Любліні на початку серпня прийняв рішення про відмову від ведення слідства у справі висловлювань Купріяновича у Сагрині. Водночас, слідство у справі “публічного зневажання польського народу під час урочистостей в Сагрині головою Українського товариства у Любліні” розпочала окружна прокуратура міста Замосць.

На підтримку Купріяновича із закликом припинити його необгрунтоване переслідування висловилися, зокрема, глава МЗС України Павло Клімкін, українські громади з різних країн, Громадська рада при Львівській обласній державній адміністрації тощо.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>