Гриневич розчарована "освітнім" ультиматумом Угорщини

Гриневич розчарована "освітнім" ультиматумом Угорщини

986
Ukrinform
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розчарована наміром уряду Угорщини блокувати подальше зближення України та ЄС у зв'язку з підписанням Президентом Петром Порошенком закону про освіту.

Про це Гриневич сказала в ефірі "112 Україна" під час робочої поїздки до Івано-Франківської області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, зокрема угорського походження, також мали європейські перспективи", - підкреслила міністр.

Гриневич зазначила, що розраховує на відкритість керівництва сусідніх країн при обговоренні мовної статті закону про освіту, додавши, що потрібно більше порозуміння замість таких ультиматумів.

"Ми будемо проводити консультації з нашими партнерами, будемо доводити, як буде впроваджуватися закон, показувати навчальні плани, з якими ми хочемо йти в ці школи, надавати підтримку вивченню української мови, підвищенню кваліфікації вчителів цих шкіл нацменшин. Тому, мені здається, нам потрібно більше порозуміння замість таких ультиматумів, ми були б вдячні за відкритість керівництва Угорщини почути нас, наші аргументи і ті плани, які ми хочемо реалізувати для наших маленьких українців, що навчаються в школах мовами нацменшин", - сказала Гриневич.

Вона зауважила, що навколо закону "Про освіту" склалося багато міфів, які не відповідають дійсності. Зокрема, про те, що школи з викладанням мовами нацменшин будуть закривати, як це нещодавно було заявлено парламентом Угорщини.

Міністр освіти і науки наголосила, що Україна не має наміру закривати школи з мовою викладання нацменшин. Навпаки, закон про освіту розширює права і можливості дітей представників національних меншин, зокрема, щодо подальшого навчання, можливостей стосовно роботи на державній службі тощо. В той же час зберігається викладання і угорською мовою, сказала вона.

"Ми зберігаємо всі ці школи, ми лише розширюємо можливість навчання українською мовою в цих школах, тому що ми фіксуємо сьогодні порушення прав дітей угорського походження, які здобувають повну загальну середню освіту в Україні і не володіють українською мовою. Це означає, що вони не мають доступ до вищої освіти, це означає, що вони не можуть обіймати в майбутньому державні посади, посади в органах місцевого самоврядування. Нам треба розширити їхні освітні права. Ми при цьому збережемо частину викладання угорською мовою. Діти будуть вчити угорську мову, але вони зможуть інтегруватися повноцінно в українське суспільство, знаючи, володіючи українською мовою також на хорошому рівні", - зауважила Гриневич.

Читайте також: Закон про освіту: Гриневич назвала дату переговорів із Угорщиною

Вона нагадала, що виникнення таких міфів тим більше прикро, що МЗС Україні та Міносвіти провели зустріч з представниками 11 країн, на якій пояснили, яким чином впливатиме новий закон на школи з викладанням мовами нацменшин.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 26 вересня, міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини Петер Сіярто назвав підписання Президентом Петром Порошенком закону про освіту "ганебним" та заявив про намір його країни блокувати євроінтеграційні прагнення України.

Порошенко увечері 25 вересня підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою 5 вересня.

Застереження проти мовної статті цього закону нього висловили Румунія, Болгарія, РФ та Молдова. У законі про освіту передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або декількох дисциплін.

Україна направила на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>