Угода про Асоціацію з ЄС: виправити “застаріле” і скористатись новими можливостями

Угода про Асоціацію з ЄС: виправити “застаріле” і скористатись новими можливостями

Укрінформ
Невикористаний потенціал українського експорту до ЄС становить майже $10 млрд. Вивчаємо, що його стримує

Поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом – одна зі стратегічних цілей України. На цьому шляху маємо багато викликів – як іззовні, так і всередині країни. Попри це, Україна успішно імплементує положення Угоди про асоціацію з ЄС. Й поступово послідовно втілюємо передбачені Угодою реформи.

Водночас, документ передбачає можливість для сторін якісно оновити умови співпраці, передусім в торговельно-економічній сфері через 5 років від набуття ним чинності (Угода набула чинності в 2017 р.). Український бізнес переконаний, що багато положень Угоди потребують перегляду з тим, щоб врахувати сучасні реалії та потенціал економічних відносин.

Важливо відзначити, що під час Саміту Україна-ЄС у жовтні минулого року сторони досягли принципової згоди розпочати діалог щодо оновлення Угоди, відповідний процес вже розпочався. Перспективи такого оновлення, очікування української сторони стали однією з тем Всеукраїнського форуму “Україна 2030. Міжнародна політика”, який відбувся цього тижня.

Імплементація політичної частини угоди з Євросоюзом: політ нормальний

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова оцінює ефективність роботи влади у втіленні положень угоди про політичну асоціацію й економічну інтеграцію з ЄС у 90%. Це стосується й політичного діалогу з Євросоюзом, й конвергенції зовнішньої політики, співробітництва у сфері безпеки та оборони, і всього комплексу економічних питань. “Для нас Угода про асоціацію є лише дороговказом, вона не є кінцевою метою. Чітко розуміємо, що імплементуючи Угоду, демонструючи ефективність реформ, робимо наш шлях до Європейського Союзу незворотним”, – переконана дипломат.

Еміне Джапарова
Еміне Джапарова

Звісно ж, набуття членства України в ЄС – стратегічна мета, для досягнення якої потрібні роки. А поміж найактуальніших завдань на найближчу перспективу Джапарова назвала зусилля зі збереження послідовної політики ЄС і його держав-членів щодо підтримки територіальної цілісності й суверенітету України, продовження дії європейських санкцій проти РФ. Дуже важливо зберегти єдність всередині Євросоюзу на тлі політики “умиротворення агресора”, яку намагаються нав’язати окремі європейські політики за підтримки Кремля. При цьому “рикошетом” від гібридних ударів Москви по Україні дістається й Європі. Важливо разом протистояти таким загрозам.

“Якщо говоримо про безпековий вимір та оборону, ключовим питанням порядку денного є виклики, які ми переживаємо, – кіберзагрози й інформаційна безпека. Вперше в історії відбулися консультації в межах кібердіалогу Україна-ЄС. Ми стали першою країною “Східного партнерства”, яка має такий формат, і сьомою країною в світі, що започаткувала кібердіалог з ЄС. Серед них – Китай, Корея, США. Ми – у клубі таких держав. Це добрий показник”, – переконана Еміне Джапарова.

Про важливість командної роботи усієї української владної вертикалі, дипломатії, наших міжнародних – передовсім, європейських – партнерів для завершення імплементації Угоди про асоціацію з ЄС та захисту спільних інтересів у сфері безпеки й оборони та в економіці говорила і перша заступниця голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марина Бардіна. За її словами, за останній рік парламентарії затвердили чимало законодавчих ініціатив, необхідних для реалізації Угоди про асоціацію. Це стосується оновлення транспортного законодавства, унормування роботи української митниці на європейському напрямку і законодавчих змін про оборонні закупівлі та про розвідку.

Марина Бардіна
Марина Бардіна

Нині законодавча робота у цьому напрямі триває. У першому читанні затверджено законопроєкт про реформування СБУ №3196-д. Є важливе рішення ВР щодо судової реформи – в частині започаткування діяльності оновленої Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Окрім того, минулого тижня депутати ухвалили на законодавчому рівні стандарти в дитячому харчуванні, яке також відповідає нормам Угоди про асоціацію з ЄС.

На думку Марини Бардіної, дуже важливо, що у відносинах з ЄС Україна вийшла на етап спільного перегляду та модернізації чинної Угоди про асоціацію. “Ми також говоримо про збільшення квот на постачання української продукції до ЄС, про Угоду щодо спільного авіаційного простору, про лібералізацію митних процедур”, – нагадала парламентарій.

Економічна частина Угоди: змінити, щоб виграти

Україна, передовсім, зацікавлена у перегляді економічної частини Угоди про Асоціацію з ЄС, щоб усунути низку торговельних бар'єрів, від яких потерпають вітчизняний бізнес та економіка загалом. Так вважає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

“Потрібно визнати, що економічна і торговельна складова євроінтеграції несправедлива до нашої країни. Статистика свідчить, що після втрати російського ринку Євросоюз є найбільшим торговельним партнером України. Але за час дії Угоди ми не компенсували втрати від експорту, а частка ЄС у торгівлі зросла лише тому, що зменшився показник країн СНД. При цьому маємо хронічний дефіцит торговельного балансу з Євросоюзом – навіть без врахування реверсних постачань газу”, – каже парламентарій.

Дмитро Кисилевський
Дмитро Кисилевський

За його словами, відповідно до аналізу International Trade Centre (ITC), невикористаний потенціал експорту з України до ЄС сягає майже 10 мільярдів доларів. А це – ледь не половина усього теперішнього обсягу експортних поставок української продукції на ринки ЄС.

Повністю розкрити цей потенціал, поміж іншого, заважає відсутність між сторонами вільної торгівлі. Угодою про асоціацію, звісно ж, передбачені певні преференції при доступі європейської продукції на український ринок. Але відповідні можливості для українських виробників та експортерів на ринках ЄС обмежені. Наші товари практично не мають “відкритого” доступу до них. Й надалі діють квоти, мита, та торговельні обмеження. Аби змінити ситуацію, на думку Кисилевського, Україна має запропонувати Євросоюзу можливості зменшення залежності від імпорту з третіх країн. Завдяки заміні таких постачань українською продукцією.

Про перспективи збільшення експорту українських товарів на європейський ринок говорив на Форумі й президент Київської школи економіки, радник керівника Офісу Президента Тимофій Милованов. “До 2013 року включно найбільшим нашим торговельним партнером була РФ, зараз – ЄС. Такі процеси реструктуризації проходили й інші країни, наприклад, Польща. Цей процес болючий, але він добрий для економіки, адже європейський ринок більший, він вимагає більш якісних послуг, товарів і продуктів. І він дозволяє економіці в середині країни покращуватися”, – вважає економіст.

Тимофій Милованов
Тимофій Милованов

Експорт українських товарів до ЄС, за його даними, з 2013 до 2019 року зріс на 24%. Але цього недостатньо, щоб компенсувати усі втрати, яких зазнають українські виробники через відмову від експорту до країни-агресора. Натомість можливості величезного європейського ринку при вдумливому підході – нових домовленостях із європейськими партнерами, дерегуляції і системі внутрішніх стимулів усередині країни – дозволять не лише надолужити втрачене, а й отримати додаткові переваги.

Коли виклики відкривають нові можливості

Не проґавити відповідні можливості, які надає поглиблення співпраці з Євросоюзом – спільне завдання влади та бізнесу. “Нам дуже важливо стежити за основними індикаторами. Перший – це регуляторні бар'єри, які є як інструментом політики, так і інструментом тиску. Другий – настрої імпортерів, споживачів українського експорту. Для нас дуже важливо знати, які ніші ми можемо зайняти, чим ми можемо допомогти нашим торговельним партнерам. Третє – це інвестиційний клімат в Україні”, – вважає керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Назар Бобицький. За його словами, українські експортери, на відміну від європейських партнерів, позбавлені щедрого і дешевого фінансування, тому дуже розраховують на непряму, передусім регуляторну підтримку держави. Йдеться про забезпечення безперешкодної роботи митниці на експорт, прозору і стабільну податкову систему, підтримку експорту шляхом кредитування і страхування. “А головне – Україна має бути в центрі своєрідної «мережі» двосторонніх угод про вільну торгівлю, в фокусі якої – український виробник і експортер”, – переконаний Бобицький.

Назар Бобицький
Назар Бобицький

При цьому він радить не забувати про “мегавиклики”, які чекають на нас у наступні 5-10 років. Торговельна політика України, у свою чергу, має враховувати ці загрози, адже опіка над експортом і зовнішньою торгівлею це справді виграшний спосіб підтримати національну економіку, в якій експортні надходження формують майже 40% ВВП.

Першим великим викликом, з яким ми стикаємося вже зараз, керівник Брюссельського офісу UBTA назвав те, що міжнародна торгівля зокрема, транснаціональні ланцюжки виробництва і постачання товарів – стають водночас інструментом, і “жертвами” політичної боротьби між державами. “Україна не вперше із цим стикається. Ми були однією із перших держав, які за останнє десятиліття відчули це на собі. У 2014 році, коли Росія, закривши доступ до свого ринку, обриваючи усталені міжнародні економічні зв’язки, використала це як компонент агресії проти України. Зараз ми бачимо розгортання глобального економічного протистояння між Вашингтоном і Пекіном. Бачимо, як рвуться усталені зв’язки, наскільки втрачається доступ до ринків і, водночас, з’являються можливості доступу до ринків для нових гравців. Тобто, мова і про виклики, й про можливості”, – вважає Назар Бобицький.

Другий важливий, на його думку, момент – це довгостроковий ефект пандемії. "На прикладі ЄС ми добре це бачимо. Тепер стає зрозумілим, що надійний постачальник в таких умовах – не той, хто економічно більш ефективний, а той, хто географічно (логістично) ближчий і політично надійніший”, – каже Бобицький. І це, до речі, також неабиякі можливості для України замінити постачання на європейські ринки – приміром, з далеких азійських країн.

Третій мегавиклик, який наближається – кліматична криза. За словами Бобицького, йдеться не стільки про її прямі наслідки, скільки про реакцію на кліматичні виклики з боку усіх гравців, у тому числі ЄС. “Ми стикаємося з такими викликами як вуглецевий протекціонізм. І такими можливостями як харчова безпека. І викликом, і можливістю водночас є й так звана “зелена таксономія” – тобто, “зелені” правила гри для міжнародних інвесторів. Зараз Європейський Союз є лідером за всіма цими напрямами”, – нагадує Назар Бобицький. У контексті перегляду та вдосконалення Угоди про асоціацію між Україною і ЄС всі ці напрями надзвичайно важливі: якісна імплементація та перегляд Угоди про асоціацію, діалог з ЄС по лінії Європейського зеленого курсу та поліпшення регуляторного клімату для українських виробників, зокрема експортерів.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-