Економіка України у 2021-му: чому зростання неминуче

Економіка України у 2021-му: чому зростання неминуче

Аналітика
Укрінформ
Кажуть, вітчизняна економіка гідно справилася з викликами 2020 року, тому й оптимізму їй сьогодні не позичати

Падіння ВВП України в IV кварталі 2020 року сповільнилося до 1%, заявив у вівторок міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко під час форуму "Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді", що проходив днями у Києві. Мовляв, Україна досить гідно справилася з безпрецедентними викликами 2020 року, і заходи уряду та НБУ сприяли формуванню певних позитивних тенденцій в економіці. Міжнародні спостерігачі теж схильні поділяти думку про швидке відновлення економічного життя в країні. Зокрема в прогнозі, складеному агентством Reuters на основі опитування вітчизняних економічних експертів, передбачається, що у квітні-червні 2021 року ріст української економіки становитиме 10%. Щоправда, такий різкий підйом слід очікувати, якщо уряд чітко дотримуватиметься плану виходу з карантинних обмежень, та й занизька порівняльна база відчутно “допоможе”. Адже падіння під час локдаунів було настільки суттєвим, що будь-який притомний ріст на його тлі здаватиметься “космічною швидкістю”. Ігор Петрашко вважає, що умови для економічного відновлення України є доволі сприятливими. "Зрозуміло, що в один момент все не зміниться на краще. Але наш прогноз на 2021 рік – зростання на 4,6% - ми залишаємо незмінним і цілком вірогідним", – сказав міністр.

Падали глибоко, але й котилися не так щоб далеко

За словами Ігоря Петрашка, починаючи з червня 2020 року, економічна ситуація в Україні поступово почала покращуватись на тлі пом’якшення карантинних обмежень та стимулювальних програм уряду. Зокрема, падіння ВВП в III кварталі уповільнилось до 3,5%, а в IV кварталі до 1%",- цитує пресслужба Мінекономіки виступ Петрашка на форумі.

Тимофій Милованов
Тимофій Милованов

Офіційні ж дані про падіння економіки у 2020 році Держстат оприлюднить в середині лютого. Нагадаємо, що в другому кварталі, на який прийшовся пік карантину, падіння економіки становило 11,4%, але вже в третьому кварталі падіння сповільнилося до 3,5%. За підсумками року в цілому воно може скласти 5-6%.

Про це заявив радник голови Офісу Президента Тимофій Милованов в ефірі телеканалу "Україна24". "МВФ очікував 8%, ми впали на 5-6%", – сказав ексміністр економіки.

Основною причиною падіння, звісно, була пандемія COVID-19, яка змусила український уряд згорнути більшу частину економіки у другому кварталі. Другорядною, але впливовою, також називають несподівану зміну уряду Олексія Гончарука й заміну його на уряд Дениса Шмигаля, якому депутати так і не затвердили програму дій. Погодьтеся, небагато країн у світі в такий складний час ризикнули настільки сміливо “міняти коней на переправі”. Україна ризикнула…

Андерс Ослунд
Андерс Ослунд

Ключовою причиною відносно стійких економічних показників України у 2020 році передусім була сприятлива світова кон’юнктура, що дозволила наростити міжнародні валютні резерви до $28,5 млрд. “Зростання валютних резервів стало можливим тому, що Україна отримала несподівано вигідні результати від зовнішньої торгівлі, - пояснює Андерс Ослунд, шведсько-американський економіст, колишній член ради директорів Укрзалізниці, нині старший науковий співробітник американського неурядового аналітичного центру «Антлантична рада» .

За його словами, умови торгівлі для України суттєво покращилися у 2020 році, бо зросли ціни на первинний експорт – сільськогосподарські товари, залізну руду та сталь, тоді як ціни на імпорт енергії впали. “Це дало змогу Україні досягти поточного позитивного сальдо, що дорівнює чотирьом відсоткам ВВП, тоді як зазвичай у неї дефіцит близько трьох відсотків ВВП. Цей одноразовий ефект навряд чи повториться», – застерігає експерт.

Іншою ж причиною макроекономічної стабільності України, на його думку, було те, що міжнародний туризм майже зупинився у 2020 році. Це позитивно вплинуло на вітчизняну економіку, оскільки українці зазвичай витрачають набагато більше за кордоном, ніж країна отримує від туристів, які приїжджають. «Минулого року Україна зачиняла ресторани, готелі та бари на тривалі періоди, але ці послуги надають роботу меншій частці робочої сили в Україні, ніж деінде. Якщо коротко, Україна пережила багато найпоширеніших негативних наслідків пандемії, але їх вплив був слабшим, ніж в інших країнах», – стверджує економіст.

У світі заворушилося, і Україна туди ж

Отже, сьогодні Україні пророкують цілком реальний економічний “движ”. «З 2021 року ми чекаємо різкого відновлення внутрішньої економіки, яке буде в першу чергу обумовлено зовнішнім попитом на тлі поліпшення ситуації з пандемією», – заявили аналітики брокерської компанії ICU в коментарях агентству Reuters. Різкий стрибок у другому кварталі вони частково пояснюють низькою базою з 2020 року, коли економіка скоротилася на 11,4% в квітні-червні, оскільки карантинні обмеження тоді були особливо жорсткими.

Олег Устенко
Олег Устенко

Радник президента України з економічних питань Олег Устенко прогнозує, що у 2021 році українська економіка почне відновлюватися завдяки позитивним тенденціям на зовнішніх ринках і монетарній політиці НБУ. «Після закінчення виборчої кампанії у США й інавгурації 46-го президента США Джо Байдена пішли вгору всі фондові ринки, а це означає, що і кредитори, й інвестори почали проявляти активність. Взагалі міжнародні ринки зросли більш ніж на 15% за цей час. Це означає, що інвестори, які раніше шукали «тихі гавані», зараз починають шукати можливості для інвестування. Це означає, що Україна, яка знаходиться в групі країн з ринками, що розвиваються, може вже активно конкурувати за ресурс та розраховувати на глобальний «приплив» інвестицій», – зазначив він.

Ще одним додатковим імпульсом для економічного зростання, за словами Устенка, можуть бути державні програми стимулювання економіки, такі як «Велике будівництво», «Доступні кредити» та «Дешева іпотека», адже це сприяє появі робочих місць, підтримує промисловість та ін. Устенко очікує, що зростання ВВП України у 2021 році складе 4–4,5%, але може бути й вищим, «якщо вдасться активно залучати в економіку інвестиційний ресурс – і не тільки ззовні, а й усередині країни».

Основним драйвером росту ВВП, окрім активізації інвестиційної діяльності, на думку аналітиків НБУ, залишатиметься приватне споживання, яке зростатиме завдяки збільшенню доходів населення, зокрема, «мінімалки». Але під впливом низьких торішніх урожаїв, подорожчання енергоресурсів та подальшого зростання споживчого попиту це може пришвидшити зростання цін. Очікується, що у першій половині 2021 року інфляція тимчасово прискориться і вийде за межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п., і загалом за підсумками року становитиме близько 7%.

Тому зі свого боку Національний банк запевнив, що використовуватиме гнучке інфляційне таргетування, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від цілі задля швидшого відновлення економіки після коронакризи. «У результаті, після скорочення на 4,4% у 2020 році українська економіка повернеться до зростання на рівні близько 4,2% у 2021 році та 4% у середньостроковій перспективі. Водночас Національний банк готовий підвищувати облікову ставку (наразі її зберегли на рівні 6% – Авт.) для приведення інфляції до цілі. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2021 року.

Оновлений макроекономічний прогноз НБУ ґрунтується на припущенні що співпраця з МВФ буде продовжена, і що до жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі вже не повернуться.

Любов Цимбал
Любов Цимбал

«В принципі, якщо порівняти глибину падіння української економіки в кризовому другому кварталі 2020 року (11,4%), то, на відміну від попередніх криз, її падіння виявилося меншим (у 2009 опускалися до 34,9% за рік, у 2015 – до 31,3%). «В силу неекономічного характеру цієї кризи відновлення економіки може бути таким само швидким, як і її падіння», - припустила Любов Цимбал, засновниця компанії "Група фінансових рішень". Однак, якщо з початком 2021 року макроекономічна стабільність країни і видається міцною, то швидкість відновлення усе ж залишається під питанням. Без нагальної судової реформи і суттєвого поліпшення бізнес-клімату мало підстав очікувати припливу в країну серйозного «неспекулятивного» капіталу. За час коронакризи в світі з'явилося багато претендентів на «руку і серце» справжніх капіталістів, які готові вкладати гроші у проекти, що створюють робочі місця і гарантують благополуччя.

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-