Закон №6027-д: кредиторам — щастя, зате позичальникам – халепа

Закон №6027-д: кредиторам — щастя, зате позичальникам – халепа

Аналітика
5001
Ukrinform
Кредитори дочекалися свята на своїй вулиці - їх права Верховна Рада суттєво зміцнила. От чи відновиться кредитування - далеко не факт

​Верховна Рада України ухвалила у другому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (6027-д) - документ, який покликаний надійно захистити їхні права в питаннях стягнення боргів. Це те, чим кредитори не раз дорікали владі та Нацбанку, коли пояснювали, чому не можуть кредитувати економіку. Тепер головну їхню претензію законодавці зняли, і Нацбанк розраховує на відновлення (бодай пожвавлення) занепалого за час війни і кризи кредитування.

НБУ переконаний, що закон стимулюватиме процеси, бо його норми гарантовано підвищують впевненість кредиторів у поверненні кредитів. А ті в свою чергу - переконані чиновники - знизять ціну кредиту, оскільки вже не треба закладати у вартість грошей велику ризикову складову. Логіка така: кредитори впевнені у своїх правах - кредит дешевший - охочих ним скористатися більше (див. “Як законопроект 6027-д захистить права кредиторів”). Але давайте поміркуємо, чи така вже бездоганна ця логіка? Чи закон, через який вже переполошилися позичальники, досягне своєї мети?

“У це, мабуть, мало хто повірить, проте банки не кредитують тому, що не захищені від шахрайства позичальників. За допомогою корумпованих так званих правоохоронних органів та продажних суддів злодійкуваті позичальники можуть фіктивно збанкрутувати, вивести активи з-під застави, визнати договір кредитування недійсним тощо. Придумані десятки різних способів ”кинути” банк. Банки у відповідь змушені включати всі ці ризики в ставку кредитування. Тому й пропонують компаніям кредити за ставкою 30% річних, а громадянам ще вище. Сумлінні позичальники платять відсотки і за себе, і за хитрунів. На жаль, закони були на боці шахраїв. Сьогодні ситуація трохи покращилася. Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект #6027д, хоча деякі важливі правки не пройшли. Думаю, що Президент підпише цей закон, і за кілька місяців ми побачимо відновлення кредитування економіки”, - прокоментував законодавчу рішучість президент інвестиційної Групи “УНІВЕР” Тарас Козак на своїй сторінці Фейсбук.

Однак його оптимізм дописувачі мережі здебільшого піддали гострій критиці. І не стільки через запропоновані методи захисту кредиторів, як за скандальну норму Прикінцевих положень, яка всупереч ст. 58 Конституції та висновкам Конституційного Суду, фактично надає закону зворотної сили. Процитуємо: “Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка застосовується виключно до договорів, угод, що укладені після введення в дію цього Закону”. (Йдеться про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. - Авт.).

Стурбована громадськість одразу запідозрила, що ця норма внесена на догоду банкірам - начебто, щоб ті мали змогу в позасудовому порядку вилучати об'єкти іпотеки за старими безнадійними кредитами. (За оцінками НБУ, на балансах банків "мертвим вантажем" лежить близько 3 млрд доларів з часів іпотечної кризи). Збіг це чи ні, але цікавий факт — правка внесена колишнім банкіром, а нині народним депутатом Русланом Демчаком. Пан Демчак - власник корпорації UBG, в яку серед усього іншого входив ліквідований нині Ерде Банк. В 2012-2013 році Демчак мав конфлікт з “Сім’єю”, в результаті чого позбувся банку та частини бізнес-активів, навіть посидів деякий час в буцегарні.

Але повернімось до кредитування.

Активісти “Фінмайдану”, які тривалий час відбивалися від “узурпації влади кредиторів” сьогодні просто в розпачі. Вони стверджують, що закон необґрунтовано і однобоко підсилює позицію кредитора. “Тепер кредитор - це істина, яка не потребує доказів, і звільнена від судів і розглядів. Загалом, вибиті з законодавства всі положення, що дозволяли зберігати баланс прав кредитора і позичальника. Тепер кредитор у всьому правий і нікому нічого не повинен доводити. А якщо позичальник не згодний (наприклад, із завищеною сумою боргу - а це в моїй судовій практиці відбувається у всіх, то й Бог з ним - це його, позичальника, особисті гігієнічні проблеми”, - пише активіст Олександр Гурімов.

Наскільки виправдані його передчуття катастрофи для всіх позичальників, які не змогли до цього часу справитися з боргами (в дописі активіст приводить конкретні норми, що викликають тривогу позичальників), ми наразі судити не можемо. Чекаємо на професійні коментарі юристів та незалежних фінансових експертів, готові надати їм можливість для висловлення фахової думки, оскільки питання балансу прав залишається доволі дискусійним.

Однак повернімося до відновлення кредитування. За даними НБУ, банківський сектор працював у першому півріччі 2018 року без помітних потрясінь, макроекономічна ситуація була сприятливою завдяки вищим темпам економічного зростання, відсутності шоків на валютному ринку та подальшому уповільненню інфляції. Але й досі в банківській систем висока частка непрацюючих кредитів – 56% (станом на квітень 2018 року). Це змушує банки надалі дотримуватися вкрай консервативних стандартів оцінки. І тут критики закону “про відновлення” мають рацію - для успішного кредитування самого захисту прав кредиторів недостатньо. Кредитна ставка, на зниження якої так розраховують автори закону, є інтегральним показником довгострокової економічної та правової стабільності в суспільстві. Тому тут ще цілий комплекс загальних економічних “зміцнень” потрібен.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-