Україна-Канада: що змінилося за два роки Трюдо?

Україна-Канада: що змінилося за два роки Трюдо?

Аналітика
7231
Ukrinform
У відносинах Києва і Оттави чимало здобутків у всіх сферах... крім однієї

Коли рано вранці 20 жовтня 2015 року Джастін Трюдо піднявся на сцену у своєму виборчому штабі у Монреалі – усьому світові одразу стало зрозуміло, що Канада тепер інша. У ту ніч лідер третьої за чисельністю мандатів партії федерального парламенту Канади став тріумфатором виборів. Запевнивши своїх опонентів, що продовжуватиме на їх спадщині розбудовувати успішну Канаду, він одночасно дав зрозуміти своїм прибічникам, що курс країни зазнає змін.

4 листопада 2015 року Джастін Трюдо став новим прем'єр-міністром Канади й почав утілювати свою передвиборну програму.

Із наближенням другої річниці перебування при владі у Канаді Ліберальної партії на чолі із цим молодим політиком, Укрінформ вирішив обернутися назад і оцінити, яких змін за цей час зазнали відносини між нашими країнами.

ВІЙСЬКОВА ПІДТРИМКА

Оскільки на час обрання Джастіна Трюдо війна на сході України перейшла з криваво-гарячої фази у позиційні бої, нагальність канадської військової допомоги знизилися, однак усе одно залишалася суттєвою. Тим не менш, Ліберальний уряд майже одразу скасував передачу Україні зображень супутникової розвідки системи RADARSAT-2 й припинив надсилати нелетальну військову допомогу. Навіть, якщо називати цей крок «плановим завершенням після виконання поставлених завдань», як стверджує міністр оборони Харджит Саджан, це не змінює суті: товари військового призначення з Канади до України більше не надходять.

Харджит Саджан
Харджит Саджан

Натомість, Канада продовжила цінну військову тренувальну місію UNIFIER і навіть розширила її мандат на всю Україну . Це дозволило канадським інструкторам проводити заняття із українськими військовими не лише на двох базах Західної України, а по всій країні, за винятком, звичайно, зони АТО. Також Канада продовжує надавати Міноборони суттєву дорадчу допомогу.

Слід також згадати про довгоочікуване підписання оборонної угоди між міністерствами оборони України та Канади. Цей документ, що тривалий час перебував у підвішеному стані, систематизує співпрацю між оборонними відомствами наших країн і був обов’язковою вимогою для включення України до Автоматичного контрольного списку країн по вогнепальній зброї. Наявність нашої країни у цьому списку дозволить канадським виробникам зброї постачати свою продукцію й передавати технології Україні. Хоча Україна досі не внесена до цього списку, незважаючи на тривалий лобізм української громади і уряду, Канада активно готується поставити у цьому процесі крапку і візит прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, що розпочнеться 29 жовтня, може стати гарним приводом для оголошення цього важливого рішення.

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Якщо обирати одну сферу двосторонніх відносин, яка продемонструвала найбільше позитиву, то це однозначно – торговельно-економічна. Цього року нарешті почала працювати Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною, яка відкриває вікно можливостей для українських виробників, охочих вийти на новий ринок Північної Америки. Власне, й без Угоди, яка набула чинності 1 серпня, українські експортери суттєво активізувалися в Канаді. Так, лише за перші п'ять місяців цього року наш експорт до Канади зріс на 73% у порівнянні із аналогічним періодом минулого року. Хоча цифри двосторонньої торгівлі між країнами із сумарним населенням у понад 70 млн осіб усе одно залишають бажати кращого (усього $372 млн доларів у 2016 році), Угода про вільну торгівлю має надати потужний імпульс.

Одним із перших відчуло його посольство України в Канаді: лише за січень цього року кількість звернень українських виробників до дипустанови перевищила їх загальне число за весь попередній рік.

Не останню роль у такому величезному зростанні інтересу до Канади зіграв канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій. Це 5-річна ініціатива уряду Канади, спрямована на нарощування експорту з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Експерти проекту регулярно проводять семінари для українських виробників й публікують різноманітні довідники. CUTIS також організовує торгові місії до Канади та проводить багато іншої корисної для українських підприємців роботи і все це – на гроші канадських платників податків.

Згадаємо також про ще одну гарну новину: відкриття із наступного року прямого авіаційного сполучення між Києвом та Торонто.

ВІЗОВА ПОЛІТИКА

Натомість, найбільш проблемним сектором наших двосторонніх відносин є візова політика. Незважаючи на те, що під час передвиборчої кампанії Ліберальна партія обіцяла «працювати над досягненням безвізу для України», після приходу до влади вона зробила все навпаки. За перші три місяці цього року Канада відмовила у візах 34% заявників із України. Це неймовірно високий показник, причини якого українські дипломати пояснити не в змозі. Причому ситуація із часом погіршується: за перший квартал 2016-го відмов було 18%. Ураховуючи, що для того, аби міністерство міграції Канади запропонувало розглянути безвізовий режим для країни, рівень відмов її громадянам протягом трьох років поспіль не повинен перевищувати 4% - до цієї мети Україні ще йти дуже довго.

Хоча і уряд України й наша впливова діаспора вважають досягнення безвізу своїм пріоритетом, Канада явно дотримується іншої думки. Про це свідчить бодай той факт, що Оттава навіть не дала своєї згоди розробити дорожню карту із чіткими критеріями для отримання Україною безвізу, як свого часу зробив ЄС. Певного прогресу у цьому вдалося досягти під час нещодавнього візиту Президента України Петра Порошенко до Канади, але жодними конкретними здобутками у цьому напрямі похвалитися поки не можна.

ВІДНОСИНИ ІЗ РОСІЄЮ

Хоча цей аспект на перший погляд взагалі не є частиною канадсько-українських відносин, насправді він має на них значний вплив. Під час передвиборної кампанії Джастін Трюдо був чи не найбільшим критиком Російської Федерації серед усіх кандидатів, однак після приходу до влади суттєво пом’якшив свою риторику. Призначений ним міністр закордонних справ Стефан Діон - досвідчений дипломат і політик - зробив необхідність відновлення діалогу із Москвою одним із пріоритетів своєї роботи. Хоча він не міг швидко радикальним чином змінити багаторічну позицію Оттави стосовно Кремля, човен зовнішньої політики Канади почав повертатися. На щастя для нас, через рік Трюдо замінив Стефана Діона Христею Фріланд, яка досі залишається нев’їзною до РФ через свою відверту підтримку України. Хоча на словах Оттава досі дотримується досить обачної позиції, діє вона тепер впевненіше.

Христя Фріланд, Джастін Трюдо
Христя Фріланд, Джастін Трюдо

За два роки Канада двічі розширяла перелік санкції проти Росії. Хоча до нього так і не увійшли двоє найближчих до Путіна олігархів - Ігор Сечін та Володимир Якунін – канадські обмежувальні заходи торкнулися самозваних депутатів від Криму, які обиралися до Державної Думи РФ.

Найостаннішим підтвердженням рішучої позиції Канади із цього приводу стало ухвалення у жовтні так званого «акту Магнітського», який дозволяє накладати санкції на порушників прав людини по всьому світу. Хоча офіційно цю інформацію ніхто не підтверджує, не під запис канадські урядовці підтверджують, що вже працюють над переліком росіян, на яких найближчим часом буде поширена дія обмежувальних заходів.

ДІАСПОРА

Важко оцінити, наскільки змінилися стосунки між урядом Канади й українською громадою за останні два роки, оскільки наша діаспора відіграє важливу роль у цій країні вже більше століття. Чи не найкращу оцінку її ефективності дав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який на початку 2016 року назвав українських канадців «знавіснілою діаспорою». Прикметно, що офіційна Канада миттєво виступила на підтримку своїх громадян-українців, пообіцявши захищати їх від нападів.

Більше десятка депутатів федерального парламенту Канади мають українське походження. Українці серед парламентарів є як у правлячій Ліберальній, так і в основній опозиційній Консервативній партіях. Ці люди виступають адвокатами України на найвищому рівні. Про популярність нашої держави серед канадських парламентарів свідчить і безпрецедентно чисельна група дружби з Україною.

Конгрес українців Канади, який є парасольковою організацією, що об’єднує всі українські інституції країни Кленового листа, завжди голосно виголошує свою позицію щодо важливих питань і намагається максимально доступно донести її до офіційних осіб. Представники КУКу регулярно проводять брифінги для депутатів федерального парламенту і зустрічаються із посадовцями МЗС Канади.

Фото: FB
Фото: FB

Сам Джастін Трюдо та його міністри радісно беруть участь в українських святкуваннях, позуючи у вишиванках, і виголошують промови на підтримку України. 2016 рік ознаменувався першим в історії Канади виступом вбраного у традиційну українську сорочку федерального міністра у парламенті країни. Унікальність цього підкреслюється тим, що суворий дрес-код канадського парламенту вимагає, аби усі чоловіки, які беруть слово, мали краватку. Депутати мусили довго переконувати спікера, що візерунок на вишиванці – це теж свого роду краватка.

Про зростання ролі діаспори й підвищення Канади на шкалі пріоритетів офіційного Києва свідчить і той факт, що вже цього року у канадському Едмонтоні, де проживає багато етнічних українців, має з'явитися Генеральне консульство України.

ВІЗИТИ

Багато про стан відносин між державами говорять двосторонні візити, і у цьому Канаді та Україні дійсно є чим пишатися. Лише за три осінні місяці у Канаді побували або побувають Президент України, перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністр закордонних справ, міністр оборони, начальник Генерального штабу, два державні секретарі та міністр внутрішніх справ, а також група народних депутатів. Всього ж за ці два роки Канаду відвідали більшість членів Кабінету Міністрів України, а деякі з них – по кілька разів.

Пол Винник / Фото: 45ENORD.CA
Пол Винник / Фото: 45ENORD.CA

Своєю чергою, перелік канадських посадовців, які побували в Україні, теж вражає: Прем'єр-міністр Джастін Трюдо, міністр міжнародної торгівлі Христя Фріланд, Міністр оборони Харджит Саджан, міністр праці Мері Анн Мигайчук, командувач Сухопутними військами Канади генерал-лейтенант Пол Винник, члени Постійних комітетів федерального парламенту Канади із питань оборони та міжнародних справ.

Окрім цього, до Канади на освітні курси за підтримки канадської сторони приїздили численні представники різноманітних неурядових організацій, українські військові-учасники Ігор нескорених та тричі – стажери канадсько-української парламентської програми.

***

Підсумовуючи зазначимо, що дії чинного уряду Канади на міжнародній арені  зрозуміло, передусім слугують власне канадським інтересам. Але, як правильно підмітив президент Конгресу українців Канади Павло Грод, «відстоювання суверенітету України є національним інтересом Канади».

Максим Наливайко, Оттава.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-