«Заморозка» під тиском Трампа - це лиш період до 2-ї Великої російсько-української війни
По ситуації і перспективах. Тези, які були проголошені напередодні представниками адміністрації США і самим Трампом, були відомі задовго до американських виборів і, особливо, в подальшому. Більш того, саме ці параметри й називалися найбільш реальними рамками можливої заморозки. Тому жодного сюрпризу і жодної несподіванки.
Тепер, що далі. Це також є досить зрозумілим: Україна жодним чином не відмовляється від своїх суверенних територій (це абсолютно неможливо) і не відмовляється від вступу до НАТО (це питання потребує змін до Конституції, а це фізично важко уявити в поточних умовах).
Більше того, ці питання (території і наш зовнішньополітичний курс чи внутрішня політика) не можуть бути предметом жодних переговорів чи угод з країною-агресором.
Між тим, цілком можливе припинення вогню по лінії фронту, яка складається на даний момент. Без додаткових умов чи обговорень. Хоча є питання, які путіну не вдасться обійти – обмін Курської області на території України (я би пропонував обмін на ЗАЕС з прилеглими територіями) і демілітаризація Криму і Чорного моря (інакше московія в умовах заморозки на суші негайно відновить домінування в Чорному морі). Ось тут треба дійсно попрацювати не лише з США, але й із чорноморськими країнами, особливо, з Туреччиною.
Що головне в цій ситуації для нас – зрозуміти, що ця заморозка під тиском Трампа – це період до 2-ї Великої російсько-української війни. Ця війна відбудеться з дуже високою ймовірністю, як тільки фактор Трампа зникне (і одночасно – не зникне фактор путіна). Якщо це прийняти – тоді не буде емоційних гойдалок і вигоряння. Наш план – це підготовка до наступної війни.
А відтак – рекрутингова система має розбудовуватися активно з акцентом на мотивацію та військову підготовку всіх громадян України (створення Рекрутингового фонду – одне з питань, яке потребує реалізації), корпусна структура ЗСУ має створюватися у найкоротші терміни (з швидким ліфтом нової генерації генералів, офіцерів, сержантів), Сили безпілотних систем мають розвиватися ще інтенсивніше, реформи в ОПК – здійснюватися радикально з акцентом на приватні компанії та ініціативи, військова юстиція має сформуватися в ефективну систему.
Паралельне наше завдання – нарешті розбудити Європу. США не будуть більше захищати європейців від московії. Це той параметр, який має стати центральним у формуванні системи безпеки й оборони Європи.
Європейці мають сприйняти нарешті Україну як невід`ємну частину Європи, а не буфер, сіру зону чи предмет торгу з московією. Конкретно, Європа (разом з Україною) має негайно зосередитися на будівництві об`єднаних Сил оборони Європи, включно з силами стратегічного стримування. Європейські ССС мають включати: ядерні сили стримування, систему ПРО, ударний компонент далекого радіусу дії (крилаті, балістичні ракети, ударні дрони). Крім того – власна стратегічна розвідка та система управління.
Багато роботи, насправді. Але якщо цього не зробити, європейці й далі будуть лише стояти і просити, щоб їх пустили на переговори між США і московією. Не треба проситися – треба діяти.
Михайло Самусь, військовий експерт, директор платформи New Geopolitics Research Network - Нова мережа геополітичних досліджень
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама