Економічний успіх Польщі в добу коронакризи

Економічний успіх Польщі в добу коронакризи

Укрінформ
У чому його секрет і чи це щастя надовго?

Днями Єврокомісія оприлюднила прогнози макроекономічного розвитку країн ЄС за цей рік. Брюссель прогнозує, що у 2020 році найменше «впаде» економіка Польщі – приблизно на 4,6%. Це має бути найкращий показник у Євросоюзі, де лише в єврозоні середнє падіння рівня ВВП може сягнути 8,7%.

Які причини польського «щастя у нещасті»? І чи й надалі у тій країні все виглядатиме так само райдужно?

ЧИННИКИ ПОЛЬСЬКОГО УСПІХУ

Коронакриза, зумовлена пандемією вірусу COVID-19 і подальшим локдауном для боротьби з ним, стала несподіванкою для всіх. За оцінками Єврокомісії, у першому півріччі цього року європейська економіка увійшла в «несподівану рецесію» – найглибшу після закінчення Другої світової війни. Від цьогорічної кризи найбільше постраждають економіки країн південно-західного «поясу» ЄС – Греція, Хорватія, Італія, Франція, Іспанія – де цьогорічне падіння ВВП має сягнути понад 10%.

Найкраще з-посеред 27 країн ЄС виглядають макроекономічні прогнози для Польщі. Вона є єдиною європейською державою, де прогнозується падіння ВВП менше від 5%. Утім, експерти Єврокомісії додають, що це лише попередні оцінки, які не враховують наслідки другої хвилі пандемії восени цього року.

Цікаво, що після попередньої світової економічної кризи 2008 року Польща була єдиною країною ЄС, яка зафіксувала невелике зростання ВВП – 1,8% уже наступного року.

Експерт з економічних питань варшавського аналітичного центру Polityka Insight Ганна Ціхи підкреслює, що відносно позитивні прогнози для ВВП Польщі цього року пояснюються кількома чинниками.

Ганна Ціхи / Фото надане експертом
Ганна Ціхи / Фото надане експертом

По-перше, Польща має диверсифіковану економіку. Вона не залежить від якогось одного сектору, який би генерував левову частку ВВП, як наприклад, автомобілебудування в Чехії та Словаччині. Польща також не є настільки залежною від експорту, як Німеччина чи країни Вишеградської четвірки.

По-друге, Польща є великою країною зі значним внутрішнім ринком, що значно стабілізує польську економіку. Рівень споживання 38-мільйонної країни, який дещо знизився у квітні-травні, зараз знову починає динамічно зростати.

По-третє, Польща останнім часом почала експортувати багато цифрових послуг – у юридичній, бухгалтерській, IT-cфері. Ці послуги й до коронакризи значною мірою надавалися дистанційно, а після локдауну в Європі – попит на них ще більше зріс. Після початку пандемії країни почали запроваджувати пакети допомоги бізнесу й населенню, що збільшило потребу в бухгалтерській діяльності, наданні юридичної допомоги та IT-обслуговуванні, що часто дистанційно надавалися з Польщі.

ПОЛЬЩА – ОДИН З ЛІДЕРІВ ЦИФРОВОЇ ЄВРОПИ

Цифрова трансформація зробила Польщу однією з передових країн із надання онлайн-послуг у Європі. У країні над Віслою за останні кільканадцять років значний акцент зроблено на технологічному розвитку цифрової передачі даних і розширенні її мережі по всій країні.

Як зауважує аналітик з питань цифрової економіки центру Polityka Insight Кароль Токарчик, парадоксально, але технологічне відставання Польщі від країн Заходу в попередні декади зробило для Польщі велику послугу: країна оминула проміжні етапи й упродовж останніх кільканадцяти років одразу почала інвестувати в найсучаснішу цифрову інфраструктуру, зокрема в оптоволоконний зв’язок.

Кароль Токарчик
Кароль Токарчик / Фото надане експертом

Станом на кінець 2018 року довжина ліній телекомунікаційного зв’язку в Польщі сягала понад 450 тис. км, з чого 90% становив оптоволоконний цифровий зв’язок з надзвичайно високою пропускною здатністю передачі даних.

Як зауважує Токарчик, у піковий період пандемії, коли всі працювали з дому, трансфер даних у польському сегменті інтернету зріс на 30-40%. Утім, саме завдяки поширеному в країні швидкісному інтернету компаній Netflix і Youtube, на відміну від решти країн Заходу, не були зобов’язані погіршувати в Польщі якість картинки, аби зменшити трафік. Цифрова трансформація Польщі допомагає залучати в країну серйозних гравців у цій сфері. Цього року багатомільярдні інвестиції в розвиток цифрових проєктів у Польщі підтвердили американські Microsoft та Google.

Експерт наголошує, що саме завдяки сучасним цифровим технологіям Польща стала європейським хабом з надання телекомунікаційних та інформаційних послуг у ЄС, які замовляють з різних країн Європи та світу. За його оцінками, ринок цифрових послуг нині генерує навіть третину доходів до бюджету Польщі. У добу коронакризи цей сегмент демонструватиме подальше зростання.

Фото: Goran Ivos on Unsplash
Фото: Goran Ivos on Unsplash

МАКРОЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ДЛЯ ПОЛЬЩІ

Утім, не все так безхмарно на польському макроекономічному небосхилі. Як зауважує Ганна Ціхи, уряду Польщі справді вдалося зберегти більшість місць праці у пік пандемії і загального локдауну, звільнивши підприємців від соціальних відрахувань, а також завдяки фінансовій допомозі підприємцям, яка виплачується Польським фондом розвитку. Зокрема, у рамках так званого урядового «фінансового щита» понад 312 тис. польських підприємців уже отримали понад 56 млрд злотих (більше 14 млрд дол.) субвенцій, аби втриматися на плаву.

Як зауважує експерт, це все може змінитися в наступні місяці, коли вичерпаються кошти з бюджету країни, призначені на допомогу бізнесу. У Польщі також спостерігатиметься поступове зростання безробіття, справжні обсяги якого можна буде побачити лише з вересня, коли державна підтримка підприємствам завершиться і розпочнеться хвиля звільнення працівників. Порівняно з березнем, у червні безробіття в Польщі зросло лише на 0,6% – до 6,1%.

Ціхи підкреслила, що хоча прогнози Єврокомісії є оптимістичними для Польщі на поточний рік, водночас вони є доволі песимістичними на наступний рік. Вона звернула увагу на те, що 2021 року Єврокомісія прогнозує зростання ВВП Польщі на рівні 4,3%, тоді як у єврозоні воно становитиме 6,1%.

Експерт Polityka Insight висловила думку, що не в останню чергу це відбуватиметься тому, що багато європейських країн на піку економічної кон’юнктури накопичували й заощаджували кошти. Натомість у Польщі за наявності надлишкових коштів навіть спостерігався дефіцит бюджету, оскільки гроші витрачалися на різноманітні проєкти соціального характеру.

За її словами, після пандемії Польщу чекає період стагнації. Відтак у країні не буде глибокої рецесії, але відбуватиметься дуже повільне зростання.

«Eкономічне зростання Польщі матиме вигляд логотипу фірми Nike – тривалого періоду поступового відновлення економіки», – підкреслила Ціхи.

Польща довше за інші країни виходитиме з рецесії у зв’язку зі старіючим суспільством, а отже, браком робочих рук. Несприятливими чинниками є також високі тарифи електроенергії для фірм чи нестабільне податкове законодавство країни, що не приваблює нових інвесторів. Інші країни, за її словами, є більш гнучкими в цих питаннях.

Тривалість виходу Польщі з кризи залежатиме також від багатьох інших чинників, зокрема від того, коли буде розроблено вакцину проти коронавірусу. Очевидно, що й президентські вибори в Польщі, які відбудуться 12 липня, матимуть опосередкований вплив на відновлення економіки.

Отже, Польща нині складає іспит із протидії негативним економічним наслідкам пандемії. Робить це успішно завдяки своїм «козирям»: великому внутрішньому ринку, диверсифікованій економіці й унікальному розвиткові міжнародних онлайн-послуг, що дає значні доходи до бюджету. Утім, надалі це може не врятувати економіку країни від стагнації, яка може бути навіть більш відчутною, ніж у багатьох інших країнах ЄС. Водночас досвід Польщі може бути корисним для України, особливо в цифровому перетворенні країни.

Юрій Банахевич, Варшава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-