Музейна бронетехніка на ходу, або Осіменіння путінізмом - 02.08.2018 14:07 — Новини Укрінформ
Музейна бронетехніка на ходу, або Осіменіння путінізмом

Музейна бронетехніка на ходу, або Осіменіння путінізмом

1499
Ukrinform
Словацькі уроки «дружньої діяльності» «Нічних вовків»

Новина про те, що в словацькому селі Долна Крупа недалеко від столичної Братислави створена база місцевої філії «Нічних вовків», на якій знаходиться списана бронетехніка і проводяться стрільби, – з розряду тих, що спочатку шокує. Потім з'являються заспокійливі повідомлення, мовляв, якісь там заходи вжиті і все вже добре. Видихнувши повітря, усі утихомирюються – в очікуванні наступної тривожної новини.

Фото: skhamba.tumblr.com
Фото: skhamba.tumblr.com

Цього разу, на щастя, вийшло по-іншому. До цієї історії поставилися серйозно. Президент Словаччини Андрій Кіска на зустрічі з представниками поліції та спецслужб країни у вівторок нагадав, що «Нічні вовки» – не просто байкери, а організація, яка брала участь в анексії Криму. Після чого він настійливо закликав уряд забезпечити силам безпеки всі необхідні умови для ефективних дій проти не тільки «Вовків», але й будь-яких сумнівних товариств, які поширюються по всій Словаччині.

Що це за товариства і чим вони загрожують – розберемося нижче...

ТАНКИ І БТР – У ТИМЧАСОВЕ КОРИСТУВАННЯ

Для початку візьмемося за «матчастину». Трохи географії. Село Долна Крупа знаходиться в декількох кілометрах від АЕС Богуніце, в десяти кілометрах від словацького міста Трнава і в декількох десятках кілометрів від столиці Словаччини – Братислави. Погодьтеся, дуже зручне розташування для структури, яку можна запідозрити в схильності до екстремістської діяльності.

Далі – трохи комічно. Сама «Європейська база Нічних вовків», що нагадує військовий табір, з камуфляжно пофарбованими ангарами для військової техніки і місцем для стрільб, розташована на території колишньої станції штучного осіменіння. Втім, в цьому також можна знайти своєрідну символіку. Тут, по суті, відбувається запліднення, причому таки дуже штучне, – ідеями «русского мира», путінізму, рашизму (синонімічних слів можна підібрати багато).

Кілька років тому цей об'єкт купив місцевий підприємець, байкер Йозеф Гамбалек, який щільно контактує з російськими діячами, у тому числі з Олександром Залдостановим на прізвисько Хірург. А тепер – увага! – з 2011-2012 років Гамбалек отримує зі структур міністерства оборони та МВС Словаччини... списану військову техніку, в тому числі танки і БТР, які він з друзями ремонтує, відновлює і після покупки колишньої сільськогосподарської станції в Долна Крупі зберігає в місцевих ангарах. За словами Гамбалека, все це робиться для військового музею, який нібито має відкритися найближчими місяцями – восени.

Коли навколо цієї історії здійнявся скандал, на підтримку Гамбалека виступив його друг Залдостанов. Він повторив аргументи щодо суто мирної діяльності на обгородженій колючкою території в Долна Крупі, а також надав ціле віяло назв для розташованого там закладу: "Клубний будинок "Нічні вовки Європа"", "Музей Другої світової війни", "Комплекс Patriot Park". Мені особливо подобається остання назва – відразу згадується, що в ближньому Підмосков'ї вже кілька років діє російський пропагандистський парк «Патріот», створений на базі колишнього танкового музею в Кубинці.

Фото: skhamba.tumblr.com
Фото: skhamba.tumblr.com

СЦЕНАРІЙ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ – НАЙПРОСТІШИЙ І ОЧЕВИДНИЙ

А тепер давайте повторимо все це ще раз, а краще перечитаємо, для вірності і кращого розуміння – по складах. В європейській країні-члені НАТО створюється воєнізована філія організації іншої країни, яка раніше брала участь в окупаційних діях на території третьої країни.

Причому на території цієї філії – відремонтована, тобто на ходу – бронетехніка. І все це в декількох кілометрах від АЕС та в декількох десятках кілометрів від столиці, до якої ходу чудовою трасою Трнава-Братислава – близько півгодини. І все це при потуранні (до пори, до часу) силових структур цієї самої держави, члена НАТО.

Невже є хтось, хто не розуміє, який тут може бути найпростіший сценарій путчу? Захоплення «ввічливими людьми» АЕС з загрозою її підриву. І поки демократичні органи демократичної країни в ході запеклих суперечок вирішують, як реагувати, поїздка з вітерцем на бронетехніці в столицю з рішучим захопленням держустанов.

Природно, що такі катастрофічні сценарії пронеслися не тільки в моєму запаленому мозку, але і в головах людей більш серйозних. Тому заходи з часом все ж були вжиті. Для початку, до закінчення розгляду, був відсторонений від роботи директор Військово-історичного музею Міноборони Словаччини, який дав дозвіл на «передачу напрокат» старої військової техніки відомому її колекціонеру (це не жарт, це такий статус) Гамбалеку. При цьому найбільше вражає холоднокровність силових структур країни, які своєчасно не відстежили і не зробили надбанням гласності сумнівні зв'язки названого збирача.

Якщо ви думаєте, що на цьому історія відразу закінчилася, і добро перемогло, то помиляєтеся. Почитайте, наприклад, Фейсбук Гамбалека і побачите, що він періодично контратакує опонентів, викликаючи поліцію, і звинувачує у всіх гріхах настирливих журналістів, які вже кілька тижнів мучать, намагаючись сфотографувати, в тому числі з допомогою дронов, господарство штучного осіменіння «путінізмом». А найжахливіші журналісти, впевнений колекціонер бронетехніки, – це працівники Радіо Свобода/Вільна Європа, які фінансуються, який жах, Конгресом США!

І поліція, слід сказати, приїжджає і навіть складає протоколи. Чорт його знає, а може, тут і правда незаперечний факт порушення священного права (рашистської) власності.

ПРОФАШИСТСЬКІ «АНТИФАШИСТИ» – ЯК ЦЕ ЗНАЙОМО

А тепер перейдемо до суто мирної просвітницької діяльності «Музею Другої світової війни», «Комплексу Patriot Park». Як з'ясували словацькі спецслужби, на території «музейного комплексу» проводять тренування, причому з використанням стрілецької зброї, члени воєнізованої організації Slovenski branci («Словацькі новобранці/призовники»). При цьому вони роз'їжджають на тій самій бронетехніці, що списана в Міноборони і МВС і віддана напрокат колекціонеру Гамбалеку.

Що ж, зайдемо на сайт організації Slovenski branci. Як вони самі себе представляють. «Хто ми? Ми ополченці. Ми допомагаємо у мирні часи, ми захищаємо у важкі часи. SB є аполітичною, неприбутковою організацією, яка ставить перед собою завдання розвинути любов молодих людей до країни, природи та культурної спадщини з допомогою різних добровільних і благодійних заходів, таких як еко-акції, допомога людям у випадку стихійних лих, військові навчання для дітей».

Що ж, вражає: розвиток любові до культурної спадщини за допомогою військових навчань для дітей – це так, це сильно! І от далі уточнення – чого ще вчать Slovenski branci на своїх тренінгах: «Виживання на природі, перша допомога, зміцнення здоров'я, військова тактика (звичайний і партизанський бій), поводження зі зброєю, ближній бій, топографія, РХБЗ (радіаційний, хімічний, біологічний захист) і багато іншого...». Що тут впадає у вічі насамперед? Ближній бій, поєднаний з радіаційним захистом – і все це в декількох кілометрах від АЕС. Чудово!

Подякувавши «Новобранцям» за неабияку відвертість, почитаємо все ж, а як на них дивляться з боку? SB визначається незалежними джерелами як «незареєстрована воєнізована організація проросійської орієнтації», що діє в Словаччині з 2012 року. А з квітня 2016 року всередині «Словацьких призовників» з'явилося об'єднання «Наша Батьківщина – Майбутнє», яке SB описує як своє «цивільне відділення». Організація відкрито співпрацює зі словацькою філією російських «Нічних вовків».

Показово, що SB, з одного боку, заявляє про свої антифашистські, антинацистські погляди, які формулює в дусі сучасної кремлівської пропаганди. Але одночасно з цим співпрацює з украй правою партією «Котлеба – Народна партія Наша Словаччина», а також панславістським рухом «Словацький рух відродження» (партнером якого в РФ є фундаменталістський «Народний Собор», найбільш відомий погромами виставок сучасного мистецтва). Обидві структури ідеологічно підтримують «Першу Словацьку республіку», тобто Словаччину 1939-1945 рр., яку створили за розпорядженням Гітлера і яка була його союзником.

Фото: skhamba.tumblr.com
Фото: skhamba.tumblr.com

ЗАХОДИ ВЖИТІ, АЛЕ БУДЕМО ПИЛЬНІ

Після того, як розгорівся скандал навколо бази в Долна Крупі, силові структури Словацької Республіки зайнялися справою. 23 липня міністр оборони Пітер Гайдош подав до Генпрокуратури звернення з проханням вивчити законність діяльності «Словацьких новобранців». Одночасно запропоновано у найближчому майбутньому в принципі заборонити передачу списаної військової техніки «для музейних цілей», яка в підсумку може обернутися її використанням «напіввійськовими організаціями».

Навіть не знаю, чи варто у фіналі називати чисельність учасників, яку оприлюднять «Словацькі новобранці» на своєму сайті. Ці слова можуть подіяти розслаблююче, але все ж їх наводжу: «Кількість членів нашої організації зросла з 120 до 170, і прибувають нові...». Хто як, а я б не ставився до цього з іронією.

По-перше, ніхто не дасть гарантії, що «ополченці» не брешуть; по-друге, 170 підготовлених бойовиків – це дуже багато, принаймні – цілком достатньо, щоб наробити справ на сусідній АЕС; і по-третє – не забувайте, що крім того є ще й «цивільне відділення» SB – «Наша Батьківщина – майбутнє».

Згадаймо наш український досвід. Скільки людей захопили Верховну раду АРК? А скільки спочатку прийшло в Слов'янськ з Гіркіним? Теж небагато. І якщо хто забув, на першому етапі музейна військова техніка, оперативно приведена в бойову готовність, на Донбасі теж активно використовувалася... Дивує, швидше, інше – деяка розслабленість (на щастя, тимчасова) силових структур країни, яка по 1968 року добре знає, що таке російська/радянська окупація.

Та що там говорити – не одна Словаччина, всі ми розслабилися. «Нічні вовки», Залдостанов стали об'єктом для жартів: туди їх не пустили, ха-ха-ха, сюди їх не пустили; крутий Хірург, ги-ги-ги, в поїздках користується рожевою косметичкою з кремами проти сонця та пилу... А тим часом на щедрі путінські гранти ці хлопці створюють у Європі свої структури. Так, словацький чиряк розкрився до того, як він встиг небезпечно дозріти і заразити простір. Але хто знає, чи немає подібних баз, «музеїв», «дружніх клубів» в інших країнах Європи, передусім східної?

І хто як, але я восени все ж перевірю – чи не відкрився в Долна Крупі який-небудь «Музей військової техніки». Тому що плани – планами, обіцянки – обіцянками, а великі фінанси укупі з умілим паразитуванням на демократичних стандартах здатні творити чудеса.

Олег Кудрін, Рига.

Перше фото: TV Joj

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>