Нові шкільні предмети про фінанси, здоров’я і етику: практика потрібна, а не нудота

Нові шкільні предмети про фінанси, здоров’я і етику: практика потрібна, а не нудота

Укрінформ
Підготовка учителів ще не розпочалася, як викладатимуть нові дисципліни – не вирішено. То може, варто глибше подумати – як?

Мабуть більшість тих, хто пам’ятає своє навчання у школі і перехід у доросле життя, час від часу розмірковує над тим, наскільки мало з тих шкільних знань довелося застосувати в реальному житті. Аби це виправити, у Міносвіти кілька років тому розпочали шкільну реформу, і вже незабаром ці зміни мають відчути на собі учні 5-9 класів. Для них нещодавно затвердили типову освітню програму, яка передбачає появу нової, орієнтованої якраз на сучасні потреби, галузі. «Соціальна і здоров’я збережувальна» програма складатиметься із трьох предметів і курсів – «Підприємництво і фінансова грамотність», «Здоров’я, безпека та добробут» та «Етика».

Обговорення перспектив останнього з цих предметів нещодавно мало широкий резонанс серед батьків школярів, адже спочатку була інформація про те, що йдеться про «Християнську етику». Головна претензія була у тому, що такі знання діти повинні отримувати в родині, якщо батьки це вважатимуть за необхідне, або в церковних школах, а не нав'язувати їх у державній школі. Тим паче, що суб'єктивні погляди учителя або укладача підручника можуть сформувати нездорове уявлення дитини про важливі речі, як це було свого часу, наприклад, з предметом «Основи сім’ї». Та згодом міністр освіти назвав цю інформацію фейковою, уточнивши, що школи самі обиратимуть один з предметів – «Етика», «Культура добросусідства» або інший з курсу морального спрямування.

Чого ж навчатимуть нові дисципліни, і чому важливо переосмислити підхід у їхньому викладанні?

З фінансовою грамотністю в Україні дійсно проблеми

За новою навчальною програмою НУШ, учні 5 класів почнуть навчатися вже з вересня 2022 року. А у вересні нинішнього року почнеться її пілотування у окремих школах. Викладання не всіх нових предметів розпочнеться одномоментно. «Етику» чи «Добросусідство» учні вивчатимуть у 5-6 класах. Курс «Здоров'я, безпека та добробут» буде запроваджено для учнів 5-9 класів, а предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» у 8-9 класах.

Останній зі згаданих предметів таки критично необхідний. Знань у цій сфері українцям дуже не вистачає, як показало дослідження USAID, проведене у 2019 році. Індекс фінансової грамотності в Україні склав усього 11.6 пунктів з 21. Україна разом з Польщею посіли останнє, 30 місце серед всіх країн, у яких проводилося дослідження. При цьому найнижчі показники знань щодо поведінки та ставлення до грошей зафіксовано у віковій категорії від 18 до 24 років. Тобто юні українці виходять зі школи, не маючи дуже важливих знань, необхідних для подальшого життя.

Тому, за словами міністра освіти, впровадження такої дисципліни дозволить привчати школярів до відповідальності за ухвалені рішення.

Сергій Щкарлет
Сергій Шкарлет

«До ключових компетентностей належить, зокрема, підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері. У дітей необхідно розвивати здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою, вміння розв’язувати проблеми», – сказав Сергій Шкарлет.

Як йдеться у Держстандарті освіти, учням даватимуть знання про підприємливість, ринок праці, фінансову грамотність, соціальні та економічні можливості і виклики сучасного суспільства, економіку, раціональне використання ресурсів, культуру споживання, поведінку відповідального споживача, бережне ставлення до власного майна і недоторканність чужого.

Дві інші дисципліни, звісно, теж важливі у сучасному світі, але їх можна об’єднати. У міністерстві запевняють, що за бажанням шкіл питання з етики діти зможуть вивчати не окремим курсом, а в межах курсу про здоров’я. Які це питання? Насамперед розвитку особистості та її психічних процесів, емоційного інтелекту, ефективного спілкування, булінгу і протидії його проявам, критичного ставлення до інформації, соціального здоров’я, сім’ї та батьківства, моральних і етичних цінностей, життєвої самоідентифікації, сенсу життя, прийняття відмінностей між людьми тощо.

А у курсі про здоров’я учням розповідатимуть про індивідуальне і громадське здоров’я, як його зберегти (профілактика, вакцинація, карантин тощо), які вікові зміни відбуваються в організмі, про репродуктивне і сексуальне здоров’я, психічне та емоційне здоров’я тощо. Власне, раніше про це розповідали на уроках біології та ОБЖД, але якось дуже поверхово. Можливо, поява такого окремого предмету піде лише на краще.

Як хорошу ідею не зіпсувати поганим втіленням

Але річ у тім, що база для цих змін поки не готова. Учителі ще не починали перепідготовку (як повідомила Укрінформу народна депутатка, секретарка Комітету ВР з питань освіти і науки Наталя Піпа, цим опікуватимуться інститути післядипломної освіти), і схоже, що у міністерстві освіти поки немає загального розуміння того, як викладатимуться ці предмети і чи будуть потрібні нові вчителі? А таке розуміння – основа реформи шкільної освіти.

Микола Скиба
Микола Скиба

Експерт з освітнього напрямку Інституту Майбутнього Микола Скиба наголошує: якщо звести нові дисципліни до окремих предметів, то вони стануть такими ж нудними, як і інші. «Наприклад, навчати підприємництву варто через запуск соціальних шкільних підприємств, спілкування з бізнесменами (а це передбачає вихід за межі школи). Етика краще пізнається в командній роботі чи навичках ведення перемовин, для того, щоби бути у доброму самопочутті, останнє, що варто робити – сидіти малорухомо 45 хвилин у переповненому приміщенні. Як це у підсумку позначається на результаті? Учні перевантажені і кількістю предметів, і кількістю домашніх завдань. Не встигаючи зорієнтуватися для чого їм та чи інша інформація і що з нею зробити, вони воліють списати відповідь. Принаймні поки переймаються очікуванням батьків», – переконаний освітній експерт.

Він вважає, що для опанування необхідних компетентностей учням потрібно дати можливість реалізовувати практичні ініціативи і проекти, через які вони зможуть розвивати навички підприємництва, вміння комунікувати і домовлятися з іншими, проявляти навички розв’язання проблем, а також – бачити в конкретних ситуаціях як працюють закони фізики, хімії, біології, застосувати розрахунки та вміння писати відповідні тексти.

Деякі приватні школи подібний підхід уже застосовують. Приміром, у школі “Happy Nest”, що у Вишневому біля Києва, працює студія, яку назвали «Бізнес-школа». Викладачка школи Ярослава Діб розповіла, що коли учні зрозуміли, як можна отримувати і примножувати прибуток, то одразу ж почали реалізувати свої ідеї. Приміром, організували дискотеку і почали розділяти ролі для цього проекту: хтось – менеджер, хтось – організатор харчування, хтось відповідає за охорону, інший – за рекламу. «Діти змогли монетизувати цей проект. Зробили оголошення і запросили інших дітей. Квитки коштували по 5-10 гривень, були безкоштовні коктейлі та ді-джей. З грошей, які заробили, вирішили реалізувати другий проект – кінотеатр. Учні брали кредит у школи на попкорн. Знайшли короткий фільм, що отримав Оскар, і запросили вже батьків. Зросли трохи й ціни – 15 гривень, тож вдалося заробити близько 800 гривень. Частину коштів повернули школі, частину – розділили між собою, ще частину поклали в банк під відсоток», – поділилася досвідом викладачка школи у Вишневму.

Тож чому б не організувати навчання у такий спосіб, принаймні за новими дисциплінами? Для цього поки ще є час, адже ні підготовка учителів, ні написання підручників ще не розпочалося.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-