Законопроєкт

Законопроєкт "Про медіа" захищає онлайн-ЗМІ – Герасим’юк

Укрінформ
Законопроєкт «Про медіа», відповідаючи на сучасні виклики, пов’язані з розвитком технологій, залучає до сфери медіарегулювання і онлайн-ЗМІ, права і статус працівників яких не підкріплені жодними нормативними актами. 

В цьому переконана голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, яку цитує пресслужба регулятора.

Вона зазначає, що проєкт закону передбачає можливість добровільної реєстрації медіа, які працюють онлайн. Працівники таких зареєстрованих онлайн-медіа отримають статус журналістів, а також гарантії відповідно до законодавства, як нині це є для телевізійної, радійної і друкованої журналістики.

«При цьому документ не регулює діяльність журналістів. Ми даємо їм статус та права, проте, не втручаємося в їхню діяльність і не вказуємо їм, що робити», - зауважує Герасим’юк.

Голова Нацради додає, що, крім того, зареєстровані медіа матимуть змогу отримувати державну підтримку і укладати договори про висвітлення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. Якщо чинне законодавство передбачає укладення договорів лише з друкованими медіа, то за новим законопроєктом це зможуть робити всі медіа, зокрема й ті, що працюють онлайн. Передбачені положення зменшують можливості зловживань місцевої влади і використання медіа у власних інтересах.

Читайте також: Законопроєкт про медіа передбачає штрафи до 15 мінімальних зарплат — медіаюрист

За словами Герасим’юк, навколо питання про регулювання онлайн-медіа є багато спекуляцій, багато-хто хотів би зберегти статус кво і ніколи не думати про стандарти, яких мають дотримуватися традиційні медіа. Однак повсюдне проникнення інтернету і його значний вплив на аудиторію не дозволяє урядам багатьох країн залишити цей віртуальний світ без нагляду. 11 країн Європейського Союзу регулюють онлайн-медіа, адже тут постає не лише питання захищеності прав як працівників, так і споживачів контенту, а й добросовісної конкуренції на ринку. «Представники ліцензованих телерадіоорганізацій неодноразово озвучували думку про те, що нерегульованість інтернет-медіаресурсів і чимраз більша їх частка створюють для останніх значні конкурентні переваги порівняно з телебаченням і радіо. Рекламний ринок все активніше перетікає в інтернет», – акцентує голова Нацради.

Читайте також: Юрист: У законопроєкті про медіа встановили строки давності застосування Нацрадою покарань

Тому законопроєктом і вводиться регулювання онлайн-медіа, ОТТ-платформ, іноземних платформ, таких як YouTube і Facebook. Очевидно, що ці великі гравці є поза юрисдикцією України, вони не мають національних офісів, а будують свою структуру за тематичним принципом — модерування в одній країні, реклама в іншій. Визначеним способом взаємодії з ними має стати співпраця і діалог. Законопроєкт передбачає, що у випадку, коли суб’єкт не підпадає під юрисдикцію України, але його діяльність зачіпає права та інтереси українських громадян, Національна рада зобов’язана зробити все можливе, щоб встановити механізм співрегулювання з таким суб’єктом через укладення відповідного меморандуму або угоди. Саме у такий спосіб держава намагатиметься відстоювати як власні інтереси, так і інтереси своїх громадян, взаємодіючи з платформами щодо цілої низки питань: боротьба з тролями, протидія мові ворожнечі, захист дітей тощо.

Голова Національної ради пояснює, що законопроєкт про медіа розроблявся на принципі технологічної нейтральності. Тобто мова іде передусім про регулювання контенту і дотримання вимог щодо контенту. Національна рада не контролюватиме інтернет, а лише поширення через його мережу контенту, який порушує встановлені обмеження. Регулятор не має повноважень блокувати інтернет-ресурси. Рішення про обмеження поширення медіа ухвалює суд. І законопроєкт чітко визначає, за яких умов це може відбутися. Однією із таких підстав є системність порушень.

Тому, на переконання Герасим’юк, добросовісним медіа нема про що хвилюватися. А ті, що дозволяють собі поширювати мову ворожнечі, дискримінаційний контент, мали би вже зараз серйозно задуматися про власну редакційну політику.

Читайте також: У Нацраді розповіли про нову модель співпраці зі ЗМІ у законопроєкті "Про медіа"

Як повідомляв Укрінформ, 30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкту №2693 "Про медіа" відправити його на доопрацювання.

Комітет заявив про необхідність на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт "Про медіа".

Відповідний законопроєкт №2693 "Про медіа" зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

1 липня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт "Про медіа" (№2693-д).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-