Україна продовжує надавати нові докази у кримінальному суді Гааги

Україна продовжує надавати нові докази у кримінальному суді Гааги

Укрінформ
Коли Міжнародний кримінальний суд почне слухати справи Майдану, Криму та Донбасу

Міжнародний кримінальний суд (МКС), на відміну від Міжнародного суду ООН, не займається суперечками між двома державами. У компетенції МКС у Гаазі – переслідування в судовому порядку конкретних осіб, відповідальних за воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. Тож для України - це шанс притягнути до відповідальності військових і посадовців Росії, причетних до трагічних подій в Україні.

Майдан. Революція гідності. Перша кров і смерть. За свій європейський вибір Україна поплатилася численними людськими жертвами. Український Майдан став символом непокори владі й найбільшим страхом Кремля. Тож Росія вирішила, що їй потрібен Крим. Півострів був окупований “зеленими чоловічками”. Далі псевдореферендум, включення Криму до складу РФ. Ні Україна, ні Європейський Союз, ні США не визнають цього. Після захоплення півострова Путін пішов “захищати” росіян далі, на Донбас. На сході України почалася війна. З’явилися так звані «ДНР» та «ЛНР». Офіційно Росія не визнає свого вторгнення в Україну, та попри “их там нет”, вони там є. Україна зібрала багато доказів присутності та діяльності Збройних сил РФ на своїй території. Тож із метою невідворотності покарання Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду.

За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Йдеться про події на Майдані, в Криму та на сході України.

Цього року Україна надала суду фото та відеодокази вчинення Росією позасудових страт 9 військовослужбовців Збройних сил України під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве.

Документи, що підтверджують смерть українських військовослужбовців у полоні, було подано до того, як суд оприлюднив свій щорічний звіт.

5 грудня 2019 року Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду було опубліковано звіт за 2019 рік, в якому один із розділів вже традиційно присвячений ситуації в Україні. Отже, що нового у цьогорічному документі й коли МКС винесе своє рішення щодо юрисдикції, тобто права розгляду справ по суті.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В МКС

Умисні вбивства, катування, зґвалтування, зниклі безвісти, злочини проти особистої гідності, незаконне ув’язнення, депортація, примушування до служби у війську ворожої держави, вилучення майна, позбавлення права на справедливий судовий розгляд… Список можна продовжувати. Це лише частина злочинів, про які йдеться в умовах окупації й які досліджує Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду.

Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.

Історія України у Міжнародному кримінальному суді (МКС) почалася у квітні 2014 року з подій на Майдані. Це було перше подання до суду, в якому йдеться про злочини проти людяності, які вчинили вищі посадові особи України – масові вбивства під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду майже одразу почав попереднє дослідження трагічних подій на Майдані. Відтоді кількість повідомлень з України щодо нових злочинів щороку тільки зростає. У лютому 2014 році озброєні “зелені чоловічки”, яких Російська Федерація пізніше визнала своїми військовослужбовцями, взяли під контроль Кримський півострів.

8 вересня 2015 року до МКС було передано другу заяву стосовно подій на території України, починаючи з 20 лютого 2014 року і без дати закінчення. Суд відреагував досить швидко. Радісною звісткою можна назвати те, що вже 29 вересня 2015 року прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда повідомила про розширення попереднього розгляду ситуації в Україні, щоб включити злочини, що відбулися в Криму та на Донбасі після 20 лютого 2014 року.

Ще через рік Україна вже фігурувала в офіційному щорічному звіті прокурора Міжнародного кримінального суду. І це була перша маленька перемога.

Адже у звіті за 2016 рік була опублікована оцінка ситуації на території Криму та Севастополя, яку кваліфікували як міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією.

І хоча це була лише попередня оцінка, вона забезпечила правову базу для аналізу Офісом прокурора злочинів у Криму, починаючи з 20 лютого 2014 року.

Додаткові відомості, наприклад, повідомлення про артилерійські обстріли, а також арешти російських військовослужбовців українською стороною та навпаки, вказують на пряме військове протистояння між російськими збройними силами та України, що передбачає наявність міжнародного збройного конфлікту на Донбасі найпізніше з 14 липня 2014 року, одночасно з існуванням неміжнародного збройного конфлікту.

Вже у наступному звіті, за 2017 рік, йшлося про те, що саме Російська Федерація могла здійснювати контроль над озброєними угрупованнями на сході України. Тож це говорить про можливість переслідування російських громадян за злочини, вчинені на території українського Донбасу.

ІЛОВАЙСЬК ТА ДЕБАЛЬЦЕВЕ

Офіс прокурора вивчив велику кількість матеріалів, наданих українською стороною. І вже у звіті за 2018 рік йдеться про те, що за період з квітня 2014 року по серпень 2018 року в ході збройного конфлікту на сході України загинуло 2 737 людей. А ще 298 пасажирів літака рейсу МН17, що був збитий 17 липня 2014 року.

Прокурор Міжнародного кримінального суду зазначила, що окрім інформації про злочини у Криму та на Донбасі, про які йдеться у попередніх звітах за 2016 та 2017 роки, Офіс прокурора вивчає події в Іловайську 2014 року на наявність ознак вчинення воєнних злочинів представниками ЗС РФ.

І вже цього року до Гааги було передано нові матеріали про воєнні злочини РФ в Іловайську та Дебальцевому. Йдеться про позасудові страти 9 військовослужбовців Збройних сил України представниками проросійської організованої групи “Козачий союз “Область війська Донського” в ході боїв за Іловайськ 2014 року та Дебальцеве 2015 року.

Україна надала фото та відеодокази, які вказують на факт захоплення українських військових у полон, свідчення очевидців вбивств полонених, документи, що підтверджують смерть військовослужбовців у полоні. Матеріали розглядатимуться Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду разом з іншими серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права, що вчинили проросійські сили на сході України.

ЧОГО ЧЕКАТИ 2020 РОКУ

Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду 5 грудня 2019 року опублікував уже четвертий звіт, в якому йдеться про Україну.

З документу цілком очевидно, що за результатами попереднього розслідування злочини, які відбулися в Криму та на Донбасі, можуть призвести до повноцінного розслідування. І не виключено, що вже наступного року.

Проте, тут дуже важливо розуміти, що Міжнародний кримінальний суд не замінює національні суди, навіть якщо йдеться про найсерйозніші злочини за міжнародним правом.

Йдеться про так званий принцип комплементарності юрисдикції Міжнародного кримінального суду, коли найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства, не мають залишатися безкарними. Та водночас кожна держава зобов’язана проводити власне розслідування. Міжнародний кримінальний суд береться за ті справи, які держава не може, або не хоче розслідувати.

У цьогорічному звіті підкреслюється, що протягом 2020 року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду продовжить аналізувати спроможність української системи правосуддя самостійно вести слідство, щоб остаточно вирішити, які саме справи можна розслідувати силами кримінального суду в Гаазі.

Крім цього, наразі була доповнена інформація, що була опублікована у попередніх звітах суду.

Зокрема наголошується, що територія Кримського півострова перебуває під контролем РФ з 18 березня 2014 року. І саме відтоді це трактується як постійний стан окупації. Саме з цієї дати на події у Криму поширюється міжнародне гуманітарне право.

Щодо подій на Донбасі, то у звіті зазначається, що конфлікт розділяється на неміжнародний, що триває з 30 квітня 2014 року, та міжнародний, який триває щонайменше з 14 липня 2014 року.

Міжнародний кримінальний суд (МУС) був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. А на сьогодні це більш ніж 100 країн.

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.

І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.

Зі свого боку Росія також підписала Римський статут, але так і не ратифікувала. Ба більше, вже після першого звіту Офісу прокурора МКС щодо ситуації в Україні, Росія відкликала свій підпис під Римським Статутом. Та це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.

Після того, як вступили в силу зміни до Конституції (до ст.124 Конституції було додано положення, яке передбачає, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом, в України є змога його ратифікувати.

Вже найближчим часом із Гааги до Києва має приїхати делегація Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для подальшого збору інформації щодо розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності на території України.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-